Рішення

від 08.11.2018 по справі 909/796/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/796/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Унібрук", вул. Д. Галицького, 34, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Загалшляхбуд", вул. Грабовець, 20, смт. Міжгір'я, Міжгірський район, Закарпатська область, 90000, в особі відокремленого підрозділу філії "Долинашляхбуд", вул. Толока, 3, с. Новоселиця, Долинський район, Івано-Франківська область,77541,

про стягнення заборгованості в сумі 65 031,52 грн., з них: 61 538,51 грн. - заборгованість за поставлений товар; 1254,37 грн. - 3 % річних та 2238,64 грн. - інфляційні

Без виклику представників сторін

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Унібрук" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Загалшляхбуд" в особі відокремленого підрозділу філії "Долинашляхбуд" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 65 031,52 грн., з них: 61 538,51 грн. - заборгованість за поставлений товар; 1254,37 грн. - 3 % річних та 2238,64 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, які виникли на підставі видаткових накладних, зокрема щодо оплати поставленої продукції.

Суд, відповідно до ухвали від 18.09.2018, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165, 178 ГПК у встановлений строк суду не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд виходить з наступного.

В період з 10.10.17 року по 08.12.17 року філією "Долинашляхбуд" (по договору - покупець) отримано від ТОВ "Унібрук" (по договору - продавець) продукцію на загальну суму 234630 грн 89к., про що свідчать видаткові накладні, а саме №1, №2 від 30.10.2017 року, №3,4 від 01.11.2017 року, №19 від 07.11.2017 року, №13, №14,№15 від 14.11.2017 року, №16, №17, №18 від 23.11.2017 року, №20, №21 від 29.11.2017 року, №22 від 08.12.2017 року.

Згідно вищенаведених накладних, претензій до кількості та якості відповідачем не було пред'явлено.

Окрім того відповідачем здійснено частково оплату за поставлений товар на загальну суму 173092 грн 38к., зокрема: 17.11.2017 року - в сумі 25 372 грн 38к., 23.11.2017 - в сумі 17 720 грн 00к., 19.12.2017 - в сумі 30 000 грн 00к., 02.03.2018 - в сумі 30 000 грн 00к., 24.05.2018 - в сумі 50 000 грн 00к., 29.05.2018 - в сумі 10 000 грн 00к., 31.05.2018 - в сумі 10 000 грн 00к.

Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість на суму 61 538 грн 51к.

Гарантійним листом №12 від 13.03.2018 року, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідач зобов'язувався погасити вказану вище суму заборгованості (61 538 грн 51к.) в термін до 30.03.2018 року.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язань згідно Гарантійного листа, позивач Листом №7 від 22.08.2018 року звернувся до відповідача про погашення заборгованості в сумі 61 538 грн 51к.

В спірному випадку між сторонами виникли договірні відносини на підставі усного правочину щодо поставки товару на підставі видаткових накладних.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 ЦК України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст. 206 ЦКУ).

За наведеного , суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, підтвердженням чого є видаткові накладні №1, №2 від 30.10.2017 року, №3,4 від 01.11.2017 року, №19 від 07.11.2017 року, №13, №14,№15 від 14.11.2017 року, №16, №17, №18 від 23.11.2017 року, №20, №21 від 29.11.2017 року, №22 від 08.12.2017 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України до договору поставки не встановлена спеціальна форма (письмова, усна, нотаріальна), а тому сторони вправі укладати так і у тій формі, в який вони домовились це зробити.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог щодо стягнення 61 538,51 грн. основної заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 61 538,51 грн. заборгованості за поставлений товар є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку позивачем нараховано за прострочення сплати заборгованості за поставлений товар 3% річних в сумі 1254,37 грн. - та інфляційні втрати в сумі 2238,64 грн.

Суд здійснивши перевірку нарахування 3% річних та інфляційні втрати, прийшов до висновку про обгрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають до задоволення.

З аналізу наведеного вище суд приходить до висновку про обгрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судового збору :

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 762 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.06.2018 № 3655.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1 762 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 206, 526, 610, 612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 181, 265 Господарського кодексу України, ст. 73, 74 120, 129, 178, , 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Унібрук" до товариства з додатковою відповідальністю "Загалшляхбуд" в особі відокремленого підрозділу філії "Долинашляхбуд" про стягнення заборгованості в сумі 65 031,52 грн., з них: 61 538,51 грн. - заборгованість за поставлений товар; 1254,37 грн. - 3 % річних та 2238,64 грн. - інфляційні.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Загалшляхбуд" (вул. Грабовець, 20, смт. Міжгір'я, Міжгірський район, Закарпатська область,код 03450100) в особі відокремленого підрозділу філії "Долинашляхбуд" (вул. Толока, 3, с. Новоселиця, Долинський район, Івано-Франківська область, код 33614786) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Унібрук" (вул. Д. Галицького, 34, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, код 40824985) заборгованості в сумі 65 031 грн 52к. (шістдесят п'ять тисяч тридцять одна гривня п'ятдесят дві копійки), з них: 61 538 грн 51к. (шістдесят одна тисяча п'ятсот тридцять вісім гривень п'ятдесят одна копійка) - заборгованість за поставлений товар; 1254 грн 37к. (одну тисячу двісті п'ятдесят чотири гривні тридцять сім копійки) - 3 % річних, 2238 грн 64к. (дві тисячі двісті тридцять вісім гривень шістдесят чоити копійки) - інфляційні та 1762 грн 00к. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне рішення складено 08.11.2018

Суддя Фанда О. М.