ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.11.2018Справа № 910/11790/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" (04073, м. Київ, проспект С.Бандери, 5)
про стягнення 1 424 121,86 грн.
за участю представників:
від позивачів Рачинський В.А. від відповідачане з'явились
В судовому засіданні 07.11.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішторгтермін" про стягнення 1 424 121,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу №21/01 від 15.01.2018 ним було здійснено передплату за перший етап у розмірі 1 537 000,00 грн., який передбачав поставку відповідачем баштового крану Potain MC - 175 В, заводський номер 351841, 2011 року випуску, у строк до 06.02.2018. За доводами позивача, відповідач всупереч умовам договору не виконав поставку товару у визначений строк, що стало підставою для направлення останньому вимоги про повернення попередньої оплати, яка була частково задоволена на суму 320 000,00 грн. Оскільки, станом на момент звернення позивача з позовом до суду інша частина попередньої оплати не була повернута, позивач просить стягнути її з відповідача в судовому порядку, а саме у розмірі 1 217 000,00 грн. Крім того, за неналежне виконання зобов'язань позивачем нараховано штраф у розмірі 193 750,00 грн. та 3 % річних у розмірі 13 371,86 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11790/18 та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 03.10.2018.
У судовому засіданні 03.10.2018 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 24.10.2018 у зв'язку з неявкою представника відповідача.
У судовому засіданні 24.10.2018, за участі представника позивача, суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті на 07.11.2018.
У судове засідання, призначене на 07.11.2018, з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 0103048066279, з якого вбачається, що ухвалу суду, якою було повідомлено про закриття підготовчого провадження, відповідач отримав 30.10.2018.
Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, а також неподання відзиву на позовну заяву, не перешкоджають всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
15 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зовнішторгтермін" (надалі - відповідач, продавець) було укладено договір купівлі-продажу №12/01 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався доставити в м. Київ і передати у власність покупця баштовий кран POTAIN MC -175В заводський номер №351841, 2011 року випуску вартістю 3 875 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 645 833,33 грн. та баштовий кран POTAIN MC -175В заводський номер №351781, 2011 року випуску вартістю відповідно до рахунку-фактури погодженої сторонами.
Факт передачі товару у власність покупця оформляється сторонами шляхом підписання двостороннього Акту прийому-передачі товару, видатковою накладною, які підписуються обома сторонами у момент передачі-приймання товару. Покупець несе ризик випадкової загибелі (або пошкодження) товару з моменту підписання обома сторонами Акту прийому-передачі товару. Моментом передачі права власності на товар вважається підписання Актів приймання-передачі товару (п. 1.5. договору).
Згідно п. 4.1. договору прийом-передача товару та всіх необхідних документів відбувається на об'єкті покупця, а саме: м. Київ, вул. Богатирська, 11.
Відповідно до п. 3.3. договору розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі та у національній валюті країни шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити, зазначені сторонами в даному договорі, виключно на підставі рахунків-фактури наданих продавцем, в наступному порядку:
3.3.1. Баштовий кран POTAIN MC -175В заводський номер №351841;
1 етап: передплата в розмірі 1 537000,00 грн., в тому числі ПДВ 256166,67 грн. протягом 5-ти днів з моменту підписання цього договору.
2 етап: оплата в розмірі 2 338 000,00 грн., в тому числі ПДВ 389666,67 грн. здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання акту прийому-передачі.
3.3.2 Баштовий кран POTAIN MC -175В заводський номер №351781;
1 етап: передплата в розмірі 40 відсотків вартості крана протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунку-фактури.
2 етап: оплата залишку вартості крана в розмірі 60 відсотків здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання акту прийому-передачі.
У пункті 9.2. договору сторони узгодили, що поставка 1-го баштового крану покупцю буде здійснена продавцем не пізніше 20 календарних днів з моменту отримання продавцем першої суми передплати., відповідно до 1 етапу оплати, зазначеного в п. 3.3.1. цього договору. Поставка 2-го баштового крану буде здійснена продавцем не пізніше 20 календарних днів з моменту отримання продавцем другої суми передплати до 1 етапу оплати, зазначеного в п. 3.3.2 цього договору.
У випадку прострочення поставки товару більш як 10 (десять) календарних днів продавець повинен сплати покупцю, за вимогою останнього, штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого в строк товару (п. 7.3. договору).
Відповідно до п. 9.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вбачається із матеріалів справи, 17 січня 2018 року позивачем в якості передоплати за баштовий кран POTAIN MC-175В, заводський номер №351841, було перераховано на поточний рахунок відповідача 1 537 000,00 грн.
За твердженням позивача, відповідач всупереч умовам п. 9.1 договору не виконав своїх зобов'язань щодо поставки покупцю попередньо оплаченого баштового крану POTAIN MC -175В, заводський номер №351841, що стало підставою для направлення ТОВ "Зовнішторгтермінал" вимоги вих. №60 від 03.03.2018, у якій позивач просив повідомити конкретну дату поставки вищевказаного крану.
Внаслідок незадоволення даної вимоги, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №106 від 02.04.2018, у якій просив останнього повернути на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" суму попередньої оплати у розмірі 1 537 000,00 грн.
Згідно банківської виписки з рахунку позивача вбачається, що відповідач здійснив часткове повернення попередньої оплати, а саме: 16.04.2018 у розмірі 110 000,00 грн., 02.05.2018 у розмірі 100 000,00 грн. та 06.06.2018 у розмірі 20 000,00 грн.
11 червня 2018 року позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою вих. №159 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 1 307 000,00 грн. за непоставлений баштовий кран та про сплату штрафу за прострочення поставки у розмірі 193 750,00 грн.
З наявної у матеріалах справи виписки по рахунку позивача за 28.08.2018 вбачається, що згідно платіжного доручення №756 відповідачем в рахунок часткового повернення попередньої оплати за баштовий кран було сплачено 90 000,00 грн., тобто, загальна сума повернутої попередньої оплати склала 320 000,00 грн.
Таким чином, за договором купівлі-продажу №12/01 від 15.01.2018 року існує неповернута відповідачем попередня оплата у розмірі 1 217 000,00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, за неналежне виконання зобов'язання позивачем нараховано до стягнення штраф у розмірі 193 750,00 грн. та 3% річних у розмірі 13 371,86 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов договору купівлі-продажу №12/01 від 15.01.2018 позивачем було перераховано на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішторгтермінал" попередню оплату (1 етап) за баштовий кран POTAIN MC-175В, заводський номер №351841, у розмірі 1 537 000,00 грн.
Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
У пункті 9.2. договору сторони передбачили, що поставка 1 (першого) баштового крану буде здійснена відповідачем не пізніше 20 календарних днів з моменту отримання ним першої суми передплати відповідно до першого етапу оплату, зазначеного в п.3.3.1 договору.
Однак, за твердження позивача, поставка попередньо оплаченого товару, а саме баштового крану POTAIN MC -175В заводський номер №351841, 2011 року випуску, відповідачем здійснена не була.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
У даному випадку судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогами вих. №106 від 02.04.2018 та вих. №159 від 11.06.2018 про повернення попередньої оплати за баштовий кран №12/01 від 15.01.2018.
З наявних у матеріалах справи виписок із поточного рахунку позивача вбачається, що відповідач здійснив повернення попередньої оплати за вищевказаний кран у загальному розмірі 320 000,00 грн., з яких: 110 000,00 грн. було перераховано 16.04.2018; 100 000,00 грн. - 02.05.2018; 20 000,00 грн. - 06.06.2018; 90 000,00 грн. - 28.08.2018.
Тобто, станом на момент розгляду спору, за відповідачем рахується неповернута позивачу попередня оплата у розмірі 1 217 000,00 грн.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Доказів, які б свідчили про повернення відповідачем залишку суми попередньої оплати у розмірі 1 217 000,00 грн. матеріали позовної заяви не містять.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 217 000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 193 750,00 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 7.3. договору у випадку прострочення поставки товару більш як 10 (десять) календарних днів продавець повинен сплати покупцю, за вимогою останнього, штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого в строк товару (п. 7.3. договору).
Врахувавши дату сплату позивачем попередньої оплати у розмірі 1 537 000,00 грн. (17.01.2018) та положення п. 9.2. договору, яким передбачена поставка товару не пізніше 20 календарних днів з моменту отримання суми передплати відповідно до першого етапу оплати, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 193 750,00 грн.
Що стосується позовних вимог в частині 3% річних у розмірі 13 371,86 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Cтаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Таким чином, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено строку, у який відповідач зобов'язаний повернути суму попередньої оплати.
Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Перевіривши розрахунок позивача в частині 3 % річних, суд дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 13 371,86 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини".
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішторгтермінал" (39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмакова, буд. 7, ідентифікаційний код: 25160609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" (04073, м. Київ, проспект С.Бандери, буд. 5, ідентифікаційний код: 37653944) суму попередньої оплати у розмірі 1 217 000 (один мільйон двісті сімнадцять тисяч) грн. 00 грн., штраф у розмірі 193 750 (сто дев'яносто три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 13 371 (тринадцять тисяч триста сімдесят одна) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 21 361 (двадцять одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 83 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.11.2018
Суддя Пукшин Л.Г.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 09.11.2018 |
Номер документу | 77688594 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Пукшин Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні