Ухвала

від 09.11.2018 по справі 927/804/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09 листопада 2018 року м. ЧернігівСправа № 927/804/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову від 07.11.2018, у судовій справі №927/804/18

За позовом: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До відповідача: Менського споживчого товариства

вул. Шевченка, 90, м. Мена, Чернігівська область, 15600

Предмет спору: про визнання недійсним та скасування рішення колегіального органу

В С Т А Н О В И В:

Позивачем - ОСОБА_1 подано позов до Менського споживчого товариства про визнання протиправними і скасування рішення зборів уповноважених Менського споживчого товариства, яке оформлено протоколом від 11 травня 2018 року, в частині припинення діяльності споживчого товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії Менського споживчого товариства.

Ухвалою суду від 07.11.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

08.11.2018 позивачем - ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: для вжиття заходів забезпечення позову з метою запобігання незаконному припиненню діяльності Менського споживчого товариства шляхом ліквідації та для виконання рішення суду:

-зупинити дію рішення зборів уповноважених Менського споживчого товариства, яке оформлено протоколом від 11.05.2018, в частині припинення діяльності споживчого товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії Менського споживчого товариства;

-заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії на припинення діяльності Менського споживчого товариства шляхом ліквідації.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на ту обставину, що рішення зборів уповноважених Менського споживчого товариства про припинення діяльності споживчого товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії Менського споживчого товариства, яке оформлено протоколом від 11.05.2018, і яке позивач (заявник) просить визнати недійсним та скасувати, на даний час реалізовується відповідачем, а саме: на даний час йде процес припинення діяльності споживчого товариства шляхом його ліквідації; ліквідаційна комісія Менського споживчого товариства працює до 15.11.2018 (згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а тому з цього часу Менське споживче товариство буде ліквідовано, а у разі його ліквідації відновити права позивача, як члена споживчого товариства, буде неможливо, навіть у разі задоволення позову та скасування судом незаконного рішення про ліквідації споживчого товариства. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду чи взагалі унеможливить виконання рішення суду.

У поданій заяві про забезпечення позову заявник також зазначає, що ціна позову, про забезпечення якого він просить, відсутня, бо оскаржується рішення зборів уповноважених, що є спором немайнового характеру. Пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні, бо запропоноване забезпечення позову не потягне за собою спричинення відповідачу будь-яких збитків. Відсутні підстави, передбачені ст. 141 ГПК України, про обов'язкове застосування зустрічного забезпечення.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним нормам, заявником (позивачем) не надано суду належного обгрунтування фактичних обставин з якими він пов'язує застосування визначених нею заходів до забезпечення позову, а також належних доказів, які підтверджують, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду чи взагалі унеможливить виконання рішення суду.

Як вбачається з доданого заявником витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації Менського споживчого товариства, в державному реєстрі 15.05.2018 вже зареєстровані дані про перебування юридичної особи в стані припинення, а тому заявлений позов не може бути забезпечений шляхом зупинення дії рішення зборів уповноважених Менського споживчого товариства, яке оформлено протоколом від 11.05.2018, в частині припинення діяльності споживчого товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії Менського споживчого товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними.

Також заявник у поданій заяві про забезпечення позову просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії на припинення діяльності Менського споживчого товариства шляхом ліквідації, проте не конкретизує, які саме дії безпосередньо повинен заборонити суд вчиняти відповідачу на припинення діяльності Менського споживчого товариства шляхом ліквідації, а у суду відсутні повноваження самостійного визначення таких забезпечувальних заходів.

Крім того, заявником у порушення вищезазначених вимог не надано належних доказів, які підтверджують, що позивач - ОСОБА_1 була членом Менського споживчого товариства станом на 11.05.2018 (дату прийняття оспорюваного рішення зборів уповноважених Менського споживчого товариства в частині припинення діяльності споживчого товариства шляхом ліквідації та призначення ліквідаційної комісії Менського споживчого товариства).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Заявником до заяви про забезпечення позову надано незасвідчені ксерокопії документів, які не можуть бути прийняті судом як належний доказ.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.73, 74, 76, 79, 86, 136, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про вжиття заходів забезпечення позову, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.11.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Л. М. Лавриненко