Ухвала

від 09.11.2018 по справі 635/4770/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/4770/18

Провадження:№ 1-кп/635/832/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщені суду в смт Поколитівка Харківського району Харківської області спільне клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення особи від кримінальної відповідальності стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Молодогвардійськ Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

встановив:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , будучи призначеним згідно з наказом № 1-К від 04.09.2014 на посаду директора підприємства ТОВ «Явіс-Торг» (код ЄДРПОУ 39378677, зареєстроване 04.09.2014 Харківською районною державною адміністрацією Харківської області за №14711020000027192, взяте 05.09.2014 на податковий облік у Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за № 202314111265, свідоцтво платника податку на додану вартість № 393786720230 від 13.10.2014), що зареєстровано за юридичною адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, відділення «Кутузівка», буд. № 28, являючись службовою особою підприємства, упродовж лютого 2016 року вчинив умисне ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 749 686 гривень за наступних обставин.

Так, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 та статуту ТОВ «Явіс-Торг» в редакції від 04.09.2014, директор підприємства здійснює керівництво його поточною діяльністю, вирішує всі питання діяльності підприємства, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, правильністю нарахування, зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановлених термінів. Платник податків зобов`язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Таким чином, ОСОБА_4 , займаючи посаду директора ТОВ «Явіс-Торг», повинен був виконувати вимоги зазначених нормативно-правових актів та відповідно, виконував функції, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків. Будучи службовою особою підприємства, ОСОБА_4 ніс повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, за дотримання порядку ведення та достовірність бухгалтерського обліку, зобов`язаний був забезпечити дотримання податкового законодавства, у тому числі достовірність наданих у податкові органи даних про результати господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, положенням п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Одночасно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дати списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дати отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з цим, директор ТОВ «Явіс-Торг» ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч вищевказаних вимог статуту підприємства, вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість очолюваним ним підприємством, володіючи необхідними знаннями в галузі податкового та бухгалтерського обліків та навиками у складанні відповідної звітності, будучи обізнаним про способи ухилення від сплати податків, упродовж лютого 2016 року (точна дата та час у ході слідства не встановлені), перебуваючи у невстановленому місці, незаконно включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Явіс-Торг», зокрема, в податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 року суму податку на додану вартість у розмірі 749 686 гривень за фактом здійснення фіктивної операції з придбання паливно-мастильних матеріалів та продуктів харчування у ТОВ «Техпромсталь» (код ЄДРПОУ 30137324) за договором від 25.01.2016, яку 19.02.2016 надав до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави грошових коштів у вигляді податку на додану вартість у сумі 749 686 гривень.

Зазначені порушення податкового законодавства викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Явіс-Торг» № 14919/20-40-14-11-11/39378677 від 09.10.2017, складеному ГУ ДФС у Харківській області, та підтверджуються висновком судово-економічної експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 13653/14003 від 23.06.2018 в частині донарахування податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 749 686 гривень.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 212 КК України, тобто в умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплатити, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів у значних розмірах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 звернулися до суду зі спільним клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Разом з тим, обвинувачений зауважив, що свою вину у скоєному визнає.

Прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, прийшов до висновку, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю з наступних підстав.

ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше скоїв злочин невеликої тяжкості. Інкримінований йому злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

На підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до вимог частини третьої статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно статей 285 та 286 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

В зв`язку з викладеним, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, так як з дня вчинення ним вказаного злочину сплинули передбачені законом строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме, два роки. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 не ухилявся від слідства і суду та не вчинив нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 286, 372 КПК України, ст.49 КК України, суд, -

постановив:

Спільне клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження у відношенні нього закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі статті 49 КК України.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_6 не обирався.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя ОСОБА_1