Ухвала

від 09.11.2018 по справі 921/457/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09 листопада 2018 року м. ТернопільСправа № 921/457/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши Заяву № 29/10/18-1 від 29.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство ІНКОР , 03127, м. Київ, проспект Голосіївський буд. 100/2 ідентифікаційний код 01282331 (адреса для листування 04060 м. Київ, а/с №54).

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРНО-ГРАФ , 46020, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 18, ідентифікаційний код: 24635074

про: видати судовий наказ про стягнення з Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРНО-ГРАФ (місцезнаходження : 46020, Тернопільська область м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 18, п/р 26006250753001 в ПАТ Приватбанк , МФО 338783, ідентифікаційний код юридичної особи: 24635074) 13984 грн. 80 коп. - основний борг, 265 грн. 71 коп. - втрат понесених від інфляції, 117 грн. 24 коп. - 3% річних від простроченої суми, 1370 грн. 50 коп. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а всього 15738 грн. 25 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп. на користь Заявника Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства ІНКОР (місцезнаходження: 03127, місто Київ, просп. Голосіївський, буд. 100/2, п/р 26004610016187 в ПАТ ПроКредитБанк , МФО 320984, ідентифікаційний код юридичної особи: 01282331).

ВСТАНОВИВ

05.11.2018 через канцелярію Господарського суду Тернопільської області поштовим зв'язком надійшла Заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство ІНКОР від 29.10.2018 вих. № 29/10/18-1 до Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРНО-ГРАФ про видачу судового наказу.

Дослідивши вимогу Заявника на предмет відповідності її приписам ст. ст. 147, 150 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови заявнику у видачі судового наказу з огляду на таке.

За ч. 1 ст. 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором , укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі , якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги , за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Із поданої Заявником до суду Заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство ІНКОР ґрунтуються на укладеному між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРНО-ГРАФ Договорі № 55/26011 від 26.11.2012 поставки (надалі - Договір).

Оскільки боржник неналежним чином виконав умови вищевказаного Договору, заявник скористався правом звернення до суду із Заявою про видачу наказу на стягнення з боржника 13984 грн. 80 коп. суми заборгованості та 265 грн. 71 коп. втрат від інфляції, 117 грн. 24 коп. - 3% річних від простроченої суми, 1370 грн. 50 коп. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а всього 15 738 грн. 25 коп.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В підтвердження виконання ТзОВ науково-виробничим підприємством ІНКОР , своїх обов'язків за Договором щодо передання та поставки Боржнику товару на загальну суму 13 984, 80 грн. Заявник посилається на Рахунок-фактуру №СФ-0000553 від 19.07.2018 (оформлений згідно Замовлення Боржника) та Видаткову накладну №РН-0000556 від 19.07.2018, відповідно до якої Заявник передав (згідно Замовлення), а Боржник прийняв у власність товар та зобов'язаний був оплатити.

Разом з тим, умовами п. 3.1. Договору визначено, що загальна сума Договору складає загальну вартість Товару, вказану в накладних, які є невід'ємною частиною договору .

Судом встановлено, що надана до Заяви копія видаткової накладної №РН-0000556 від 19.07.2018 не містить посилання на Договір поставки № 55/26011 від 26.11.2012, який є підставою позовних вимог позивача.

Як вбачається із позовної заяви, позивач (з врахуванням п.11.1 Договору поставки №55/26011 від 26.11.2012, згідно якого Договір вступає в силу з дня його підписання Сторонами й діє до 31.12.2014 з правом наступної пролонгації на один рік, якщо одна із Сторін не повідомила другу про зупинення цього Договору поставки) зазначає, що Договір поставки щоразу автоматично продовжував діяти на один рік.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням позивача, враховуючи те, що поняття пролонгація на один рік не може трактуватись як автоматичне продовження дії договору на один рік . В свою чергу, матеріали позовної заяви не містять жодних додаткових угод, укладених між сторонами до Договору поставки, на підтвердження наступного продовження дії Договору № 55/26011 від 26.11.2012. А тому, суд дійшов висновку, що договір (дія якого до 31.12.2014) продовжувався одноразово на один рік, тобто до 31.12.2015 року і відповідно, з 01.01.2016 року припинив свою дію.

Зважаючи на зазначене, з врахуванням норм ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором , укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, однак на даний час Договір №55/26011 від 26.11.2012 закінчив свою дію.

Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство ІНКОР про видачу судового наказу не відповідає вимогам, встановленим до її форми та змісту, оскільки в порушення вимог п. 5 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, заявником не зазначено повного переліку доказів, на яких ґрунтуються його вимоги до боржника, та не надано достатніх документів на підтвердження зазначених обставин.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

За таких обставин, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство ІНКОР , суд вважає, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.

Разом з тим слід зазначити, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог заявлених стягувачем по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права, в т.ч. щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником . Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).

Так у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника, в т. ч. у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов'язковим критерієм при здійсненні наказного провадження), а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку постановити ухвалу про відмову у видачі судового наказу про стягнення з Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРНО-ГРАФ 13984 грн. 80 коп. - основний борг, 265 грн. 71 коп. - втрат понесених від інфляції, 117 грн. 24 коп. - 3% річних від простроченої суми, 1370 грн. 50 коп. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а всього 15738 грн. 25 коп. та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп. на користь Заявника Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства ІНКОР .

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 148, 150, п. 8 ч. 1 ст. 152, ст. 153, ст. 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство ІНКОР , 03127, м. Київ, проспект Голосіївський буд. 100/2 ідентифікаційний код 01282331 у видачі судового наказу про стягнення з Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРНО-ГРАФ , 46020, Тернопільська область м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи: 24635074, 13984 грн. 80 коп. - основного боргу, 265 грн. 71 коп. - втрат понесених від інфляції, 117 грн. 24 коп. - 3% річних від простроченої суми, 1370 грн. 50 коп. - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

За приписами п.1 ч.1 ст. 255 ГПК України ухвала про відмову у видачі судового наказу підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано: 09 листопада 2018 року.

Суддя С.О. Хома