Рішення

від 01.10.2018 по справі 208/7158/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/7158/17

№ провадження 2-а/208/132/18

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання за участю Тур І.В., представника позивача Приватного підприємства Професіонал-І Федорової О.М., представника відповідача Виконавчого комітету Кам'янської міської ради Тертишної Оксани Олегівни,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства Професіонал-І до Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

14 грудня 2017 року Приватне підприємство Професіонал-І звернулось до суду із позовом до Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

У своєму позові представник Приватного підприємства Професіонал-І просив визнати протиправним та скасувати рішення Кам'янської міської ради від 22.11.2017 року № 345 Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янського в частині затвердження розміру збитків у сумі 231 640,96 грн., нарахованих приватному підприємству Професіонал-І , внаслідок фактичного використання земельної ділянки площею 0,6112 га. по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що до складу комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, на засіданні якої 11 жовтня 2017 року було визначено, що ПП Професіонал-І заподіяні збитки міській раді у розмірі 231 640,96 грн., не було включено представника фінансових органів - департамент фінансів міської ради. Без надання розрахунків збитків, збитки нараховані у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно компресорну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від ОСОБА_6 до позивача на підставі договору купівлі-продажу, яким право оренди земельної ділянки не було оформлено, договір оренди з міською радою не укладався. 11 жовтня 2017 року на засіданні комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам не було надано розрахунку збитків та документів, які стали підставою для розрахунку збитків, тим самим комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, було позбавлено позивача можливості надати свої пояснення чи заперечення щодо нарахованої суми збитків. Вважає, що не залучення позивача до проведення обстеження земельної ділянки призвело до того, що у актів обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 31 жовтня 2016 року зазначена площа земельної ділянки 0,6112 га., яка не використовується позивачем, а на більшій частині земельної ділянки площею 0,3762 га. знаходиться бомбосховище, яке не належить ПП Професіонал-І , про що в акті не зазначено. 27 вересня 2017 року до Державного земельного кадастру внесені відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2350 га. за адресою: АДРЕСА_1, але у 2017 року не було складено акту обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки на зазначену площу. У зв'язку з викладеним позивач вважає, що дії відповідача по затвердженню розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувача в частині нарахування збитків позивачу за земельну ділянку площею 0,6112 га., на якій знаходиться бомбосховище, що не належить позивачу є протиправним.

Так, до адреси суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

У своєму відзиві представник відповідача посилається на те, що рішенням міської ради від 27 березня 2015 року № 1261-61/VI ОСОБА_6 зобов'язано оформити документи на землекористування на земельну ділянку, площею 0,6112 га. за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції компресорної під торгово-технічний комплекс, у зв'язку з купівлею нерухомого майна у ПП Аеліта . На даний час власником нерухомого майна за зазначеною адресою є ПП Професіонал-І , який користується земельною ділянкою, площею 0,3065 га. Вважає, що рішення відповідача від 22.11.2017 року № 345 Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельної ділянки м. Кам'янського прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, наданий суду відзив на позов, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Кам'янської міської ради від 27 березня 2015 року № 1261-61/VI ОСОБА_6 зобов'язано оформити документи на землекористування на земельну ділянку, площею 0,6112 га. за адресою: АДРЕСА_1, для реконструкції компресорної під торгово-технічний комплекс, у зв'язку з купівлею нерухомого майна у ПП Аеліта .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 70305579 від 12.10.2016 року, ПП Професіонал-І є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для набуття права власності на нерухоме майно є договори купівлі-продажу від 01.07.2015 3 2172 та від 29.05.2015 року № 1746.

Так, на даний час позивач ПП Професіонал-І є користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, де розташовано двоповерхова капітальна будівля, проходи, проїзди, площадки, зелені насадження, але документи на право користування земельною ділянкою на момент обстеження не оформлено.

11 жовтня 2017 року комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам був складений акт про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янське за період з 01.08.2015 року по 30.09.2017 року відповідно до якого ПП Професіонал-І завдано збитки у сумі 231 640,96 грн.

22 листопада 2017 року відповідачем виконавчим комітетом Кам'янської міської ради прийнято рішення № 345 Про затвердження акта визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янське , яким затверджений акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді.

Пунктом 1 Рішення від 22.11.2017 р. № 345 затверджено акт про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використанні земельних ділянок м. Кам'янського від 11.10.2017 р.

Відповідно до наданого розрахунку збитків, які становлять 231 640,96 грн., складають з недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою Приватного підприємства Професіонал-І за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 серпня 2015 року по 30 вересня 2017 рік.

Не погодившись із діями відповідача та з Рішенням Виконавчого комітету Кам'янської міської ради рішення від 22.11.2017 р. № 345 в частині затвердження Акту від 11.10.2017 р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються цим Кодексом, Конституцією України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, право розпоряджатися землями територіальних громад, надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно частин 1, 2 ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, набуття позивачем на праві власності на нерухоме майно не надає позивачу права користуватися земельною ділянкою без сплати за неї. Законодавством покладено обов'язок здійснювати оплату за користування визначеною земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктами 2, 3 Порядку № 284 передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню, зокрема, підлягають: збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Отже, до повноважень відповідача віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань збитків, завданих органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. 33, ч. 1 ст. 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 вищевказаного Закону, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єктів ладних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) та рішень суб'єкта владних повноважень.

Визначено, що судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах, реально порушене право. Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Вирішуючи спір по суті, суд має надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.

Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача як суб'єкта владних повноважень при ухваленні рішення щодо затвердження акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Так, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради затверджено акт від 11.10.2017 р. комісії з визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, тобто завданих органу місцевого самоврядування як власнику землі за час користування позивачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Порушення ж під час прийняття рішення про затвердження акта про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам можуть бути предметом розгляду у процедурі стягнення збитків.

Суд вказує, що рішення Виконавчого комітету не створює для позивача наслідків, є рішенням, яким завершується робота комісії по визначенню розмірів збитків, вже після такого рішення у Виконавчого комітету виникає право звернутись до особи, якою на думку комісії завдано збитки, для стягнення їх у добровільному чи примусовому порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У цьому випадку, Виконавчим комітетом виконано обмежені повноваження з затвердження матеріалів комісії по обчисленню розміру збитків, що стосується відшкодування виявлених збитків, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі самого лише рішення Виконавчого комітету.

Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду.

За таких обставин, рішення відповідача, що оскаржується у даній справі, не порушує права, обов'язки та інтереси позивача.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.10.2016 року №21-51а16, а також подібної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, свою позицію з подібного спору викладено у постанові від 22.05.2018 року у справі № 820/3190/17, реєстраційний номер 74173391.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, рішенням Виконавчого комітету про затвердження матеріалів засідання Комісії для визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Кам'янського не створює обов'язків для позивача, як землекористувача та підлягає оцінці при розгляді судом позову про стягнення суми завданих збитків.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 77, 78, 139, 242, 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Професіонал-І до Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Позивач: Приватне підприємство Професіонал-І (адреса: 51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул.Дніпропетровська, буд.2А, код ЄДРПОУ 31980281).

Відповідач: Виконавчого комітету Кам'янської міської ради (адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, Майдан Петра Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 24604168).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради (адреса: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, проспект Василя Стуса, 10/12).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом ч.6 ст.250 КАС України, з часу складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти дні з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Похваліта С. М.