Постанова

від 07.11.2018 по справі 922/647/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2018 р. Справа № 922/647/18

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

секретар судового засідання – Міраков Г.А.

за участю:

від апелянта – не з'явився

від позивача – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа, Харківська область, (вх. №207Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2018, (суддя - Бринцев О.В., ухвалене о 10:30 в м. Харкові, повний текст складено 25.06.2018).

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХіПП Україна", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа, Харківська область,

          про стягнення 115055,50грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "ХіПП Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з посиланням на приписи статей 526, 530, 549, 550, 691, 692 ЦК України, статтей 193, 231, 265 ГК України, вказує на неналежне виконання ТОВ "Титан" своїх зобов'язань згідно договору поставки від 03.01.2007 №70-Т/07 щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за складеними сторонами видатковими накладними, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 93218,55грн., пеню в розмірі 21836,95 грн. та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/647/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХіПП Україна" заборгованість у розмірі 93218,55грн., пеню в розмірі 12107,94грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1613,01грн. Відмовлено в іншій частині позову.

Місцевий господарський суд, посилаючись на положення ст.ст. 525, 526, 629, 530 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 265 ГК України, п.п.2.1, 4.7 договору поставки № 70-Т/07 від 03.01.2007р., дійшов висновку про доведеність доказами матеріалів справи факту поставки позивачем товару за договором № 70-Т/07 від 03.01.2007 на загальну суму 105568,55 грн.

З огляду на те, що в порушення умов спірного договору, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар у сумі 12350,00 грн. (платіжне доручення від 16.02.2018 №155), господарський суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 93218,55 грн. заборгованості

Враховуючи наявність порушення з боку відповідача встановленого строку проведення оплати за товар, господарський суд, на підставі положень ст. 232 ГК України, п.5.3 укладеного між сторонами договору № 70-Т/07 від 03.01.2007, дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення пені в сумі 12107,94грн., оскільки період нарахування пені не повинен перевищувати 6 місяців, що не було враховано позивачем під час здійснення розрахунків, в решті заявлених вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 9729,01грн. відмовлено у зв'язку з тим, що вказана сума пені нарахована позивачем за період, який перевищує 6 місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан" не погодилось з рішенням господарського суду першої інстанції та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/647/18 в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, оскільки розгляд справи судом першої інстанції здійснено без участі представника відповідача, що мало наслідком позбавлення сторони можливості скористатись правами, наданими ст.42 ГПК України.

Апелянт посилається на те, що в оскаржуваному судовому рішенні невірно зазначена сума заборгованості - заборгованість за договором № 70-Т/07 від 30.01.2007 складає 93218,40 грн., замість 93218,55 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, долученим до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан" вважає, що в судовому рішенні не відображено детальний розрахунок пені, що позбавляє можливості відповідача надати оцінку правильності нарахування заявленої до стягнення суми.

Крім того, на думку апелянта, при стягненні з відповідача судового збору за наслідками розгляду справи судом не враховано те, що позивачем було первинно заявлено позов на суму 131619,14 грн., у зв'язку з чим належний до стягнення розмір судового збору складає 1410,02 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ХіПП Україна" просить залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

ТОВ "ХіПП Україна" вважає, що судом першої інстанції було належним чином забезпечено усі умови та не створено жодної перешкоди для можливості сторонам справи скористатися наданими їм правами, відповідачем не надано жодних доказів таких порушень.

Позивач, посилаючись на уточнення позовних вимог та зменшення розміру заявленої заборгованості, вважає, що суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у сумі 93218,55 грн., та пені за шість місяців у сумі 12107,94грн.

Щодо суми судового збору, позивач зазначає, що відповідачем не враховано розмір початкової ціни позову, а тому, на думку ТОВ "ХіПП Україна", наведений апелянтом розрахунок є помилковим.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Титан" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/647/18, розгляд справи призначено на 18.09.2018р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2018р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В., відкладено розгляд справи на 23.10.2018.

У зв'язку з ліквідацією Харківського апеляційного господарського суду та утворенням Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, на підставі розпорядження керівника апарату суду Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018р. "Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційного господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №922/647/18, що перебувала у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, до Східного апеляційного господарського суду, який розпочав свою роботу з 03.10.2018р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя – Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2018р. прийнято справу №922/647/18 до провадження Східного апеляційного господарського суду та призначено її розгляд на 07.11.2018р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Уповноважені представники учасників справи у судове засідання 07.11.2018 року не з'явились.

Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.3, а.с 156-157).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Між ТОВ "ХіПП Україна" (Постачальник) та ТОВ "Титан" (Покупець) було укладено договір поставки від 03.01.2007 №70-Т/07 (надалі - Договір) відповідно до предмету якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар у відповідності до умов цього Договору (пункт 1.1.).

Згідно з пунктом 2.1. Договору поставка Товару здійснюється партіями на підставі замовлень від Покупця.

Відповідно до пункту 4.7. Договору (в редакції додаткової угоди від 23.12.2009 №2) оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з дати поставки, вказаній у ТТН, після поставки Товару Постачальником та прийняття його Покупцем, а також після отримання Покупцем відповідної накладної, оформленої належним чином на підставі цін, указаних у Специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 105568,55грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №КХК00002150 від 25.01.2017, №КХК00002392 від 26.01.2017, №КХК00002141 від 26.01.2017, №КХК00002143 від 26.01.2017, №КХК00002144 від 26.01.2017, №КХК00002146 від 26.01.2017 (з урахуванням Акту заміни), №КХК00002148 від 27.01.2017, №КХК00002149 від 27.01.2017, №КХК00003719 від 07.02.2017, №КХК00003879 від 08.02.2017, №КХК00003880 від 08.02.2017, №КХК00003881 від 08.02.2017, №КХК00003882 від 08.02.2017, №КХК00003875 від 09.02.2017, №КХК00003877 від 09.02.2017, №КХК00004060 від 09.02.2017, №КХК00004062 від 09.02.2017, №КХК00004063 від 09.02.2017, №КХК00004064 від 09.02.2017, №КХК00003876 від 10.02.2017, №КХК00003878 від 10.02.2017, №КХК00004113 від 10.02.2017, №КХК00004731 від 15.02.2017, №КХК00004734 від 15.02.2017, №КХК00004735 від 15.02.2017, №КХК00004739 від 16.02.2017, №КХК00004933 від 16.02.2017, №КХК00004935 від 16.02.2017, №КХК00004937 від 16.02.2017, №КХК00004740 від 17.02.2017, №КХК00005557 від 21.02.2017, №КХК00005586 від 22.02.2017, №КХК00005587 від 22.02.2017, №КХК00005549 від 23.02.2017, №КХК00005550 від 23.02.2017, №КХК00005553 від 23.02.2017, №КХК00005555 від 24.02.2017, №КХК00006040 від 28.02.2017, №КХК00006230 від 01.03.2017, №КХК00006231 від 01.03.2017, №КХК00006228 від 02.03.2017, №КХК00006441 від 02.03.2017, №КХК00006442 від 02.03.2017, №КХК00006443 від 02.03.2017, №КХК00006229 від 03.03.2017, №КХК00006539 від 03.03.2017, №КХК00043108 від 27.12.2016, №КХК00043297 від 28.12.2016, №КХК00043298 від 28.12.2016, №КХК00043299 від 28.12.2016, №КХК00043300 від 28.12.2016, №КХК00043401 від 29.12.2016, №КХК00043402 від 29.12.2016, №КХК00043403 від 29.12.2016, №КХК00043404 від 29.12.2016, №КХК00043405 від 29.12.2016, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у сумі 12350,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 16.02.2018 №155.

З доказів матеріалів справи вбачається, що сума непогашеної заборгованості за Договором поставки від 03.01.2007 №70-Т/07 становить 93218,55грн. (105568,55грн. - 12350,00грн.).

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 13 та статтею 74 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апелянта про наявність заборгованості у сумі 93218,40грн., що підтверджується наданим до матеріалів справи актом звірки розрахунків станом за період: 01.01.2018р. – 27.04.2018р. між ТОВ "ХіПП Україна" та ТОВ "Титан" (т.2, а.с.21) є необґрунтованими, оскільки акт звірки розрахунків підписаний лише ТОВ "Титан", доказів погашення та зменшення заборгованості з суми 93218,55грн. до 93218,40грн., тобто на 0,15 коп., до матеріалів справи відповідачем не додано.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність заборгованості за отриманий товар згідно вищезазначених видаткових накладних за Договором поставки від 03.01.2007 №70-Т/07 у сумі 93218,55грн.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 93218,55грн.

Відповідно до ч.2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.7. Договору поставки від 03.01.2007 №70-Т/07 (в редакції додаткової угоди від 23.12.2009 №2) оплата за товар здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 30 календарних днів з дати поставки, вказаній у ТТН, після поставки Товару Постачальником та прийняття його Покупцем, а також після отримання Покупцем відповідної накладної, оформленої належним чином на підставі цін, указаних у Специфікації.

У відповідності до пункту 5.3. Договору поставки від 03.01.2007 №70-Т/07 у випадку затримки платежу Постачальник має право стягнути з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, які діє в період за який стягується пеня, від вартості отриманого, але несплаченого Покупцем Товару за кожний день прострочки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до стягнення заявлено пеню у сумі 21836,95 грн. за неналежне виконання господарського зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за увесь час користування коштами до 31.01.2018р., тобто за період, починаючи:

- з 31.01.2017р. за видатковими накладними №КХК00043403 від 29.12.2016, №КХК00043404 від 29.12.2016;

- з 25.02.2017р. за видатковою накладною №КХК00002150 від 25.01.2017р.;

- з 28.02.2017р. за видатковими накладними №КХК00002392 від 26.01.2017, №КХК00002141 від 26.01.2017, №КХК00002143 від 26.01.2017, №КХК00002144 від 26.01.2017, №КХК00002146 від 26.01.2017 (з урахуванням Акту заміни), №КХК00002148 від 27.01.2017, №КХК00002149 від 27.01.2017;

- з 10.03.2017р. за видатковою накладною №КХК00003719 від 07.02.2017

- з 11.03.2017р. за видатковими накладними №КХК00003879 від 08.02.2017, №КХК00003880 від 08.02.2017, №КХК00003881 від 08.02.2017, №КХК00003882 від 08.02.2017;

- з 14.03.2017р. за видатковими накладними №КХК00003875 від 09.02.2017, №КХК00003877 від 09.02.2017, №КХК00004060 від 09.02.2017, №КХК00004062 від 09.02.2017, №КХК00004063 від 09.02.2017, №КХК00004064 від 09.02.2017, №КХК00003876 від 10.02.2017, №КХК00003878 від 10.02.2017, №КХК00004113 від 10.02.2017;

- з 18.03.2017р. за видатковими накладними №КХК00004731 від 15.02.2017, №КХК00004734 від 15.02.2017, №КХК00004735 від 15.02.2017;

- з 21.03.2017р. за видатковими накладними №КХК00004739 від 16.02.2017, №КХК00004933 від 16.02.2017, №КХК00004935 від 16.02.2017, №КХК00004937 від 16.02.2017, №КХК00004740 від 17.02.2017

- з 24.03.2017р. за видатковою накладною №КХК00005557 від 21.02.2017;

- з 25.03.2017р. за видатковими накладними №КХК00005586 від 22.02.2017, №КХК00005587 від 22.02.2017;

- з 28.03.2017р. за видатковими накладними №КХК00005549 від 23.02.2017, №КХК00005550 від 23.02.2017, №КХК00005553 від 23.02.2017, №КХК00005555 від 24.02.2017;

- з 31.03.2017р. за видатковою накладною №КХК00006040 від 28.02.2017;

- з 01.04.2017р. за видатковими накладними №КХК00006230 від 01.03.2017, №КХК00006231 від 01.03.2017;

- з 04.04.2017р. за видатковими накладними №КХК00006228 від 02.03.2017, №КХК00006441 від 02.03.2017, №КХК00006442 від 02.03.2017, №КХК00006443 від 02.03.2017, №КХК00006229 від 03.03.2017, №КХК00006539 від 03.03.2017.

Відповідно до частини шостою статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого до позову розрахунку вбачається, що позивачем не враховано положень ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої період нарахування пені не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто пеня за спірним договором нараховується за прострочення кожного зобов'язання за видатковими накладними з урахуванням строку оплати: з 31.01.2017р. по 31.07.2018р.; з 25.02.2017р. по 25.07.2017р.; з 28.02.2017р. по 28.08.2017р.; з 10.03.2017р. по 10.09.2017р.; з 11.03.2017р. по 11.09.2017р.; з 14.03.2017р. по 14.09.2017р.; з 18.03.2017р. по 18.09.2017р.; з 21.03.2017р. по 21.09.2017р.; з 24.03.2017р. по 24.09.2017р.; з 25.03.2017р. по 25.09.2017р.; з 28.03.2017р. по 28.09.2017р., з 31.03.2017р. по 01.10.2017р.; з 01.04.2017р. по 01.10.2017р.; з 04.04.2017р. по 04.10.2017р., тобто у загальному розмірі 12107,94грн.

За таких обставин, судом першої інстанції, враховуючи періоди, за які нараховується пеня, обґрунтовано частково задоволено вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 12107,94грн.

Щодо доводів апелянта про необґрунтоване стягнення з нього судового збору у сумі 1613,01 грн., судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про їх необґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зменшено суму позову до 115055,50 грн., судовий збір, який підлягав сплаті за звернення до суду з позовною заявою, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, становив 1762,00 грн. (115055,5 грн. х 1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до ст.7 Закону України Про державний бюджет на 2018 рік, з 1 січня 2018р. становить 1762,00 грн).

Враховуючи, що судом першої інстанції частково задоволені позовні вимоги у сумі 105326,49 грн., судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, тобто у сумі 1613,01 грн. (105.326,49грн. х 1.762,00 грн. / 115.055,50 грн.) – на відповідача та у сумі 148,99грн. – на позивача.

Доводи апелянта про порушення норм процесуального права та розгляд справи без участі представника відповідача є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції вжито всіх заходів для забезпечення можливості сторонам скористатися своїми правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ухвали господарського суду Харківської області надсилалися на адресу відповідача (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-8), зокрема ухвала про відкриття провадження у справі від 03.04.18р., ухвала про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 21.05.2018р., ухвала про повідомлення від 05.06.2018р. та були йому вручені, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала господарського суду Харківської області від 12.06.2018р. про розгляд справи по суті, яка надіслана на ту ж саму адресу - 62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-8, повернена поштовим відділенням за закінченням встановленого строку зберігання (т.3, а.с.83-84).

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції, учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а не отримання кореспонденції зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному процесуальному документі.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/647/18 не підлягає задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/647/18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/647/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2018 у справі №922/647/18 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

                    Повний текст постанови складено 09.11.2018

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов