Рішення

від 06.11.2018 по справі 922/2408/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2408/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМЕТИКА І АКСЕСУАРИ" (62341, Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Мала Данилівка, КІЛЬЦЕВА ДОРОГА, будинок 3, адміністративний корпус "2-А", офіс 76, ідентифікаційний код 39694961) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул. Дніпропетровська, будинок 223, кімната 8-8, ідентифікаційний код 30588785) про стягнення 160749,56 грн за участю представників сторін:

позивача - Малець Г.В. за довіреністю від 28.08.2018;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОСМЕТИКА І АКСЕСУАРИ" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" заборгованості за поставлений товар в сумі 136731,08 грн., пені в розмірі 21976,11 грн., та 3% річних в розмірі 2042,37 грн.

Позовні вимоги вмотивовано, зокрема посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату товару в повному обсязі після його прийняття від позивача за договором поставки №КТ-21/12 від 21.12.2015, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість в сумі 136731,08 грн. та позивачем за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати товару нараховано пеню та 3% річних за шість місяців прострочення у розмірі заявленому до стягнення.

Ухвалою господарського суду від 03 вересня 2018 року залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМЕТИКА І АКСЕСУАРИ" без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

12.09.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. №26468), в якій останній надає відомості щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та наводить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2408/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 09 жовтня 2018 р. о 11:20 год.

09 жовтня 2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29154), який судом приєднано до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що позивачем до позовної заяви не долучено специфікацій та заявок покупця на поставку товару та без цих документів відповідач позбавлений можливості дати оцінку обґрунтованості постачання певних партій товару за договором.

Також, відповідач зазначає, що в позовній заяві перелічені три видаткові накладні на постачання товару та ці накладні підтверджують лише постачання товару, але не заборгованість по цих поставках, у зв'язку з чим відповідач не визнає зазначеного в позовній заяві боргу.

Крім того, відповідач зазначає, що 27 червня 2017 року, в 14 годині, невстановленими особами було здійснено несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), власником яких є відповідач, автоматизованої системи та комп'ютерної мережі товариства, що призвело втрати, блокування інформації, та до порушення встановленого порядку її маршрутизації. В зв'язку з незаконним втручанням, ТОВ "Титан" була втрачена база бухгалтерських даних (1с-бухгалтерія), програмне забезпечення для обміну податковими документами (податковими накладними та розрахунками) з ДФС та контрагентами ("M.E.Doc"), а також інші данні, що містились на комп'ютерах Товариства, в тому числі: переписка електронною поштою, файли Word та Excel. Внаслідок вказаних дій була заблокована робота низки касових апаратів (РРО) та комп'ютерів, що забезпечують їх діяльність, розташованих в аптеках ТОВ "Титан".

Таким чином, по постачаннях товару, що мали місце до 27.06.2017 р., ТОВ "Титан" втратила більшу частину інформації, що зберігалась в базі даних 1с-бухгалтерія та по цій причині відповідач не має можливості визначити в повному обсязі сальдо взаєморозрахунків між ТОВ "Титан" та ТОВ "Косметика і аксесуари".

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 09 жовтня 2018 року про відкладення розгляду справи по суті на 06.11.2018 року об 10:00 год.

26 жовтня 2018 року до суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву (вх. №30603), які судом приєднані до матеріалів справи.

У наданих запереченнях позивач заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОСМЕТИКА І АКСЕСУАРИ" умови Договору поставки виконало належним чином, в повному обсязі та здійснило відповідачу поставку товару, що підтверджується наступними видатковими накладними, підписаними обома Сторонами та скріпленими печатками підприємств позивача та відповідача: видаткова накладна №245 від 06.10.2017 (на суму 36122,49 грн.); видаткова накладна №821 від 24.10.2017 (на суму 52716,72 грн.); видаткова накладна №568 від 15.11.2017 (на суму 47891,87 грн.). Таким чином, факт поставки товару позивачем та факт прийняття товару відповідачем, а також перехід права власності на товар засвідчений обома сторонами, шляхом підписання та проставляння відбиток печаток на зазначених вище накладних.

Також, позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальної техніки відповідача 27.06.2017 як на поважну причину ненадання суду доказів, які б підтверджували позицію відповідача. Проте, поставка товару по зазначеним видатковим накладним здійснювалася позивачем через 3 місяці після зазначеної відповідачем події, а саме 06.10.2017, 24.10.2017 та 15.11.2017, а отже доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

06 листопада 2018 року позивач надав клопотання (вх. №31524) про долучення до матеріалів справи довідки ПАТ "Кредобанк", як доказу не перерахування коштів відповідачем позивачу за поставлений товар.

Дане клопотання задоволено судом та надані документи приєднані до матеріалів справи, про що в судовому засіданні постановлено відповідну ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 06 листопада 2018 року.

Позивач в судовому засіданні 06.11.2018 підтримав позов та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОСМЕТИКА І АКСЕСУАРИ" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (надалі - Покупець) було укладено договір поставки №КТ-21/12 (надалі - Договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю визначений Договором товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі іменується "специфікація"), що є додатком № 1 до цього Договору, яка підписується Сторонами та являється його невід'ємною частиною. У випадку зміни пунктів щодо товару, вказаних в специфікації, Сторони узгоджують специфікацію, яка підписується Сторонами та вступає в дію з моменту її підписання.

Згідно з п.2.2. Договору Сторони погоджують асортимент та кількість товару шляхом надіслання Покупцем заявки Постачальнику, складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість партії товару, що поставляється, Сторони вказують у видатково-прибуткових накладних, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.5. Договору поставка партії товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару Покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент підписання Покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару.

Згідно з п.4.1. Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонується Постачальником до поставки за цим Договором, здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що постачаються.

Відповідно до п.4.2. Договору ціна товару, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці покупця та вказується у видатково-прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Згідно з п.4.3. Договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору.

05 жовтня 2017 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору поставки № КТ-21/12 від 21.12.2015 року.

Згідно п. 1 Додаткової угоди підпункт 1.1. пункту 1 вказаного Договору викладено в наступній редакції: "Покупець зобов'язується оплачувати товар, поставлений Постачальником в рамках договору поставки № КТ-21/12 від 21.12.2015, з відстроченням платежу в 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту поставки такого товару Постачальником."

Крім того, згідно п. 1 Додаткової угоди підпункт 1.2. пункту 1 вказаного Договору викладено в наступній редакції: "Покупець не має права повернути товар Постачальнику, який було поставлено останнім в рамках Договору. У зв'язку з чим, Сторони домовились виключити розділ 6 "ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ ТОВАРУ" з тексту Договору та всі інші положення договору щодо повернення товару Покупцем."

Згідно з п. 5.3. Договору оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (товарно- транспортної накладної), або номер та дату рахунку.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє протягом одного року (п.10.1. Договору).

Відповідно до п.10.2. Договору Договір автоматично пролонгується на той самий строк, якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення дії Договору письмово не заявить про бажання розірвати його. Термін дії пролонгації не обмежений.

На виконання умов Договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 136731,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №245 від 06.10.2017 на загальну суму 36122,49 грн., видатковою накладною №821 від 24.10.2017 на загальну суму 52716,72 грн. та видатковою накладною №568 від 15.11.2017 на загальну суму 47891,87 грн.

Вказані видаткові накладні підписані з боку відповідача та скріплені печатками відповідача, без зауважень та заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості за товар, поставлений за вказаними вище видатковими накладними, а тому заборгованість відповідача становить 136731,08 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору щодо строків розрахунків за одержаний товар та не здійснив його оплату в повному обсязі та в обумовлені строки.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару та діючого законодавства, тому визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №КТ-21/12 від 21.12.2015 у розмірі 136731,08 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 21976,11 грн., суд виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.2. Договору в разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені (за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон") суд встановив, що за період з 21.11.2017 по 20.05.2018, пеня, яка нарахована від суми боргу в розмірі 36122,49 грн., становить 5646,98 грн.;

за період з 09.12.2017 по 08.06.2018, пеня, яка нарахована від суми боргу в розмірі 52716,72 грн., становить 8472,23грн.;

за період з 03.01.2018 по 30.06.2018, пеня, яка нарахована від суми боргу в розмірі 47891,87 грн., становить 7742,74 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 21861,95 грн.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 114,16 грн. слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю її нарахування, оскільки відповідно до умов договору зобов'язання по оплаті товару, поставленого за видатковою накладною №568 від 15.11.2017 на загальну суму 47891,87 грн. мало бути виконано відповідачем не пізніше 02.01.2018 з урахуванням вимог ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України щодо обчислення строків. За таких обставин, початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання буде наступний день - 03.01.2018.

Здійснивши перерахунок 3% річних (за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон") суд встановив, що за період з 21.11.2017 по 20.05.2018, 3% річних, які нараховані від суми боргу в розмірі 36122,49 грн., становлять 537,38 грн.;

за період з 09.12.2017 по 08.06.2018, 3% річних, які нараховані від суми боргу в розмірі 52716,72 грн., становлять 788,58 грн.;

за період з 03.01.2018 по 30.06.2018, 3% річних, які нараховані від суми боргу в розмірі 47891, 87 грн., становлять 704,60 грн.;

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2030,56 грн.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 11,81 грн. слід відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування, адже як вищезазначено прострочення відповідача по оплаті товару, отриманого за видатковою накладною №568 від 15.11.2017 на загальну суму 47891,87 грн. виникло саме з 03.01.2018.

Щодо доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву стосовно того, що 27 червня 2017 року відбулась хакерська атака на автоматизовані системи та комп'ютерні мережі товариства та по постачаннях товару, що мали місце до 27.06.2017 він втратив більшу частину інформації, у зв'язку з чим не має можливості визначити в повному обсязі сальдо взаєморозрахунків між ТОВ "Титан" та ТОВ "Косметика і аксесуари", суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, поставка товару відповідачу була здійснена 06.10.2017, 24.10.2017 та 15.11.2017, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними.

Таким чином, поставка товару відповідачу була здійснена позивачем після повідомлених відповідачем обставин щодо хакерської атаки на підприємство відповідача, а отже доводи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 2409,35 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 254, 258, 261, 267, 526, 611, 612, 623-629, 631, 662, 712 Цивільного кодексу України, статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 160623,59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН" (62472, Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул.Дніпропетровська, будинок 223, кімната 8-8, ідентифікаційний код 30588785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМЕТИКА І АКСЕСУАРИ" (62341, Харківська область, Дергачівський район, селище міського типу Мала Данилівка, КІЛЬЦЕВА ДОРОГА, будинок 3, адміністративний корпус "2-А", офіс 76, ідентифікаційний код 39694961) заборгованість за поставлений товар в сумі 136731,08 грн., пеню в розмірі 21861,95 грн., 3% річних в розмірі 2030,56 грн. та судовий збір в сумі 2409,35 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частині позову в сумі 125,97 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 09.11.2018 р.

Суддя І.О. Чистякова