Рішення

від 06.08.2018 по справі 631/1872/16-ц

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1872/16-ц

провадження № 2/631/128/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 року селище міського типу ОСОБА_1

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Євсюкової О. В.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_3, до ОДРИНСЬКОЇ ОСОБА_4 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про надання додаткового строку для прийняття спадщини» , -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_3, до Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області «Про надання додаткового строку для прийняття спадщини» (вхідний № 5819/16 від 26.10.2016 року), на обґрунтування якого зазначено, що 29.12.2004 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку, площею 7,3198 гектарів, розташовану на території Одринської сільської ради, заповіла ОСОБА_2 мешканцю села Одринка Нововодолазького району Харківської області. Цей заповіт посвідчено секретарем Рокитненського виконавчого комітету Рокитненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_6 29.12.2004 року та зареєстровано в реєстрі за № 453. 12.06.2005 року ОСОБА_5 померла. На час її смерті даний заповіт змінено та скасовано не було. 21.12.2005 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку, розміром 7,4475 гектарів, із цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва,- що знаходиться на території Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ХР № 124931), виданого Нововодолазької РДА Харківської області 29.06.2004 року № 19, заповіла ОСОБА_2 Цей заповіт посвідчено секретарем Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_8 21.12.2005 року та зареєстровано в реєстрі за № 65. 02.12.2006 року ОСОБА_7 померла. На час її смерті даний заповіт не змінено і не скасовано. Про існування зазначених заповітів ОСОБА_2 довідався лише після сплину встановленого законодавством терміну для прийняття спадщини, а тому в шестимісячний термін з дня смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не звернувся до Нововодолазької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Після звернення до нотаріуса з питання прийняття спадщини після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск встановленого законодавством строку прийняття спадщини та відсутність правовстановлюючих документів на спадщину. Тому просить надати йому додатковий строк терміном шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, який пропущений з поважних причин, після померлої 12 червня 2005 року ОСОБА_5 та після померлої 02 грудня 2006 року ОСОБА_7 (а. с. 2 - 3) .

10.10.2017 року ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_3, звернувся до суду із відповідною заявою про зменшення розміру позовних вимог (вхідний № 2678/17-вх), в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої 02.12.2006 року ОСОБА_7 на земельну ділянку із кадастровим номером 6324282500:02:000:0139, площею 7,4475 гектарів, розташовану на території Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю (серії ХР № 124931), виданого 29.06.2004 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області згідно розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації № 215 від 25.06.2004 року (а. с. 58).

27.03.2018 року та 16.04.2018 року ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_3, звернувся до суду із відповідними заявами про зменшення розміру позовних вимог (вхідний № 1321/18-вх) та про відмову від частини позовних вимог (вхідний № 1694/18-вх), в яких просив зменшити позовні вимоги та вважати їх наступними: надати ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, який пропущений з поважних причин, після померлої 02 грудня 2006 року ОСОБА_7 (а. с. 76, 77).

18.04.2018 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, звернувся до суду із відповідною заявою (вхідний № 1776/18-вх) про витребування доказів по справі, а саме: копії заповіту № 74 у Одринського старостинського округу № 3 Нововодолазької об'єднаної територіальної громади Харківської області, - яка задоволена й на підставі ухвали суду копія заповіту витребувана, долучена до матеріалів справи та досліджена в ході судового розгляду (а. с. 79, 81, 84).

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав, однак скористався правом, наданим йому частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, щодо участі у справі через свого представника за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_3 (а. с. 14).

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності (бланк серії НВА № 027035) до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, надав суду заяву, зареєстровану під вхідним № 2509/18-вх від 21.05.2018 року, з проханням справу розглянути за його відсутності з урахуванням того, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а. с. 14, 85).

Представник відповідача - Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області - у судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини неявки не повідомив, однак від виконуючого обов'язки старости Одринського старостинського округу № 3 надійшов лист, зареєстрований за вхідним № 2188/17-вх від 18.09.2017 року, з проханням справу розглянути за їх відсутності, зазначивши, що не заперечують проти задоволення позову (а. с. 55).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, а на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін по справі свідчать їх відповідні заяви, долучені до її матеріалів.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об'єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з'ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій ОСОБА_1 та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебуває на розгляді належного суду.

Крім того, згідно пункту 9 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання нею чинності.

Таким чином, ця цивільна справа підлягає розгляду за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Згідно свідоцтва про смерть (серії І -ВЛ № 091931), виданого 02.12.2006 року Одринською сільської радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_7 померла 02.12.2006 року у віці 87 років у селі Одринка Нововодолазького району Харківської області, про що в Книзі реєстрації смертей цього ж дня зроблено відповідний актовий запис за № 10 (а. с. 6) .

Відповідно до № 72 від 22.06.2016 року, виданої Одринським сільським головою ОСОБА_9 , вбачається, що померла ОСОБА_7 була зареєстрована та постійно проживала сама за адресою: вулиця Партизанська, будинок № 1, село Одринка Нововодолазького району Харківської області з 05.09.1978 року по день смерті 02.12.2006 року (а. с. 8).

З Державного акту на право власності на земельну ділянку (серії ХР № 124331), виданого 29.06.2004 року на підставі розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації № 215 від 25.06.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 19, вбачається, що ОСОБА_7, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передана у власність земельна ділянка, площею 7,4475 гектарів, в межах згідно з планом, що розташована на території Одринської сільської ради (а. с. 12).

Наведеним доведено, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_7 в неї існувала в наявності спадкова маса у виді відповідної земельної ділянки, що їй належала на праві власності.

Відповідно до змісту Заповіту, посвідченого секретарем Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_8 21.12.2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 65, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка села Одринка Нововодолазького району Харківської області, належну їй земельну ділянку, розміром 7,4475 гектарів, із цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва,- що знаходиться на території Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 124931, виданого Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області 29.06.2004 року за № 19, заповіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає в селі Одринка Нововодолазького району Харківської області. Заповіт складено у двох примірниках, один з яких зберігається у справах Староводолазької сільської ради, а другий видається заповідачу ОСОБА_7 Примірник заповіту містить засвідчуваний напис такого змісту: заповіт не змінено та не скасовано. Секретар сільської ради ОСОБА_8. Номер у спадковому реєстрі 59000184 (а. с. 10).

З відомостей, що містяться в Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 49691297, виданої 01.11.2017 року о 13 годині 38 хвилин Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, за параметрами запиту ОСОБА_7, померла 02.12.2006 року, у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 68).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори/) № 49691027, виданої 01.11.2017 року о 13 годині 26 хвилин Нововодолазькою державною нотаріальною конторою, за параметрами запиту ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Спадковому реєстрі знайдено інформацію щодо двох заповітів: складеного й зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 41135935 (номер у реєстрі нотаріальних дій 74), який посвідчено 15.09.2005 року Одринською сільською радою Нововодолазького району та складеного й зареєстрованого у спадковому реєстрі за № 59000184 (номер у реєстрі нотаріальних дій 65), який посвідчено 21.12.2005 року Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району (а. с. 69 - 70).

Зі змісту заповіту, посвідченого секретарем Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_10 15.09.2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 74, вбачається, що ОСОБА_7, яка мешкає в селі Одринка Нововодолазького району Харківської області, на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження щодо усього належного їй майна, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також щодо всього того, на що вона матиме право на користь свого внука - ОСОБА_11, який мешкає в селі Одринка Нововодолазького району Харківської області (а. с. 84).

15.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_12 із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на відповідну земельну ділянку, що залишились після смерті ОСОБА_7, та як убачається з постанови Завідувача Нововодолазької Державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_12 (вихідний № 747 від 15.10.2016 року) йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке належить ОСОБА_7, померлій 02.12.2006 року, у зв'язку із неподанням заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого Цивільним кодексом України.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

Частиною 1 статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частини 1 статті 1217 цього ж кодексу).

З огляду на зміст статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Частина 1 статті 1233 та частина 2 статті 1236 Цивільного кодексу України обумовлюють, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті й заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Зі змісту заповіту, посвідченого секретарем Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_10 15.09.2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 74, вбачається, що ОСОБА_7, яка мешкає в селі Одринка Нововодолазького району Харківської області, на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження щодо усього належного їй майна, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також щодо всього того, на що вона матиме право на користь свого внука - ОСОБА_11, який мешкає в селі Одринка Нововодолазького району Харківської області (а. с. 84).

Також, відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_8 21.12.2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 65 , вбачається, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка села Одринка Нововодолазького району Харківської області, на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження щодо належної їй земельної ділянки, розміром 7,4475 гектарів, із цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва,- що знаходиться на території Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 124931, виданого Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області 29.06.2004 року за № 19, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає в селі Одринка Нововодолазького району Харківської області (а. с. 10).

Отже, спадкодавець ОСОБА_7 за життя склала два заповіти: один - у вересні 2005 року - щодо усього належного їй майна, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також щодо всього того, на що вона матиме право на користь свого внука - ОСОБА_11, а другий - у грудні того ж року - щодо належної їй земельної ділянки, розміром 7,4475 гектарів, із цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва,- що знаходиться на території Одринської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 124931, виданого Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області 29.06.2004 року за № 19, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Приписами частини 4 статті 1237 Цивільного кодексу України обумовлено, що чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

При цьому, заповідач відповідно до змісту частини 1 - 3 статті 1254 вказаного цивільного кодифікованого закону України має право у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. При цьому, заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_7 залишила заповіт щодо усього належного їй майна раніш, ніж щодо земельної ділянки, то право на прийняття її у спадщину після смерті заповідача має визначена саме у цьому заповіті особа, тобто позивач ОСОБА_2

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 зазначеного вище кодексу).

Частини 1 та 2 статті 1270 Цивільного кодексу України передбачають, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, як визначено у частина 2 статті 1220 цього ж нормативно-правового кодифікованого акту часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Одночасно із цим слід зазначити, що якщо спадкоємиць не прийняв спадщину за заповітом впродовж шести місяців з часу відкриття спадщини, то право на її прийняття мали спадкоємці померлої за законом впродовж ще трьох місяців після цього.

Однак, жоден зі спадкоємців за законом не вчинив дії, які б свідчили про прийняття спадщини у визначений законом строк, як і позивач у цій справі, який тому і звернувся у суд із цим позовом.

Відповідно до правил, передбачених частиною 1 та 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємиць протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ними заяви про прийняття спадщини.

Оцінюючи причини пропуску законодавчо встановленого строку на прийняття спадщини з боку спадкоємця, визначеного в заповіті, посвідченого секретарем Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_8 21.12.2005 року та зареєстрованого в реєстрі за № 65, суд ураховує, що дійсно позивач міг не знати про його існування, так як заповіт було складено у двох примірниках, один з яких зберігається у справах Староводолазької сільської ради, а другий - видано заповідачу ОСОБА_7

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_2 впродовж встановленого законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, тобто у період з 02.12.2006 року по 02.06.2006 року, не прийняв її з об'єктивних причин, викликаних незнанням про існування заповіту, так як не є близьким родичом заповідача, а тому суд приходить до висновку про те, що строк для прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин і вважає за можливе надати додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, тобто протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених ним і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 160 частини 1 Указу Президента України Про реорганізацію місцевих загальних судів № 451/2017 від 29.12.2017 року, пунктом 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1236, 1237, 1254, 1268 - 1270 та 1272 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 - 83, 89, 128 - 131, 133, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 і пунктами 8, 9 й підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2, від імені та в інтересах якого на підставі нотаріально посвідченої довіреності діє ОСОБА_3, до ОДРИНСЬКОЇ ОСОБА_4 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «Про надання додаткового строку для прийняття спадщини» - задовольнити повністю .

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, додатковий строк, достатній для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_7, померлої 02.12.2006 року, - протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області або через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_2, місце проживання чи перебування (АДРЕСА_1), реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1), паспорт громадянина України (серія МН № 750296);

Відповідач : ОДРИНСЬКА ОСОБА_4 НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження (вулиця Слобідська, будинок № 105, село Одринка Нововодолазького району Харківської області, 63210), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04399447).

Рішення ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко