Постанова

від 06.11.2018 по справі 813/4235/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №813/4235/16

адміністративне провадження №К/9901/41450/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року (Суддя: Кухар Н.А.),

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 року (Судді: Ільчишин Н.В., Пліш М.А., Шинкар Т.І.),

у справі № 813/4235/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівські ярмарки

до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Львівські ярмарки (далі - позивач, ТОВ Львівські ярмарки ) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Галицька ОДПІ) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2016 року № 001691130.

В обґрунтування позову посилався на відсутності у контролюючого органу законних підстав для проведення фактичної перевірки, оскільки відповідачем в оскаржуваному наказі не зазначено, яка саме інформація була отримана податковим органом від державних органів або органів місцевого самоврядування, та не підтверджені законні підстави для витребування документів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2016 року № 001691130 про накладення штрафу у розмірі 510 грн (арк. справи 46-48, 81-85).

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання, просив суд задовольнити касаційну скаргу і прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що податкове повідомлення - рішення від 19.08.2016 року № 001691130 складено правомірно, оскільки позивачем на вимогу контролюючого органу не надано необхідних документів, а посилання позивача на неправомірність проведення фактичної перевірки не є обґрунтованими, та не впливають на розгляд справи. До того ж, з врахуванням практики Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, оскільки доступ перевіряючих до перевірки відбувся, то предметом судового розгляду має бути суть виявлених порушень.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

У відповідності до ухвали суду від 19 жовтня 2018 року справа розглядається в порядку письмового провадження.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 21 червня 2016 року відповідачем складений наказ № 311 Про проведення фактичної перевірки ТОВ Львівські ярмарки (ЄДРПОУ 35185853) за адресою м. Львів, вул. Університетська (площа перед Львівським національним університетом імені Івана Франка) у відповідності до пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями та статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (із змінами і доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та відповідно до службового допису начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та майнових податків і зборів з фізичних осіб Андрейка А.О., від 17.06.2016 року № 209/13-01.

Вказану фактичну перевірку наказано провести з 21 червня 2016 року тривалістю 5 робочих днів.

23.06.2016 року відповідачем вручено позивачу лист № 6971/17-02-10/375 від 21.06.2016 року про пред'явлення документів податкового та бухгалтерського обліку, а саме: акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки, накладні, податкові накладні, по монтажу обслуговуванню фан - парку для трансляції футбольних матчів у рамках Чемпіонату Європи з футболу 2016 року за адресою: м. Львів, вул. Університетська (площа перед Львівським національним університетом імені Івана Франка) та Сніданкового ярмарку за адресою: м. Львів, територія парку імені Івана Франка (поблизу альтанки); договори оренди (суборенди) нежитлових приміщень, що надаються для здійснення підприємницької діяльності; перелік суб'єктів господарювання (із зазначенням кодів ЄДРПОУ (РНОКПП) та обсягів господарських операцій) з якими ТзОВ Львівські ярмарки перебувають у господарських взаємовідносинах на території вищевказаного фан - парку та Сніданкового ярмарку ; відомості нарахування зарплати, трудові угоди з найманими працівниками (арк. справи 32).

Позивачем на даний запит 24.06.2016 року скеровано відповідь, в якій позивач зазначає, що відповідач просить представити документи, які не належать до предмету перевірки. Товариство готове надати відповідачу документи, однак виключно в межах предмету перевірки (арк. справи 11).

На підставі викладеного 24.06.2016 року відповідачем складений акт № 6/17-02 про ненадання документів до перевірки (арк. справи 34).

30 червня 2016 року на підставі наказу від 21 червня 2016 року відповідачем проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складений акт перевірки від 30.06.2016 року за № 1297/13-04-13-03/35185853 про порушення позивачем п.44.1, п.44.3 ст.44, п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки до перевірки не представлено усіх первинних документів, про що складено акт від 24.06.2016 року.

За висновками акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 19.08.2016 року № 0016911303, яким відповідачем згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 30.06.2016 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.3. п.44.6 статті 44, п. 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, застосовані штрафні санкції в розмірі 510 грн (арк. справи 15).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом касаційної інстанції, суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з не підтвердження відповідачем законних підстав для витребування документів, які покладені в предмет фактичної перевірки.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на наступне.

В наказі про проведення перевірки вказано провести останню у відповідності до пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України,статті 16 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР та відповідно до службового допису начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та майнових податків і зборів з фізичних осіб Андрейка А.О., від 17.06.2016 року № 209/13-01.

Так, статтею 75 Податкового кодексу України передбачені види перевірок.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Тобто вказані вимоги регулюють загальне поняття виду фактичної перевірки, та питання, які остання охоплює.

Статтею 80 ПК України встановлені підстави для проведення фактичної перевірки, з яких згідно пп. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитись:

-у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

-у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, з аналізу вищевикладених статей, які покладені відповідачем в підставу перевірки вбачається, що останні не охоплюють питання трудових відносин, пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до п. 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

При цьому у відповідності п. 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Оскільки підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стали висновки відповідача про не надання позивачем первинних документів, подання яких в розумінні ПК України не відноситься до предмету фактичної перевірки, яка визначена в наказі про проведення перевірки, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про скасування оскаржуваного рішення відповідача, яким позивачу безпідставно визначені до сплати штрафні санкції.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанцій були порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 року у справі № 813/4235/16, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник В.П. Юрченко