Рішення

від 09.11.2018 по справі 766/7424/17

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/7424/17

Пров. №2-а/766/557/18

09 листопада 2018 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області

у складі: головуючого - судді Ус О.В.,

секретар Неменко Ю.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі судових засідань міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Дяченка Юрія Володимировича, третя особа: Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій незаконними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Дяченка Юрія Володимировича незаконними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 100431 від 24.04.2017 року. В обґрунтування зазначив, що при складенні протоколу він не був ознайомлений зі своїми правами, не переніс розгляд справи на його клопотання, підприємство не підлягає проведенню обов'язкової екологічної експертизи, а тому її висновки мають рекомендаційний характер тощо. Інспектор взагалі не мав повноважень на складення протоколу.

Провадження у справі відкрито суддею Херсонського міського суду Херсонської області Гавриловим Д.В. 03 травня 2017 року.

26 червня 2018 року до суду відповідачем поданий відзив на позов, згідно якого вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, зазначив, що права позивачеві роз'яснювалися, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, виконання вимог екологічної експертизи є обов'язковим для виконання.

23.07.2018 р. позивачем подані заперечення на відзив, відповідно до яких в його посадові обов'язки не входить виконання комплексу будь-яких природоохоронних заходів з охорони навколишнього середовища, а тому він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП. Крім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 р. встановлена відсутність з боку ТОВ Херсонес природоохоронного законодавства при здійсненні його виробничої діяльності при перевантаженні олії.

24.09.2018 р. за протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справа № 766/7424/17 через закінчення терміну повноважень у судді Гаврилова Д.В. передана судді Ус О.В.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В. від 28 вересня 2018 року справа прийнята в провадження, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням першого судового засідання на 10-30 год. 17.10.2018 р., яке було відкладено на 09.11.2018 р.

В судове засідання відповідач та представник третьої особи повторно не з'явилися - про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд ухвалив розглянути справу у відсутність нез'явившихся учасників справи, оскільки їх неприбуття в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи за приписами ч.3 ст. 269 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на відзив.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

24 квітня 2017 року відносно ОСОБА_1 начальника перевантажувального комплексу ТОВ "Херсонес" складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-5 КУпАП, відповідно до якого 24.04.2017 р. о 10-00 год. встановлено, що останній не виконав законних розпоряджень чи приписів посадових осіб, що здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме: невиконання умов висновку № 2654/05 від 24.07.2009 р. державної екологічної експертизи по проекту Оцінка впливу на навколишнє природне середовище процесів перевантаження рослинної олії ТОВ Херсонес на причалах 9,10 ДП ХМТП в частині дотримання природоохоронних заходів під час проведення технологічних операцій з перевантаження олії, чим порушив ст. 29 Закону України Про охорону навколишнього середовища , ст. 32 Закону України Про екологічну експертизу . При цьому державі шкода не заподіяна (арк. справи 48).

ОСОБА_1 у поясненнях вказав, що з протоколом не згоден, правопорушень не здійснював. У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11-00 год. 24.04.2017 р. в приміщенні ТОВ "Херсонес". Копія протоколу отримана ОСОБА_1 24.04.2017 р., він розписався у графі про роз'яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Постановою № 100431 від 24 квітня 2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за допущення невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього середовища. При цьому, керуючись ст.ст. 188-5, 242-1, 283, 284 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

За приписами ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи та зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, а також прийняте по справі рішення.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, за ст. 188-5 КУпАП, за якою позивача притягнуто оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності, відповідальність настає в разі невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Відповідно до частин 8, 9 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності :

- припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку;

- розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Прийняття вказаних розпорядчих документів регламентоване вищевказаним Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і здійснюється за результатами проведення планового або позапланового заходу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, зокрема, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відтак, адміністративне правопорушення має свій склад: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, тому відсутність у діянні особи хоча б одного з елементів зазначеного складу, не дає змоги вважати таке діяння адміністративним правопорушенням.

Відповідач, притягуючи позивача до адміністративної відповідальності не зазначив, чому саме притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, яке правопорушення ним вчинено, який припис чи законну вимогу він не виконав та чи є він суб'єктом адміністративного правопорушення .

Крім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 р. скасовано припис Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря № 7 від 25.04.2017р., який сформований на підставі акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивач є працівником ТОВ Херсонес .

Із постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 р. (справа № 821/739/17) вбачається, що Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря № 7 від 25.04.2017 р. не доведено тієї обставини, що на підприємстві є порушення або недоліки додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Постановою у справі № 821/739/17 встановлено, що ТОВ ХЕРСОНЕС має Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №65101. Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що одночасне складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постави є процесуальним порушенням з боку відповідача з огляду на наступне.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається КУпАП, Інструкцією з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 липня 2004 р. № 264 (надалі - Інструкція).

У ч. 1 ст. 277 КУпАП, п.3.2. Інструкції закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Виходячи з аналізу оскаржуваної постанови, розгляд справи носив формальний характер - будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було дослідження жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП України.

Крім того, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Відповідач не забезпечив позивачеві можливості скористатися таким правом, що також порушило права позивача.

Відповідно до ч.2,3 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За наведених обставин постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути правомірною, а відтак підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Оскільки позивачем не конкретизовано, які саме дії відповідача необхідно визнати незаконними, суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, але для захисту прав позивача буде достатньою визнання неправомірною та скасування постанови про притягнення його адміністративної відповідальності.

Суд вважає необхідним повернути позивачеві суму сплаченого ним судового збору в розмірі 340,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Відповідно до положень статті 3 і статті 5 Закону № 3674-VI особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Однак Закон № 3674-VI не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону (пункт 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, відносини щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки статтею 5 Закону № 3674-VI, яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.

Так, частиною четвертою статті 288 КУпАП, норми якої є спеціальними порівняно з нормами Закону № 3674-VI встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України № 3674-VI.

Повний текст рішення складено 09.11.2018 р.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1) до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Дяченка Юрія Володимировича (юридична адреса: 64114, м.Одеса, 12 лінія Люстдорфскої дороги, 22), третя особа: Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. 12-а лінія 6-ої станції Люстдорфської дороги, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 33139377), про визнання дій незаконними та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 100431 від 24 квітня 2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 510,00 грн. за ст. 188-5 КУпАП на ОСОБА_1, а провадження у справі закрити.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Зобов'язати ГУДКСУ у Херсонській області повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. за квитанцією №0.0.755749655.2 від 28 квітня 2017 року, що був сплачений через ПАТ КБ ПриватБанк .

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус