Рішення

від 20.09.2018 по справі 758/2019/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2019/18

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюк В.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., представників позивача Яковіщук Я.М., Денисюк В.В., Абдуллаєва Акіфа Наміг огли, відповідача ОСОБА_3., представника третьої особи Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації Красноштана С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства Лісове Подільського району міста Києва до ОСОБА_3, треті особи: управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

КП Лісове Подільського району міста Києва (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період 01.09.2010 р. по 31.03.2015 р. у розмірі 137 685,89 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно довідки виданої комунальним концерном Центр комунального сервісу відповідач є наймачем АДРЕСА_1, проживає в ній та користувалася послугами, що надавалися позивачем. Посилаючись на те, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі та несвоєчасно виконує зобов'язання по сплаті квартирної плати та плати за надані послуги, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 137 685,89 грн. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Додатково надала свої пояснення по суті позовної заяви.

Відповідач відзив на позов не подала, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в задоволенні яких просила відмовити. Додатково зазначила, що у квартирі, в якій вона проживає зареєстровано 21 особа, з яких з останньою проживають 3 доньки 16-ти річного віку, 10-ти річного віку та 25-ти річного віку.

Представники третіх осіб в судовому засіданні при вирішенні спору послались на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві відповідач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем послуг позивача (а.с. 18).

Як вбачається з довідки форми № 3 про місце проживання та склад сім'ї № 02/07/02/1572 від 19.05.2017 р, квартира неприватизована. Згідно даної довідки, у житловому приміщенні зареєстровано 21 особа, а саме, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_13,ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_18, ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_19, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_20, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_21, ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_22 (а.с. 10 зворот).

Як вбачається з вищевказаної довідки форми № 3, форма власності зазначеної квартири житловому органу невідома, а відповідач в судовому засіданні вказала на те, що квартира нею не приватизовувалась, правовстановлюючі документи на квартиру не подала, а відтак, остання є наймачем вищевказаної квартири.

В зв'язку з чим, суд виходить з того, що вищевказана квартира відноситься до державного житлового фонду, а відтак, застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами підлягають норми Житлового кодексу Української РСР (надалі за текстом - ЖК України), що регулюють правовідносини щодо користування жилими приміщеннями в будинках державного житлового фонду.

Встановлено, що позивач, як обслуговуюча організація, надав мешканцям квартир АДРЕСА_1 що у Подільському районі м. Києва, житлово-комунальні послуги.

Відповідач проживає в АДРЕСА_1 та є споживачем всіх комунальних послуг, але оплачує їх частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача користуються нарівні з наймачем усіма правами та несуть обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно ч. 2 п. 7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 р. № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем розрахунків, відповідач несистематично вносила плату за спожиті житлово-комунальні послуги, а відтак, має заборгованість за платежами перед позивачем за період з 01.09.2010 р. по 31.03.2015 р. у розмірі 137 685,89 грн., яка складається із заборгованості за житлово-комунальні послуги - 90 938,37 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 39 800,44 грн., 3% річних у розмірі 6947,08 грн.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені законом строки. Але вказані вимоги відповідачем порушені, в зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем, яка підлягає стягненню.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з такого.

Крім існуючої заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період прострочення позивачі просить стягнути з відповідача нараховані три проценти річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Саме такий правовий висновок щодо застосування норм статті 625 ЦК України міститься у Постановах Верховного Суду України від 20.06.2012 р., від 16.12.2015 р. у справі № 6-2023 цс15, від 13.01.2016 р. у справі № 6-931 цс15, який суд, розглядаючи вимоги щодо стягнення втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного здійснення відповідачем оплат за надані житлово-комунальні послуги, приймає до уваги.

На спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних, відповідачем в судовому засіданні доказів надано не було, заяв чи клопотань в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України, до суду позивачем також заявлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за період з 01.09.2010 р. по 31.03.2015 р. у розмірі 137 685,89 грн., яка складається із заборгованості за житлово-комунальні послуги - 90 938,37 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 39 800,44 грн., 3% річних у розмірі 6947,08 грн.

Положенням ч. 1 ст. 544 ЦК України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки судом достовірно встановлено, що відповідач порушив умови договору, що призвело до виникнення заборгованості .

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1762 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 64, 67 ЖК України, ст. ст. 625, 509, 903 ЦК України, Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 83, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства Лісове Подільського району міста Києва до ОСОБА_3, треті особи: управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_24 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Лісове Подільського району міста Києва (адреса: м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, Код ЄДРПОУ 35669381) заборгованість за спожиті послуги за період 01.09.2010 року по 31.03.2015 року у розмірі 137 685 (сто тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) гривень 89 копійок, яка складається із заборгованості за житлово-комунальні послуги - 90 938,37 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 39 800,44 грн., 3% річних у розмірі 6947,08 грн.;

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_24 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Лісове Подільського району міста Києва (адреса: м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, Код ЄДРПОУ 35669381) судовий збір в розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні;

Повне найменування:

позивач - Комунальне підприємство Лісове Подільського району міста Києва (Код ЄДРПОУ 35669381, адреса: м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8);

відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_24 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.В. Гребенюк