Рішення

від 25.10.2018 по справі 914/1502/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 Справа №914/1502/18

Господарський суд Львівської області в особі судді Пазичева В.М., розглянувши позовні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Місто", м. Бережани

про: стягнення заборгованості за спожиту електроенергію

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: Зубар У.Я., довіреність № 119-001/2 від 02.01.2018 р.

від відповідача: не з'явився.

Суд встановив: 13.08.2018 року за вх. № 1589 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Місто"про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 30.08.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2018 року, підготовче засідання відкладено на 02.10.2018 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 09.10.2018 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 року, підготовче засідання відкладено на 16.10.2018 року, у зв'язку із неявкою представників сторін. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.10.2018 року, підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 25.10.2018 року.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 30.08.2018 року, від 02.10.2018 року, від 09.10.2018 року, від 16.10.2018 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

30.08.2018 р. за вх. № 32153/18 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

09.10.2018 р. за вх. № 37797/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.08.2018 року, про відкладення підготовчого засідання від 30.08.2018 року, від 02.10.2018 року, від 09.10.2018 року, від 16.10.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.10.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 11.09.2012 р. між ПАТ Львівобленерго (перейменоване у ПрАТ Львівобленерго , відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства та рішення Загальних зборів акціонерів від 13.04.2017 р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клуб Місто укладено договір про постачання електричної енергії № 90145/08 (в подальшому - Договір).

За умовами Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Згідно з положеннями пункту 5 Додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Пунктом 7 зазначеного Додатку передбачено, що рахунки на сплату платежів, передбачених даним договором, виписуються Постачальником електричної енергії та надаються споживачу, а тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Однак, зазначає позивач, всупереч умовам Договору, відповідачем, не здійснено своєчасної оплати вартості отриманої активної електричної енергії, внаслідок чого виникла заборгованість за період квітень-червень 2018 р на суму 49 241, 32 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви розрахунками.

З урахуванням положень статтей 549, 625 ЦК України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, є обов'язок сплатити неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за кожний день прострочення оплати за договором споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відтак, враховуючи положення Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та зазначеного пункту Договору, відповідачу проведено нарахування пені на суму 2 563, 95 грн.

Згідно з статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач наголошує, що відповідно до пункту 8 додатку до Договору № 2 Порядок розрахунків , у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених Договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на зазначене, проведено нарахування 3 % річних з простроченої суми - у розмірі 249, 71 грн.

Окрім цього, позивач зазначає, що згідно із Додатком № 1 до Договору Обсяги споживання електричної енергії , відповідачу на квітень 2018 р. встановлена величина споживання електричної енергії, становила 15 тис. кВт. год. Згідно з листом № 137-942/2 від 20.03.2018 р. про коригування договірної величини споживання електричної енергії, ТзОВ Клуб Місто за його заявою встановлено договірну величину споживання в кількості 10, 0 тис. кВт. год.

Разом з тим, фактичний обсяг споживання електричної енергії за квітень 2018 року становив 28 847 кВт. Год. відтак договірну величину споживання електричної енергії перевищено на 18 874 кВт. год.

Листом від 05.05.2018 р. № 137-1624/2, відповідача повідомлено про перевищення договірної величини споживання електричної енергії та скеровано рахунок № 300304/126664-5, за перевищення договірної величини споживання за квітень 2018 року.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплати заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії за вказаний період.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про електроенергетику , у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Станом на час подання позову заборгованість відповідача становить:

49 241, 32 грн. + 2 563, 95 грн. + 249, 71 грн. + 39 050, 31 грн. - 91 105, 29 грн.

Згідно з частиною першою статті 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. ( ч. 5 ст. 29 ГПК України).

Відповідно до п. 2.2 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затвердженими постановою НКРЕ від 13.06.1996 р. № 15, ліцензіат має право здійснювати ліцензовану діяльність лише на території здійснення ліцензованої діяльності.

Постановою НКРЕ від 10.08.2005 р. № 639 визначено, що територією здійснення ліцензованої діяльності Львівобленерго є Львівська область в межах розташування місцевих (локальних) електричних мереж, що перебувають у його власності.

Відповідач вимог суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п. 1.1. Постанови за № 28 від 31.07.1996 р. Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України Про затвердження Правил користування електричною енергією (надалі - Правила), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами.

Згідно ст. 1 Закону України „Про електроенергетику", споживачами електроенергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України, встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГК України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, як встановлено в ході судового розгляду справи, 11.09.2012 р. між ПАТ Львівобленерго (перейменоване у ПрАТ Львівобленерго , відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства та рішення Загальних зборів акціонерів від 13.04.2017 р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клуб Місто укладено договір про постачання електричної енергії № 90145/08 (в подальшому - Договір).

За умовами Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Згідно з положеннями пункту 5 Додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Пунктом 7 зазначеного Додатку передбачено, що рахунки на сплату платежів, передбачених даним Договором, виписуються Постачальником електричної енергії та надаються споживачу, а тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Однак, всупереч умовам Договору, відповідачем, не здійснено своєчасної оплати вартості отриманої активної електричної енергії, внаслідок чого виникла заборгованість за період квітень-червень 2018 р на суму 49 241, 32 грн., що підтверджується долученими до позовної заяви розрахунками.

З урахуванням положень статтей 549, 625 ЦК України та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, є обов'язок сплатити неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за кожний день прострочення оплати за договором споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відтак, враховуючи положення Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та зазначеного пункту Договору, відповідачу проведено нарахування пені на суму 2 563, 95 грн.

Згідно з статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8 додатку до Договору № 2 Порядок розрахунків , у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених Договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на зазначене, проведено нарахування 3 % річних з простроченої суми - у розмірі 249, 71 грн.

Окрім цього, згідно із Додатком № 1 до Договору Обсяги споживання електричної енергії , відповідачу на квітень 2018 р. встановлена величина споживання електричної енергії становила 15 тис. кВт. год. Згідно з листом № 137-942/2 від 20.03.2018 р. про коригування договірної величини споживання електричної енергії, ТзОВ Клуб Місто за його заявою встановлено договірну величину споживання в кількості 10, 0 тис. кВт. год.

Разом з тим, фактичний обсяг споживання електричної енергії за квітень 2018 року становив 28 847 кВт. год., відтак договірну величину споживання електричної енергії перевищено на 18 874 кВт. год.

Листом від 05.05.2018 р. № 137-1624/2, відповідача повідомлено про перевищення договірної величини споживання електричної енергії та скеровано рахунок № 300304/126664-5, за перевищення договірної величини споживання за квітень 2018 року.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплати заборгованості за понаддоговірне споживання електроенергії за вказаний період.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про електроенергетику , у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Станом на час подання позову заборгованість відповідача становить:

49 241, 32 грн. + 2 563, 95 грн. + 249, 71 грн. + 39 050, 31 грн. - 91 105, 29 грн.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд прийшов до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Місто"про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 45426 від 26.07.2017 року на суму 1762,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб Місто (47501, Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Золочівська, 4, код ЄДРПОУ 37584221) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) заборгованість з оплати активної електричної енергії в сумі 49241 (сорок дев'ять тисяч двісті сорок одна) грн. 32 коп., 2563 (дві тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 95 коп. - пені, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 71 коп. - 3 % річних та 39050 (тридцять дев'ять тисяч п'ятдесят) грн. 31 коп. - боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клуб Місто (47501, Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Золочівська, 4, код ЄДРПОУ 37584221) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.11.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.