Рішення

від 17.09.2018 по справі 826/12159/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 17 вересня 2018 року                      №826/12159/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будинок автора»   доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,      ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок автора»  (далі – позивач, ТОВ «Будинок автора») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі – відповідач, контролюючий орган), в якому просить (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.08.2016 року) визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 27.01.2016 року №270120161 (далі - договір) та зобов'язати поновити зазначений договір. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно розірвано договір з позивачем у зв'язку зі зміною платником місця реєстрації, оскільки державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням. Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. У своїх запереченнях проти позову представник відповідача стверджував, що у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін за вказаним договором припинилися, а податкова звітність є такою, що не прийнята. Відтак, контролюючим органом правомірно розірвано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 27.01.2016 року №270120161.   Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2016 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків. 29.08.2016 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява, якою усунуто виявлені судом недоліки. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12159/16 та призначено справу до судового розгляду. 26.09.2016 року від представника відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов, який прийнято судом. Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №1619 від 04.04.2017 року, адміністративну справу №826/12159/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок автора» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2017 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/12159/16 суддею Шрамко Ю.Т. та призначено справу до судового розгляду. У призначеному судовому засіданні 03.07.2017 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов. Позивач явку своїх представників не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовою кореспонденцією з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» від 08.06.2017 року (Т.1, арк. 67-68). 26.09. представником позивача подавалось клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), у редакції, яка діяла на час вчинення відповідної процесуальної дії, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України, беручи до уваги, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 03.07.2017 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2016 року між позивачем та контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів №270120161, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (Т.1, арк. 11-12). Відповідно до пункту 4 розділу VI договору орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадках ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (Т.1, арк. 12). 26.04.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано податкову декларацію №34 від 18.04.2016 року, за наслідком чого отримано квитанцію №1 про неприйняття вказаної податкової декларації, у зв'язку з порушенням Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, а саме: «ЄДРПОУ 37881561» та можливе розірвання договору про визнання електронної звітності (Т.1, арк. 14). Згідно зі службовою запискою №2732/26-55-08-04 від 29.06.2017 року з 21.01.2017 року наявна інформація про автоматичне розірвання даного договору, у зв'язку зі зміною особи підписувача платника, про що позивача було повідомлено квитанцією №3 (Т.1, арк. 70). Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55 Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року № 435-IV, (далі – Цивільний кодекс України), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-IV, Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 19-1.1.44 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Контролюючі органи надають послуги електронного цифрового підпису. Контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді. Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 ПК України).     Пунктом 49.3 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.           Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233. Зокрема, згідно з пунктом 1 розділу 2 Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором. Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору. Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до п. 4 розділу 6 якого, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Тобто, як вбачається з аналізу викладених норм, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів відповідачем в односторонньому порядку є, зокрема, ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником податків місця реєстрації. Так, 26.04.2016 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано податкову декларацію №34 від 18.04.2016 року, за наслідком чого отримано квитанцію №1 про неприйняття вказаної податкової декларації, у зв'язку з порушенням Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, а саме: «ЄДРПОУ 37881561» та можливе розірвання договору про визнання електронної звітності (Т.1, арк. 14). Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до пункту 4 розділу VI договору орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадках ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації (Т.1, арк. 12). При цьому, на момент подання податкової звітності в електронному вигляді у позивача не було обов'язку подавати посилений сертифікат відкритого ключа, а відповідач не посилається на дану обставину як на підставу для одностороннього розірвання договору з позивачем. Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.04.2016 року місцезнаходженням позивача є: м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, оф. 106, тобто та сама адреса, що зазначена у договорі №270120161 (Т.1, арк. 73-79). При цьому, суд звертає увагу, що посилання відповідача на автоматичне розірвання даного договору, у зв'язку зі зміною особи підписувача платника, про що позивача було повідомлено квитанцією №3 не є підставою для одностороннього розірвання договору. Відтак, податковим органом не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованого або внесення змін станом на 26.04.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місця реєстрації позивача, а тому відсутні правові підстави для одностороннього розірвання зазначеного договору. Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом протиправно розірвано в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 27.01.2016 року №270120161, а тому вказаний договір є таким, що підлягає поновленню. Відповідно до ч.1    ст.2 КАС України    завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Частиною 1    ст.6 КАС України    встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до положень ч.1    ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2    ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 242 КАС України    встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 04.08.2016 року №10, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 1378,00 грн. Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок автора» (код ЄДРПОУ 37881561, адреса: 01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 26, офіс 106) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39669867, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Лєскова, 2) задовольнити у повному обсязі. 2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 27.01.2016 року №270120161. 3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити договір про визнання електронних документів від 27.01.2016 року №270120161. 4. Присудити здійснені товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок автора» документально підтверджені судові витрати у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                    Ю.Т. Шрамко