Справа № 236/3184/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю секретаря - Вікторової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман Донецької області за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об*єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
14.09.2018 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об*єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (а.с. 5-8).
Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву, в якій просить цивільну справу розглянути за її відсутності, позов задовольнити (а.с. 47).
Представник відповідача об"єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, будучи належним повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, просить розглянути справу без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду про що суду надав відповідну заяву (а.с. 45-46).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть 02.07.2017 померла мати позивача - ОСОБА_2, яка постійно мешкала в с. Олександрівка Лиманського району Донецької області (а.с. 11, 12, 14).
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в томі числі: земельна ділянка площею 3,3593га, кадастровий номер 1423056600:04:000:0664; земельна ділянка площею 0,7999га, кадастровий номер 1423056600:04:000:0665, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Ярівська селищна рада), Донецької області, та належали померлій на підставі державного акта на права власності на землю серії 111-ДН № 143512, виданного Краснолиманською міською радою 06.07.2000, оціночна вартість яких, відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку вартості земельних ділянок від 30.08.2018, виготовленого субєктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, становить 125192,00 гривень (а.с. 13, 31-35).
07.11.2002 секретарем виконкому Ярівської селищної ради за реєстром № 146 було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_2, яким вона на випадок своєї смерті заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а.с. 19). Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 28.09.2018, зазначений заповіт є чинним (а.с. 49-50).
Цивільне законодавство України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею, яка у встановленому законом порядку та строки прийняла спажщину (ст. 1269, 1270 ЦК України). Інших спадкоємців, які реалізували свої спадкові права, немає (а.с. 56).
Для оформлення своїх спадкових прав у встановленому законом порядку, позивач звернулася до нотаріального органу, однак постановою державного нотаріусу Лиманської державної нотаріальної контори від 29.08.2018 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки з тих підстав, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки, тобто відсутній оригінал документу (а.с. 28).
Факт належності ОСОБА_2, яка померла 02.06.2017, земельних ділянок площею 3,3593га, кадастровий номер 1423056600:04:000:0664 та площею 0,7999га, кадастровий номер 1423056600:04:000:0665, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Ярівська селищна рада), Донецької області,підтверджується наступними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Так, рішенням виконкому Краснолиманської міської ради від 21.03.2000 № 108 "Про затвердження схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та видачу державних актів на право приватної власності та постійного користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам, виявившим бажання вийти із членів СТОВ "Комуніст" Дробишевської селищної ради, яким було затверджено схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та вирішено видати державні акти (а.с. 25).
Згідно архівного витягу з зазначеного вище рішення, наданого 06.09.2018 начальником архівного відділу виконавчого комітету Лиманської міської ради ОСОБА_4, а саме списком громадян, які вийшли із членів СТОВ "Комуніст", де під порядковим № 4 значиться ОСОБА_2 (а.с. 26).
Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №№ НВ-1403452982018, 1403453012018, сформованих 27.06.2018, земельні ділянки, кадастрові номери 1423056600:04:000:0664 та 1423056600:04:000:0665 , розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Ярівська селищна рада), Донецької області,належать на праві власності ОСОБА_2. Документом, що посвідчує право власності на вказані земельні діляки є Державний акт 111-ДН № 143512, виданий 06. 07.2000 (а.с. 16-18, 20-24).
Крім того, позивачем надана копія Державного акту на право власності на землю 111-ДН № 143512, виданого 06.07.2000 Краснолиманською міською радою, згідно з яким ОСОБА_2 на підставі рішення Краснолиманською міською ради від 21.03.2000 № 108 є власником земельної ділянки площею 4,16 га, розташованої розташовані на території Ярівської селищної ради , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).
Оскільки оригінал документу, що підтверджує право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, відсутній, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та користуватися, розпоряджатися земельною ділянкою, що входить до спадкового майна та належать йому в порядку спадкування.
Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно і регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та ЦПК України.
Так, згідно із ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ст. 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України).
Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В силу ст. 116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Статті 81 та 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки земельні ділянки, розташовані на території колишньої Ярівської селищної ради, правомірно належали ОСОБА_2
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
Керуючись ст. 15, 16, 384, 392, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об*єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на:
земельну ділянку площею 3,3593га, кадастровий номер 1423056600:04:000:0664,
земельну ділянку площею 0,7999га, кадастровий номер 1423056600:04:000:0665,
які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Ярівська селищна рада), Донецької області,в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 02.06.2017 в с. Олександрівка Лиманського району Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення виготовлений 08.11.2018.
Суддя -
Суд | Краснолиманський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2018 |
Оприлюднено | 11.11.2018 |
Номер документу | 77724920 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краснолиманський міський суд Донецької області
Саржевська І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні