Рішення

від 29.10.2018 по справі 524/7338/18

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7338/18

Провадження №2/524/2546/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2018 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого судді - Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокомунсервіс про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

І. ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовом в якому просив стягнути з КФ ТОВ Єврокомунсервіс на свою користь 7643,30 грн як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.08.2018 по 04.09.2018.

ІІ. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 03.08.2017 по 14.08.2018 він працював в КФ ТОВ Єврокомунсервіс . В день його звільнення відповідач не провів з ним повний розрахунок, у зв'язку із чим відповідно до вимог ст.117 КЗпП України у нього виникло право вимагати виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Остаточний розрахунок було проведено відповідачем 04.09.2018 шляхом перерахування на його банківський рахунок. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15.08.2018 по 04.09.2018 становить 7643,30 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

ІІІ.ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

В своєму відзиві на позов відповідач зазначив, що позов ОСОБА_1 в частині проведення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки проведений позивачем розрахунок не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Відповідач вважає, що сума, яка підлягає сплаті позивачу становить 6716,64 грн.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала того факту, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1 був проведений не в день його звільнення, а 04.09.2018. Вказала, що з наданого відповідачем розрахунку вбачається, що середній заробіток ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні становить 6716,64 грн., тому відповідач вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

ІV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що в період з 03 серпня 2017 року по 14 серпня 2018 року ОСОБА_1 працював в Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокомунсервіс , що підтверджується копією трудової книжки АК №012017 виданої на ім'я ОСОБА_1, копією наказу(розпорядження) №129-К від 02.08.2017, копією наказу №220-о/с від 10.08.2018.

В день звільнення з ОСОБА_1 не було проведено повний розрахунок, що не заперечувалось сторонами.

V. ОСОБА_2

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст.2 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Відповідно до вимог частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Згідно ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того, за правилами частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці судам роз'яснено, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

VІ.ОЦІНКА СУДУ

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов'язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця.

З огляду на те, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо проведення розрахунку з позивачем в день його звільнення, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За період з 15.08.2018 по 04.09.2018 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача становить 6716,64 грн [10811,32 грн(заробітна плата за червень 2018 року) + 9818,18 грн(заробітна плата за липень 2018 року)/ 22(робочі дні у червні 2018 року) + 21 (робочі дні у липні 2018 року) = 20629,5 / 43 = 479,76 грн*14 днів].

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає за можливе частково задовольнити позов ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6716,64 грн за період з 15.08.2018 по 04.09.2018.

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомунсервіс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомунсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 40155460, Полтавська обл., місто Кременчук, вул.Велика набережна,17) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6716,64 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з Кременчуцької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокомунсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 40155460, Полтавська обл., місто Кременчук, вул.Велика набережна,17) на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць