Рішення

від 18.10.2018 по справі 917/1014/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2018 Справа № 917/1014/18

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8

до Спільного українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукпутбуд", 39600, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка (Жовтнева), буд. 11, кв. 38

про стягнення 11 844,58 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

за участю представників:

від позивача: Корцова Л.О.

від відповідача: не з'явилися

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Спільного українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукпутбуд" про стягнення 11844,58 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 306 від 01.04.2009 р., у тому числі: 10 111,00 грн. основного боргу, 905,87 грн. пені, 624,13 грн. інфляційних, 203,58 грн. 3% річних.

Ухвалою від 22.08.2018 р. господарський суд прийняв дану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні; судове засідання у справі призначити на 13.09.2018 р.; викликати учасників справи у судове засідання; визначити відповідачу строк до 12.09.2018 р. для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; запропонувати сторонам, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Відповідач на виклик суду в судове засідання 13.09.2018р. не з'явився, заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надіслав, відзив на позов не надав.

Ухвала суду від 22.08.2018 р., направлена на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцем проживання відповідача, повернулася до суду з відміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Ухвалою від 13.09.2018 р. суд відклав розгляд справи на 18.10.2018 р.

16.10.2018 р. позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 9611), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 844,58 грн., з яких: 7 111,00 грн. - вартість спожитої теплової енергії, 905,87 грн. пені, 203,58 грн. - 3% річних, 624,13 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2018 р. не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 квітня 2009 року між Публічним акціонерним товариством Полтаваобленерго в особі Кременчуцької філії (далі позивач) та Спільним українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукпутбуд" (відповідач) укладено Договір № 306 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки та на умовах, передбачених договором і додатками до нього.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку, відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" та діючого законодавства України. У відповідності до ст. 16. ЗУ Про теплопостачання - встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання відноситься до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Додатком № 2 до Договору встановлено обсяги теплового навантаження та теплоспоживання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання Договору, а Додатком № 3 до Договору встановлено тариф на момент укладення Договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 "Правил користування тепловою енергією" (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 р., п. 2.2.2 Договору та Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до Договору.

Згідно з пунктом 1 Додатку № 4 до Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми заборгованості на початок місяця. Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Відповідач систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені Договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання.

Так, за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 208 року, лютий 2018 року, березень 2018 року та квітень 2018 року заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 7 111,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 7 111,00 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 905,87 грн. пені, 203,58 грн. - 3% річних, 624,13 грн. інфляційних втрат.

При вирішенні спору, суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Як визначено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 3 ст. 86 ГПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання по договору. Вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема: відомостями про споживання, рахунками, актами про обсяги переданої теплової енергії.

Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідач не здійснив розрахунків за спожиту теплову енергію у строки, встановлені договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу (вартості спожитої теплової енергії) в сумі 7 111,00 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути 905,87 грн. пені, 203,58 грн. - 3% річних, 624,13 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 6 Додатку № 4 до Договору, п. 4.2.2. Договору № 306 про постачання теплової енергії в гарячій воді, ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, що передбачено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію відповідачу нараховано: пеню за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року та квітень 2018 року на загальну суму 905,87 грн.;

3% річних за лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року та квітень 2018 року в розмірі 203,58 грн.;

інфляційні втрати за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року та квітень 2018 року в розмірі 624,13 грн.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Еліт 9.1.3"), тому позов в цій частині підлягає задоволвенню.

Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Еліт 9.1.3").

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Судові витрати, згідно з ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного українсько-болгарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукпутбуд" (39600, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка (Жовтнева), буд. 11, кв. 38, ідентифікаційний код 21076987) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8, код 00131819) 7 111,00 грн. основного боргу, 905,87 грн. пені, 624,13 грн. інфляційних, 203,58 грн. 3% річних, 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.10.2018 р.

Суддя Киричук О.А.