Рішення

від 25.10.2018 по справі 910/12069/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2018Справа № 910/12069/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"

до Адвокатського об'єднання "Мітракс"

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача Сірік І.А. (представник за довіреністю);

від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 25.10.2018 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 08.11.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

11 вересня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (позивач) надійшла позовна заява № 09-1-8/951 від 10.09.2018 року до Адвокатського об'єднання "Мітракс" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 09/14-383/7/55 від 19.02.2018 року в сумі 4406,88 грн. з них: основного боргу - 3996,45 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень 45 копійок), пені - 377,58 грн. (триста сімдесят сім гривень 58 копійок) та 3% річних - 32,85 грн. (тридцять дві гривні 85 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 09-1-8/951 від 10.09.2018 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки в повному обсязі не оплатив позивачу суму заборгованості за оренду нежитлового приміщення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року у справі № 910/12069/18 позовну заяву № 09-1-8/951 від 10.09.2018 року Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" залишено без руху, надано Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" строк до 04.10.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

24 вересня 2018 року через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" надійшла заява №09-1-8/1015 від 24.09.2018 року "Про усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 17.09.2018".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12069/18; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 25.10.2018 року.

В судовому засіданні 25.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2018 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 10.10.2018 року з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку на відповідному конверті "за закінченням встановленого строку зберігання".

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Адвокатському об'єднанню "Мітракс" за адресою: 01024, м. Київ, провулок Виноградний, буд. 1/11, офіс 46, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 01.10.2018 року у справі №910/12069/18 є 09.10.2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (надалі - позивач, орендодавець) та Адвокатським об'єднанням "Мітракс" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 09/14-383/7/55 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, загальною площею - 130,0 кв.м (далі - приміщення).

Відповідно до п. 2.1. договору передача приміщення здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною цього договору, за формою відповідно до додатка 2 до цього договору.

Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі приміщення (п. 2.3. договору).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, загальною площею - 130,0 кв. м (далі - приміщення). В зазначеному акті зафіксовано, що орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення у користування 23 січня 2018 року.

Згідно з пунктом 3.1. договору строк оренди за цим договором становить період з моменту прийняття приміщення орендарем за відповідним актом приймання-передачі до 31 березня 2018 року.

В пункті 10.1. договору сторонами погоджено, що згідно з частиною 3 ст. 631 ЦК України умови договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладення договору з 23.01.2018р., і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Положеннями п. 6.2. договору приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

22.05.2018 року згідно акту приймання-передачі (повернення з оренди) відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, загальною площею - 130,0 кв.м. В акті зазначено, що станом на 22.05.2018 орендарем не виконані прийняті на себе грошові зобов'язання за договором щодо оплати орендної плати та відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням приміщення за період з квітня по травень 2018 року. У відповідності до рахунків, наданих банком, орендар зобов'язаний здійснити розрахунки за договором по дату фактичного звільнення приміщення.

Відповідно до п. 4.2.1. договору щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за звітний місяць та направляє орендарю рахунки в порядку, визначеному в п.10.7. договору, а орендар на підставі отриманих від орендодавця рахунків сплачує нараховану орендну плату за звітний місяць не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.

В п. 4.2.2. договору визначено, що орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 робочих днів, з дня їх отримання в порядку, визначеному у п. 10.7. цього договору, відшкодовує фактичні витрати орендодавця по комунальним послугам та іншим послугам, пов'язаним з утриманням приміщення і прибудинкових території, а саме:

- активна та реактивна електроенергія - пропорційно площі приміщення до загальної орендної площі (сума площ, яка передана в оренду по приміщенню, що належить орендодавцю);

- водопостачання та водовідведення холодної питної води - пропорційно площі приміщення до загальної орендної площі (сума площ, яка передана в оренду по приміщенню, що належить орендодавцю);

- теплопостачання - пропорційно площі приміщення до загальної площі приміщення, що належить орендодавцю (429,20 кв.м).

Згідно з п. 10.7. договору повідомлення сторонами одна одну про будь-які обставини, що виникають протягом дії договору, проводяться шляхом направлення письмових або електронних звернень, повідомлень, рахунків на виконання пункту 4.2 цього договору, сканованих копій документів, що оформляються в процесі виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, тощо. При цьому повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони надіслані на адреси, зазначені у пункті 11 цього договору.

Так, в п. 11 договору визначено, що електронною адресою Адвокатського об'єднання "Мітракс" є advocatbaf@gmail.com.

Позивачем нараховано відповідачу 3996,45 грн., з них: орендної плати за період травень 2018 року - 2516,12 грн. та витрати, пов'язані з утриманням приміщення та прибудинкової території за період лютий-травень 2018 року - 1480,33 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на електронну адресу advocatbaf@gmail.com були направлені відповідачу рахунки-фактури: 05.05.2018 року направлено рахунок-фактура №К5409 від 30.04.2018року, 25.05.2018 року - рахунок-фактуру №81838 від 24.05.2018 року, 04.06.2018 року - рахунок-фактуру №К6833 від 30.06.2018 року та 05.07.2018 року - рахунок-фактуру №К6234 від 31.05.2018 року.

Втім, відповідачем вищевказані рахунки-фактури на загальну суму 3996,45 грн. не оплачені, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором в розмірі 3996,45 грн., яка складається з орендної плати за період травень 2018 року в сумі 2516,12 грн. та витрат, пов'язаних з утриманням приміщення та прибудинкової території за період лютий-травень 2018 року в сумі 1480,33 грн.

Судом встановлено, що позивач, внаслідок неоплати заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 09/14-383/7/55 від 19.02.2018 року, 19.07.2018 року на електронну адресу advocatbaf@gmail.com направив відповідачу вимогу про сплату боргу, в якій просив здійснити погашення заборгованості протягом двох робочих днів з моменту отримання вимоги. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості за договором в сумі 3996,45 грн., згідно розрахунку наданого позивачем, з них: орендної плати за період травень 2018 р. - 2516,12 грн. та витрати, пов'язані з утриманням приміщення та прибудинкової території за період лютий-травень 2018 року - 1480,33 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 09/14-383/7/55 від 19.02.2018 року.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення № 09-1-8/951 від 10.09.2018 року є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача 3996,45 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 09-1-8/951 від 10.09.2018 року до суду не представлено.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача письмових зауважень щодо виконання позивачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 09-1-8/951 від 10.09.2018 року, станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати заборгованості в загальній сумі 3996,45 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3996,45 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та витрат, пов'язаних з утриманням приміщення та прибудинкової території за спірний період за договором оренди нежитлового приміщення № 09-1-8/951 від 10.09.2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь санкції за порушення виконання грошового зобов'язання: пені - пені - 377,58 грн. та 3% річних - 32,85 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 8.2. договору встановлено, що у випадку прострочення строку сплати орендної плати та/або інших платежів за договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожний день прострочення. Пеня нараховується орендодавцем починаючи з дня фактичного виникнення обставин, які є підставою для її нарахування, і до дня фактичного припинення таких обставин, при цьому сторони погоджуються, що вказані строки нарахування пені є такими, що погоджені сторонами за договором у розумінні ст. 232 ГК України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що він виконаний арифметично не вірно, позивачем невірно визначено суму боргу, на яку нараховується пеня, не вірно визначено період нарахування пені, при розрахунку пені не враховано п.п. 4.2.1., 4.2.2. договору, тому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком суду, становить 303,27 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 74,31 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він виконаний арифметично не вірно, позивачем невірно визначено суму боргу, на яку нараховується 3% річних, не вірно визначено період нарахування 3% річних, при розрахунку 3% річних не враховано п.п. 4.2.1., 4.2.2. договору, тому сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком суду, становить 26,30 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 6,55 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 року встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1729,67 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського об'єднання "Мітракс" (код ЄДРПОУ 39425318, адреса: 01024, м. Київ, провулок Виноградний, буд. 1/11, офіс 46), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 00039002, адреса: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 3996,45 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень 45 копійок), пені - 303,27 грн. (триста три гривні 27 копійок), 3% річних - 26,30 грн. (двадцять шість гривень 30 копійок) та судовий збір - 1729,67 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев'ять гривень 67 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.11.2018р.

Суддя О.В. Котков