Рішення

від 31.10.2018 по справі 909/704/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/704/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М.А., секретар судового засідання Феденько Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АББ ЛТД"

вул. Миколи Грінченка, 2/1, м. Київ, 03038

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна"

вул. Академіка Сахарова, 23, корп. 6, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 412 474,53 грн.

За участю:

від позивача: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "АББ ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна" про стягнення заборгованості в сумі 412 474,53 грн, з яких 342 180,37 грн основного боргу, 57 598,89 грн неустойки (пені), 3 794,78 грн індекс інфляції, 8 900,49 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 24.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2018 підготовче засідання відкладено на 19.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2018 підготовче провадження у справі № 909/704/18 закрито та розгляд справи по суті призначено на 31.10.2018.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно договору та додатків до нього, внаслідок чого утворилась заборгованість. Внаслідок неналежного виконання умов договору позивачем нараховано неустойку (пеню), індекс інфляції та 3% річних.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив. В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення ухвал суду від 14.08.2018 та 23.08.2018. Більше того, відповідач клопотав про відкладення розгляду справи, що свідчить про обізнаність стосовно розгляду судом даного спору.

Ухвали суду від 24.09.2018 та 19.10.2018 повернулися на адресу суду із зазначенням в поштовій довідці "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вищезазначені ухвали надсилалися рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Згідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судових повісток (листів з ухвалами суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" є наслідками волевої поведінки у формі бездіяльності щодо її належного отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 ГПК України.

Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АББ ЛТД" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валєна" (відповідачем) укладено Договір № 180718/DO від 01.02.2017 (далі - Договір) та Додатки № 1, № 2, № 3 від 01.02.2017, а також Додаткову угоду № 1 від 06.02.2017 та Додаткову угоду № 2 від 28.08.2017 (далі - Додаток № 1, Додаток № 2, Додаток № 3, Додаткова угода № 1 та Додаткова угода № 2).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу продукцію/обладнання та/або послуги, з урахуванням умов зазначених в Договорі та в відповідних Додатках до нього. Відповідач зобов'язався приймати та оплачувати продукцію/обладнання та/або послуги на умовах наведених в Договорі та/або в Додатках до нього.

У відповідності до п. 3.2. Додатку № 2 до Договору відповідач зобов'язаний сплатити за отриману продукцію протягом 75 (семи десяти п'яти) календарних днів від дат видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено Обладнання відповідачеві, але відповідач порушивши умови Договору та Додатків до нього не сплатив за поставлене Обладнання 342 180,37 грн (триста сорок дві тисячі сто вісімдесят гривень 37 копійок) основного боргу за відповідними видатковими накладними.

Обладнання, за яке відповідач не здійснив оплату, й відповідно має вищенаведену заборгованість, отримано відповідачем 13.05.2017, 15.05.2017, 22.05.2017, 29 05 2017, 31.05.2017, 12.06.2017, 20.06.2017, 26.06.2017, 03.07.2017, 04.07.2017, 10.07.2017, 17.07.2017, 27.07.2017, 17.08.2017, 28.08.2017, 04.09.2017, 08.09.2017, що підтверджується видатковими накладними №№ ВН-3807074932 від 13.05.2017, ВН-3807074936 від 15.05.2017, ВН-3807075088 від 22.05.2017, ВН-3807075233 від 29.05.2017, ВН-3807075299 від 31.05.2017, ВН-3807075300 від 31.05.2017, ВН-3807075420 від 12.06.2017, ВН-3807075528 від 20.06.2017, ВН-3807075690 від 26.06.2017, ВН-3807075691 від 26.06.2017, ВН-3807075793 від 03.07.2017, ВН-3807075819 від 04.07.2017, ВН-3807075908 від 10.07.2017, ВН-3807076030 від 17.07.2017, ВН-3807076298 від 27.07.2017, ВН-3807076299 від 27.07.2017, ВН-3807076726 від 17.08.2017, ВН-3807076869 від 28.08.2017, ВН-3807076988 від 04.09.2017, ВН-3807077091 від 08.09.2017, ВН-3807077092 від 08.09.2017, й відповідною довіреністю на отримання цінностей, а саме: Генеральна довіреність від 16.01.2017 вих. № 4.

Відповідачем визнано наявність заборгованості перед позивачем, про що свідчить підписаний між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 звірки розрахунків станом на 31.12.2017.

Пунктом 10.2. Договору передбачено зобов'язання сторін вирішувати у претензійно-позовному порядку суперечки, що виникли при виконанні Договору.

На виконання п. 10.2. Договору позивачем направлено відповідачеві претензію № 1 вих. № 297 від 30.03.2018 на юридичну та на поштову адреси, що підтверджується відповідними фіскальними чеками та описами вкладення з поштового відділення наявними у матеріалах справи. Відповіді на відправлену позивачем претензію не отримано.

Матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 342 180,37 грн.

Стосовно вимоги про стягнення неустойки (пені), то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Умовами Договору, зокрема, пунктом 8.1. Договору визначено, що у разі несвоєчасної сплати вартості партії Продукції, або окремих її частин, позивач має право стягнути пеню у розмірі 0,1% за кожен день затримки несвоєчасного сплаченої суми за відповідну партію Продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не більше 20% від розміру несвоєчасно сплаченої суми за відповідну партію Продукції.

Суд здійснивши перерахунок неустойки (пені) у відповідності до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки (пені) в сумі 57 598,89 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та індексу інфляції, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 8 900,49 грн за період з липня 2017 по серпень 2018 та індексу інфляції в сумі 3 794,78 грн за період з 27.07.2017 по 02.08.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами, встановленими п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АББ ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна" про стягнення заборгованості в сумі 412 474,53 грн, з яких 342 180,37 грн основного боргу, 57 598,89 грн неустойки (пені), 3 794,78 грн індекс інфляції, 8 900,49 грн 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валєна" (вул. Академіка Сахарова, 23, корп. 6, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 34844773, ІПН 348447709154 р/р 260099856 в ІВ ОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АББ ЛТД" (вул. Миколи Грінченка, 2/1, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 21664678, ІПН 216646726558, свідоцтво платника ПДВ № 100330694 р/р в АБ "ІНГ Банк Україна" 26006003065005 МФО 300539) заборгованості в сумі 412 474,53 грн, з яких 342 180,37 грн (триста сорок дві тисячі сто вісімдесят гривень 37 копійок) основного боргу, 57 598,89 грн (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 89 копійок) неустойки (пені), 3 794,78 грн (три тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 78 копійок) індексу інфляції, 8 900,49 грн (вісім тисяч дев'ятсот гривень 49 копійок) 3% річних та 6 187,14 грн (шість тисяч сто вісімдесят сім гривень 14 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п.п 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.11.2018.

Суддя М.А. Шіляк