Ухвала

від 08.11.2018 по справі 923/1342/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

08 листопада 2018 року, м. Херсон, справа № 923/1342/16

Суддя Господарського суду Херсонської області Закурін М. К., розглянувши матеріали подання Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, поданого у межах справи

за позовом Управління освіти Херсонської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Дніпробуд

про стягнення 250 191,31 грн,

у с т а н о в и в:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.12.2016 дана справа перебувала у провадженні судді Гридасова Ю.В. За розпорядженням керівника апарату суду № 407 від 06.11.2018, у зв'язку із надходженням у справі названого подання, а також перебуванням судді у відпустці, по ній проведений повторний автоматизований розподіл, за яким суддею у справі визначено ОСОБА_1

За таких обставин, з метою виконання судом процесуальних дій у межах справи, вона справа підлягає прийняттю до власного провадження.

06.11.2018 до суду надійшло подання Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, за яким державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Дніпробуд ОСОБА_2. У якості обгрунтування цього подання державним виконавцем зроблені посилання на невжиття керівником боржника належних заходів щодо виконання наказу суду, виданого у даній справі за результатами прийнятого рішення від 24.01.2017, а також нез'явлення його до виконавчої служби за відповідними викликами державного виконавця. Безпосередньо подання основане на положеннях статті 18 Закону України Про виконавче провадження , статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , а також статті 337 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання прийняття до розгляду цієї заяви, суд зазначає, що положеннями статті 337 ГПК України урегульовано порядок тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - боржника.

Зокрема, за змістом цієї статті Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (частина 1). Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (частина 2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (частина 3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (частина 4) .

При цьому у статті не урегульовано питання можливості повернення заяви або відмови у її прийнятті з певних підстав, а тому суд, виходячи із загальних принципів судочинства, у тому числі верховенства права, названого в пункті 1 частини 3 статті 2 ГПК України, вважає за можливе застосування аналогії закону, а саме положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, за якими суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так, з тексту подання слідує, що необхідність тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Дніпробуд ОСОБА_2 ґрунтуються на невжитті ним, як керівником боржника, належних заходів щодо виконання судового рішення у межах виконавчого провадження № 53496521 від 27.02.2017, а також нез'явлення його до виконавчої служби за відповідними викликами державного виконавця.

Водночас, суд констатує, що державний виконавець уже звертався до Господарського суду Херсонської області у межах даної справи з аналогічним поданням, а саме ним воно подане 25.09.2018 та за результатами розгляду якого ухвалою суду від 27.09.2018 йому було відмовлено у задоволенні подання. Зокрема, відмовляючи у задоволенні подання суд прийшов до висновку, що у відповідності до положень статті 337 ГПК України господарськими судами можуть розглядатися виключно подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - боржника, яка у даному випадку відсутня, оскільки відповідачем у справі є юридична особа, а не фізична особа; при цьому керівник юридичної особи не може ототожнюватися з фізичною особою - боржником.

Таким чином, суд приходить до висновку про існування судового рішення між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому повторне звернення з цього приводу та безпосередній розгляд такого подання при існуванні судового рішення, яке набрало законної сили, з розгляду аналогічного подання порушувало б загальні принципи судочинства, у тому числі верховенства права в контексті правової визначеності, тобто неможливості скасування остаточного судового рішення.

Суд також зазначає, що у суду відсутні підстави для сумнівів у законності прийнятого процесуального акту, який набрав законної сили, у межах даної справи (ухвала суду від 27.09.2018 про відмову у задоволенні подання), оскільки правильність остаточного судового рішення не повинна піддаватися сумніву за межами системи засобів правового захисту, які передбачені процесуальним законодавством, що слідує з положень пунктів 7, 8 та 9 частини 3 статті 2 ГПК України, оскільки протилежне порушило б незалежність судової влади та загрожувало б легітимності судових рішень у цілому.

За таких обставин, подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає повторному прийняттю до розгляду з тих самих підстав, а тому у його прийнятті слід відмовити із застосуванням положень пункту 2 частини 1 статті 175 та статті 337 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 337 ГПК України,

п о с т а н о в и в:

1. Прийняти справу до свого провадження.

2. Відмовити Суворовському районному відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області у прийнятті до розгляду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке подане повторно.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини пунктів 7, 29 частини 1 статті 255 та частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана - 08.11.2018

Суддя М.К. Закурін