Ухвала

від 08.11.2018 по справі 909/204/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/204/18

УХВАЛА

08.11.2018 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви вх.№15068/18 від 05.10.2018 Малого приватного підприємства "Таля" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2018 у справі:

за позовом: Приватного підприємства "Теплобуденерго",

до відповідача: Малого приватного підприємства "Таля"

про стягнення заборгованості в сумі 105653,97 грн

за участю:

від стягувача (позивача): Іванчук Андрій Васильович

від заявника (відповідача): представник не з'явився.

від Рожнятівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області: представник не з'явився.

встановив:

Господарський суд Івано-Франківської області задоволив позов Приватного підприємства "Теплобуденерго" до Малого приватного підприємства "Таля" про стягнення заборгованості в сумі 105653,97 грн (рішення від 10.05.2018).

06.06.2018 на виконання вказаного рішення суд видав наказ №351.

Мале приватне підприємство "Таля" звернулося до суду із заявою вх.№15068/18 від 05.10.2018 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2018 у справі №909/204/18.

У зв'язку із перебуванням судді Скапровської І.М. у відпустці проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого справу №909/204/18 розподілено судді Максимів Т.В.

09.10.2018 суд відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви вх.№15068/18 від 05.10.2018 Малого приватного підприємства "Таля" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2018 у справі №909/204/18 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Івано-Франківської області.

30.10.2018 суд призначив заяву про розстрочення виконання рішення на 08.11.2018.

Представник заявника в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В заяві про розстрочення виконання судового рішення боржник зазначив про своє складне фінансово-економічне та матеріальне становище, відсутність достатніх коштів, загрозу невиплати заробітної плати, неможливість погашення податків та зборів, наявність дебіторської заборгованості. На підтвердження цих обставин заявник подав оборотно -сальдові відомості та довідку про відкриття рахунку в Рожнятівському відділенні АТ "Райфайзен Банк АВАЛЬ".

Представник стягувача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви боржника, вважає що наведені Малим приватним підприємством "Таля" обставини не є виключними, а важке становище останнього утворилось внаслідок його власної господарської діяльності. Звернув увагу суду на власне фінансове становище, наявність у нього також заборгованості перед власними контрагентами, на навмисне невиконання боржником своїх договірних зобов"язань та невчинення жодних проплат на виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За змістом ст. 18 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України судових рішень.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст.124 Конституції України, згідно із якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Конституційний Суд України в п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Суд дійшов висновку, що обставини, наведені відповідачем в заяві про розстрочення виконання судового рішення носять не особливий і надзвичайний характер, а свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка відповідно до ст. 42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо доцільності розстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Розстрочення виконання рішення суду у цій справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 р. у справі "Півень проти України" судом вказано, що право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Таким чином, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.

На підставі викладеного, суд враховуючи те, що з дня ухвалення рішення у цій справі відповідачем не вчинено жодних дій на погашення заборгованості, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Малого приватного підприємства "Таля" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області.

Керуючись статтями 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Малого приватного підприємства "Таля" вх.№15068/18 від 05.10.2018 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2018 у справі №909/204/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Максимів