Рішення

від 05.11.2018 по справі 927/622/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2018 року м. Чернігівсправа № 927/622/18

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Цимбал-Нарожної М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/622/18, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГ -ЧЕРКАСИ»

          вул. Хоменка,14, м. Черкаси, 18008

до відповідача: Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів»

          пров. Урожайний,16,м. Ніжин, Чернігівська обл..,16600

про стягнення 1 349 483,53 грн

за участю

представника позивача: не з'явився

представника відповідача: не з'явився

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГ-ЧЕРКАСИ» звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» про стягнення 1 349 489,53 грн, а саме: 1 071 430,09 грн боргу, 214 749,91 грн пені, 20 104,97 грн 3% річних, 43 198,56 грн інфляційних.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору поставки № 15 від 15.11.2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/622/18. Розгляд здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.09.2018 та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400040963393 відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 23.08.2018.

Таким чином, строк подачі відзиву на позов - до 08.09.2018.

У судове засідання 13.09.2018 представник відповідача не з'явився.

У судовому засіданні 13.09.2018 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 27.09.2018.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400041060257, але у судове засідання не з'явився.

До початку судового засідання позивачем через канцелярію суду надано клопотання від 27.09.2018 про долучення доказів – документів, що підтверджують позовні вимоги. При цьому позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що дані документи були відсутні у позивача під час підготовки позову до суду та отримані ним нещодавно від працівника бухгалтерії, у якого зберігались ці документи. Також позивач зазначає, що зазначені докази є в наявності у відповідача, у зв'язку з чим докази надсилання їх відповідачу не надаються.

Відповідно до ч. 2,8,9 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи підлягає задоволенню.

Суд долучив клопотання та додані докази до матеріалів справи.

Розгляд справи здійснюється з врахуванням поданих доказів.

У судовому засіданні 27.09.2018 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.10.2018.

28.09.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, відповідач у відзиві на позов зазначає наступне:

Відповідно до п.4 «Арбітраж» Договору поставки № 15 суперечки і розбіжності, що виникають із даного Договору або у зв'язку з ним, сторони будуть прагнути врегулювати шляхом переговорів і досягнення взаємної згоди один з одним, у противному випадку спір передається в господарський суд, розташований на території «Відповідача».

Позивач претензій не надсилав та не намагався врегулювати спір в досудовому порядку.

Щодо нарахування штрафних санкцій відповідач посилається на те, що для нарахування пені застосовується строк у шість місяців, а для її стягнення позовна давність в один рік.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що позивач повинен перерахувати штрафні санкції з урахуванням строків, визначених у чинному законодавстві, а суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Також відповідач зазначає, що у разі, якщо у договорі сторонами не встановлений розмір процентів за користування зазначеними коштами, то у позивача відсутні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у частині ч.2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 цієї статті).

Згідно з ч. 5 ст. 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 цієї статті).

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов'язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав (у тому числі з метою уникнення затягування судового процесу), у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів і доказів, оскільки несвоєчасне подання відповідних матеріалів найчастіше пояснюється не дійсно поважними причинами, а лише неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.

Як вже зазначалось судом, строк для подання відзиву сплив 08.09.2018, а отже відповідачем відзив разом з доданими до нього доказами подано не у встановлений судом строк.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано поважності причин пропуску такого строку.

Суд долучив поданий відзив на позов з доданими до нього документами до матеріалів справи, але справа розглядається без їх урахування.

У зв'язку з перебуванням судді Цимбал-Нарожної М.П. на лікарняному, судове засідання, призначене на 04.10.2018 о 12 год.40хв. не відбулося.

Зважаючи на те, що 27.10.2018 усунуто обставини, що зумовили відсутність судді, 29.10.2018 Господарським судом Чернігівської області винесено ухвалу про повторне призначення справи № 927/622/18 до судового розгляду по суті на 05.11.2018 о 12 год.30 хв.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи по суті.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення згідно зі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Фактичні обставини справи.

15.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГ-ЧЕРКАСИ» (далі – Продавець) та Державним підприємством «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (далі – Покупець) укладено договір поставки № 15 (далі – Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (п. 1.1. Договору).

Найменування товару, ціна, кількість та сума вказуються у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною договору. Ціна діє на момент відвантаження. У ціну продукції входить вартість завантаження (п. 1.2. Договору).

Відповідно до розділу 2 Договору «Порядок розрахунків, поставка товару» поставка продукції здійснюється автотранспортом Продавця. За згодою сторін одержання продукції можливо само вивозом, транспортом Покупця. Відпуск продукції оформляється накладною. Датою поставки вважається дата її здачі Покупцеві, а при самовивозі – дата одержання її представником Покупця. Покупець зобов'язується зробити оплату товару по факту прийняття його на склад у продовж 7 (семи) календарних днів. Розрахунок проводиться в національній валюті України безготівковим шляхом на розрахунковий рахунок Продавця (п. 2.1.,2.2.,2.3.,2.4.,2.5. Договору).

Пунктом 3.4. Договору сторони визначили, що у випадку затримки оплати Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.6.1. Договору договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами й діє до проведення остаточного розрахунку між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до:

видаткової накладної № УЧ-000092 від 23.11.2017 на підставі довіреності № 000109 від 23.11.2017, акту здачі-прийняття товару № УЧ – 0000185 від 23.11.2017, підписаного сторонами, товаро-транспортної накладної від 23.11.2017 позивач передав, а відповідач отримав товар (паливо котельне сумішне) на суму 393 550,09 грн (з ПДВ);

видаткової накладної УЧ-000093 від 01.12.2017 на підставі довіреності серії ЯМС № 351547 від 01.12.2017, акту здачі-прийняття № УЧ-0000186 від 01.12.2017, підписаного сторонами, товаро-транспортної накладної від 01.12.2017 позивач передав, а відповідач прийняв товар (паливо пічне рідке ППР марки А) на суму 407 320,09 грн;

видаткової накладної № УЧ-0000002 від 12.01.2018, акту здачі-прийняття товару № УЧ- 0000002 від 12.01.2018, підписаного сторонами, товаро-транспортної накладної від 12.01.2018 позивач передав, а відповідач прийняв товар (пічне рідке ППР марки А) на суму 380 559,91 грн.

Загальна сума поставки за даними накладними становить 1 181 430,09 грн.

Видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт підписані сторонами та скріплені печатками, заперечення і зауваження відсутні.

Як зазначено вище, відповідно до умов договору строк оплати товару складає 7 календарних днів.

Таким чином, строк оплати по накладним становить:

по видатковій накладній № УЧ-000092 від 23.11.2017 – до 30.11.2017;

по видатковій накладній № УЧ-000093 від 01.12.2017 – до 08.12.2017;

по видатковій накладній № УЧ-0000002 від 12.01.2018 – до 19.01.2018.

За прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення :

-           20 104,97 грн 3% річних за період з 01.12.2017 по 31.07.2018, у тому числі по видатковій накладній № УЧ-000092 від 23.11.2017 за період з 01.12.2017 по 31.07.2018, по видатковій накладній № УЧ-000093 від 01.12.2017 за період з 09.12.2017 по 31.07.2018, по видатковій накладній № УЧ-0000002 від 12.01.2018 за період з 20.01.2018 по 31.07.2018.

-           43 198,56 грн інфляційних за період з грудня 2017 по квітень 2018, у тому числі по видатковій накладній № УЧ-000092 від 23.11.2017 за період з грудня 2017 року по квітень 2018 квітень, по видатковій накладній № УЧ-000093 від 01.12.2017 за період з січня 2018 року по квітень 2018 року, по видатковій накладній № УЧ-0000002 від 12.01.2018 за період з лютого 2018 по квітень 2018.

-           214 749,91 грн пені за період з 01.12.2017 по 31.07.2018, у тому числі по видатковій накладній № УЧ-000092 від 23.11.2017 за період з 01.12.2017 по 31.07.2018, по видатковій накладній № УЧ-000093 від 01.12.2017 за період з 09.12.2017 по 31.07.2018, по видатковій накладній № УЧ-0000002 від 12.01.2018 за період з 20.01.2018 по 31.07.2018.

При цьому, нарахування пені, інфляційних та річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару, отриманого відповідачем по накладній № УЧ-000092 від 23.11.2017 на суму 393 550,09 грн, здійснювалось позивачем на суму прострочення 283 550,09, тобто з врахуванням часткової оплати відповідачем в сумі 110 000 грн.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Згідно зі ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, ст. 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - стаття 530 ЦК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свій обов'язок щодо поставки товару виконав у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № УЧ000092 від 23.11.2017, видатковою накладною УЧ-000093 від 01.12.2017, видатковою накладною № УЧ-0000002 від 12.01.2018 та прийняте відповідачем без зауважень, що підтверджується довіреностями № 000109 від 23.11.2017, серії ЯМС № 351547 від 01.12.2017, актами здачі-прийняття № УЧ – 0000185 від 23.11.2017, № УЧ-0000186 від 01.12.2017, № УЧ- 0000002 від 12.01.2018, а також товаро-транспортними накладними від 23.11.2017, 01.12.2017,12.01.2018.

Станом на день винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 1 071 430,09 грн боргу.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 1 071 430,09 грн боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що свої зобов'язання щодо оплати товару у строк, визначений договором, у продовж 7 (семи) календарних днів, відповідач не виконав, виникла прострочка виконання зобов'язання.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, заявлених позивачем, судом встановлено, що вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню на підставі слідуючого.

При розрахунку 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару, отриманого за видатковою накладною № УЧ-000093 від 12.01.2018 позивачем невірно визначена кількість днів прострочення за період з 20.01.2018 по 31.07.2018, а саме замість 193 днів прострочення, ним нараховано 3% річних за 212 днів.

При здійсненні перерахунку за даний період судом визначено, що 3% річних за період прострочення за період з 20.01.2018 по 31.07.2018 становить 6036,83 грн.

При перевірці розрахунку 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару за накладними № УЧ-000092 від 23.11.2017 та № УЧ-000093 від 01.12.2017 судом встановлено, що сума 3% річних складає 5663,23 грн та 7867,42 грн відповідно. Але, враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 5639,92 грн та 7833,93 грн за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару за накладними № УЧ-000092 від 23.11.2017 та № УЧ-000093 від 01.12.2017 відповідно, суд доходить до висновку що 3 % річних в сумі 5639,92 грн та 7833,93 грн за вищезазначеними накладними підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вимоги по стягненню 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті товару підлягають частковому задоволенню в сумі 19510,68 грн.

Стосовно вимог позивача по стягненню пені суд зазначає наступне:

При нарахуванні пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, позивачем не враховано положень ч.6 ст.232 ГК України, а тому, пеня, належна до стягнення становить 174798,59 грн, у тому числі:

по видатковій накладній № УЧ-000092 від 23.11.2017 в сумі 45399,09 грн за період прострочення з 01.12.2017 по 01.06.2018,

по видатковій накладній № УЧ-000093 від 01.12.2017 в сумі 65840,78 грн за період прострочення з 09.12.2017 по 09.06.2018,

по видатковій накладній № УЧ-0000002 від 12.01.2018 в сумі 63558,72 за період прострочення з 20.01.2018 по 20.07.2018.

В решті вимог в частині стягнення 3% річних та пені позов задоволенню не підлягає.

За перерахунком суду інфляційні за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року становлять 43893,66 грн. Враховуючи розмір заявлених до стягнення інфляційних, господарський суд дійшов висновку, що інфляційні в сумі 43198,56 грн підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 19634,08 грн.

Керуючись ст. 120,129,178 236-239,240,241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГ-ЧЕРКАСИ», код ЄДРПОУ 40611155 до Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 00952634 про стягнення 1 494 83,53 грн заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», пров. Урожайний,16, м. Ніжин, Чернігівська обл.,16600, код ЄДРПОУ 00952634 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГ-ЧЕРКАСИ», вул. Хоменка,14, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 40611155, 1 071 430,09 грн боргу, 174 798,59 грн пені, 19 510,68 грн річних, 43 198,56 грн 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», пров. Урожайний,16, м.Ніжин, Чернігівська обл.,16600, код ЄДРПОУ 00952634 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГ-ЧЕРКАСИ», вул. Хоменка,14, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 40611155, 19 634,08 грн судового збору.

4. В решті вимог по стягненню 39 951,32 грн пені та 594,29 грн 3% річних в позові відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 08.11.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

          Суддя                                                   М.П. Цимбал-Нарожна