Ухвала

від 07.11.2018 по справі 569/20055/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/20055/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандмайстер Груп» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 3201818000000050 від 17.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Рівненського міського суду надійшло клопотання ТзОВ «Грандмайстер Груп» про скасування арешту з майна, накладеного 25 вересня 2018 року ухвалою Рівненського міського суду за № 569/17551/18.

Клопотання обгрунтовано тим, що ухвалою Рівненського міського суду від 25 вересня 2018 року накладено арешт на майно, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою м.Київ, Львівська площа, 9 наступних підприємств ТОВ «Вікбудсервіс» код 40201768, ТОВ «Аівент Груп» код 39529272, ТОВ «Аівент» код 37702163, ТОВ «Теплокор УА» код 40208412, ТОВ «Айсчер» код 40215765, ТОВ «Айхата» код 40209243, ТОВ «Грандмайстер» код 35658872, ТОВ «Гранд Девелопер» код 39529216, ТОВ «Грандмайстер Груп» код 38403597, ПП «І.В.С.-Груп» код 35510163, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право (будуть мати право в разі надходження сум ПДВ) зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.. При цьому, заявник у скарзі зазначає, що відсутні достатні докази будь-якого відношення ТзОВ «Грандмайстер Груп» до кримінального провадження № 3201818000000050, арешт накладено необґрунтовано. Вказали, що підстави накладення арешту на майно Товариства з метою збереження речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України безпідставні, оскільки ч. 1 ст. 205 КК України не передбачає спеціальної конфіскації.

Окрім того вказали, що підозра службовим особам ТзОВ «Грандмайстер Груп» не пред"явлена, статусу підозрюваних вони не мають.

Накладений арешт позбавляє Товариство можливості використовувати кошти з метою здійснення фінансово-господарської діяльності, виконання договірних зобов"язань, та позбавляє права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Представник ТзОВ «Грандмайстер Груп» ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд данного клопотання без її участі та задоволити з підстав викладених у ньому.

Слідчий ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд данного клопотання без його участі, просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 3201818000000050 від 17.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України.

Ухвалою Рівненського міського суду від 25 вересня 2018 року накладено арешт на майно ТзОВ «Грандмайстер Груп».

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Під час судового розгляду встановлено недостатність одного лише посилання слідчого на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно підлягає арешту.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст.. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Як встановлено слідчим суддею, підозра по кримінальному провадженню №3201818000000050 службовим особам ТзОВ «Грандмайстер Груп» не оголошена, статусу підозрюваних останні не мають.

Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні показання службових осіб засновників щодо непричетності до діяльності товариства, відсутні докази безтоварності, фіктивності проведених операцій вказаними особами.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТзОВ «Грандмайстер Груп» належним йому майном на підставі зазначених обставин.

У зв`язку з чим, суд вважає доцільним скасувати арешт на майно ТзОВ «Грандмайстер Груп», накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 25 вересня 2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вище викладеного, враховуючи норми Конституції України, ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5 " Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання ТзОВ «ГрандмайстерГруп» підлягає до задоволення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.170,171,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ГрандмайстерГруп» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 3201818000000050 від 17.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 205 КК України - задоволити.

Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіРівненського міськогосуду №569/17551/18від 25вересня 2018року укримінальному провадженні №3201818000000050, на майно, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою м.Київ, Львівська площа, 9 наступних підприємств ТОВ «Вікбудсервіс» код 40201768, ТОВ «Аівент Груп» код 39529272, ТОВ «Аівент» код 37702163, ТОВ «Теплокор УА» код 40208412, ТОВ «Айсчер» код 40215765, ТОВ «Айхата» код 40209243, ТОВ «Грандмайстер» код 35658872, ТОВ «Гранд Девелопер» код 39529216, ТОВ «Грандмайстер Груп» код 38403597, ПП «І.В.С.-Груп» код 35510163, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право (будуть мати право в разі надходження сум ПДВ) зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скасувати заборону службовим особам та працівникам ТОВ «Вікбудсервіс» код 40201768, ТОВ «Аівент Груп» код 39529272, ТОВ «Аівент» код 37702163, ТОВ «Теплокор УА» код 40208412, ТОВ «Айсчер» код 40215765, ТОВ «Айхата» код 40209243, ТОВ «Грандмайстер» код 35658872, ТОВ «Гранд Девелопер» код 39529216, ТОВ «Грандмайстер Груп» код 38403597, ПП «І.В.С.-Груп» код 35510163 їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Ухвалаоскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1