Рішення

від 30.10.2018 по справі 398/2973/18

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2973/18 провадження №: 2/398/2224/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" жовтня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В. з участю секретаря судового засідання Колісник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Олександрія справу за позовом ОСОБА_1 до Травневської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, у якому просила встановити факт прийняття ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщини після смерті сестри ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 права на земельну частку ( пай ), що розташована на території Травневської (Пролетарської) сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області розміром 7,9 в умовних кадастрових гектарах, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату НОМЕР_1, яка перебувала в колективній власності КСП Світанок .

Свій позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її тітка ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої також входить право на земельну частку (пай) площею 7,9 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Травневої (Пролетарської) сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, посвідчене сертифікатом на земельну частку (пай) НОМЕР_1.

Після смерті ОСОБА_3. спадщину за законом прийняла рідна сестра померлої та матір позивача ОСОБА_2. Інших спадкоємців у померлої за законом чи за заповітом немає. ОСОБА_3 не мала сім'ї та дітей. Право на земельну частку (пай) ОСОБА_3. нікому не заповідалось.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Травневської сільської ради ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_1 З нею разом ніхто не проживав та не був зареєстрований. Заповіт від ОСОБА_3. в сільській раді не посвідчувався.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входила земельна ділянка, що розташована на території АДРЕСА_2, а також належне померлій з моменту відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_3. право на земельну частку (пай) площею 7,9 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Травневої (Пролетарської) сільської ради.

Її матір ОСОБА_2 зробила розпорядження (склала заповіт) на випадок своєї смерті, відповідно до якого заповіла усе своє майно позивачу. У встановлений законом строк позивач звернулась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 21 листопада 2007 року державним нотаріусом позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_2 Однак, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку згідно сертифікату НОМЕР_1, мотивуючи тим, що матір позивача ОСОБА_2 не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3., а інші суттєві докази прийняття нею спадщини відсутні.

Після смерті сестри ОСОБА_3. матір позивача ОСОБА_2 вступила в фактичне володіння майном ОСОБА_3., що, згідно діючого на той час законодавства, було достатньо для прийняття спадщини. Із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк ОСОБА_2 не зверталась, оскільки вважала достатньою підставою фактичне прийняття нею спадщини після померлої сестри, тому позивач вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали і просять його задовольнити.

Представник відповідача Травневської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області направив заяви про розгляд справи без участі представника відповідача, не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та його представника, допитавши свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 548 ЦК УРСР, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, тобто норми ЦК УРСР.

Встановлено, що ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_3., що підтверджується:

- свідоцтвом про народження останньої, згідно якої її матір'ю являється ОСОБА_4;

- витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00020228962 від 25.05.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одружились 06 листопада 1919 року, після одруження ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_2, згідно якого її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2. Після її смерті відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай), що розташована на території Травневої (Пролетарської) сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області розміром 7,9 в умовних кадастрових гектарах, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату НОМЕР_1, яка перебувала в колективній власності КСП Світанок .

Після смерті ОСОБА_3. ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри не зверталась, однак вчинила дії, що свідчать про прийняття нею спадщини.

Так, згідно показань свідків ОСОБА_6, який є зятем позивача, він пояснив, що у квітні 1999 року померла ОСОБА_3 ОСОБА_2 наймала його для перевезення речей, що належали ОСОБА_3 Ці речі він перевозив конем з бричкою з дому померлої ОСОБА_3. в с. Леніно Перше в с. Тарасово-Шевченкове, де проживала ОСОБА_2 Зокрема, перевозив кухонний буфет, шафу, ліжко, кухонний інвентар, ікони. Також у червні 1999 року він за замоаленням ОСОБА_2 перевозив диван, матраци і дрова за тким же маршрутом. Пам'ятає, що ОСОБА_3 на момент смерті проживала одна.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є дочкою позивача. Пам'ятає, що бабуся ОСОБА_2 у 1999 році після смерті ОСОБА_3 забрала належне їй майно. Свідок у цей час приїжджала до бабусі ОСОБА_2 на канікули. На той час їй, свідку, було 15 років. Пам'ятає, що ОСОБА_2 перевозила ікони, шафу і посуд.

Свідок ОСОБА_8, який є чоловіком позивача, показав, що у 1999 році померла тітка дружини ОСОБА_3, після її смерті належне їй майно забрала матір позивача і сестра померлої ОСОБА_2. Він був присутнім та домомагав під ча проведення похорон та перевезення речей.

Рішенням місцевого суду Олександрійського району Кіровоградської області від 21 грудня 2001 року у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа встановлено факт того, що довідка № К-449, видана Державним архівом Івано-Франківської області 03 грудня 2001 року про те, що ОСОБА_3, 1917 року народження, була вивезена з с. Діброви Богородчанського району Станіславської області в Німеччину, де примусово працювала з листопада 1942 року по 19 березня 1945 року, дійсно належить ОСОБА_3, 1917 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 Рішення набрало законної сили 22 січня 2002 року.

10 грудня 2002 року ОСОБА_2 зверталась до Фонду Пам'ять, відповідальність і майбутнє із заявою на одержання компенсаційної виплати за рахунок коштів Фонду за рабську та примусову працю її сестри ОСОБА_3. у роки Другої світової війни.

З довідки Травневської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 10 квітня 2018 року № 1 встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 З нею спільно ніхто не проживав і не був зареєстрований. Заповіт від ОСОБА_3. в сільській раді не посвідчувався.

Згідно листа завідуючої Олександрійської районної державної нотаріальної контори від 10 вересня 2018 року № 997/01-16 спадкова справа після померлої ОСОБА_3. у вказаній нотконторі відсутня.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3.

Родинні відносини між позивачем та ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача НОМЕР_4, копією актового запису про шлюб № 06 від 26 лютого 1983 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1, яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1

11 жовтня 2003 року позивач звернулась в Другу Олександрійську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2.

21 листопада 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулась в Другу Олександрійську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яке в той же день було їй видано. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 листопада 2007 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану на території Улянівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 6,03 га.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Улянівської сільської ради від 13.11.2017 року № 410 ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_3, з 12 січня 1955 року і до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. З нею спільно постійно ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Згідно заповіту від 07 грудня 2000 року, копія якого міститься в матеріалах спадкової справи, ОСОБА_2 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, ОСОБА_1

Постановою державного нотаріуса Олександрійської районної державної нотаріальної контори від 04 липня 2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, яка належала ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_2 не подала до Олександрійської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.

Таким чином, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог, оскільки матір позивача ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті сестри ОСОБА_3. шляхом фактичного вступу у володіння майном спадкодавця, але спадщина у нотаріальному порядку оформлена не була. Тому належним способом захисту прав позивача, як спадкоємця ОСОБА_2, є встановлення факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті сестри ОСОБА_3. та визнання за позивачем права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 549 ЦК України ( у редакції 1963 року), ст.ст. 200, 206, 264, 265 ЦПК України,

вирішив:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_5, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_6, місцезнаходження: АДРЕСА_5, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності у порядку спадкування за заповітом після її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на належне спадкодавцеві на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, виданого 17 грудня 1996 року Олександрійською РДА, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Світанок", на території Травневської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (попередня назва Пролетарська), розміром 7,9 в умовних кадастрових гектарах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Скорочене рішення складене у нарадчій кімнаті та проголошене у судовому засіданні 30 жовтня 2018 року.

Повне рішення складене 9 листопада 2018 року.

Суддя В.В. Орловський