Постанова

від 08.11.2018 по справі 636/818/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року

м. Харків

Справа № 636/818/18

Провадження № 22-ц/818/583/18

Харківській апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Маяк ,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянув в місті Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 636/818/18 за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк про розірвання договору оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 18 червня 2018 року, ухвалене суддею Ковригіним О.С., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Маяк про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначає, що йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ХР №095641, виданого 24 грудня 2002 року Чугуївською РДА Харківської області на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий №6325484000:02:000:0288, площею 7,3583га, розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району, призначена для ведення сільського господарського виробництва. Між ним та СТОВ Маяк укладено договір оренди земельної ділянки (без номеру та дати укладання), зареєстрованого в ДРРП 05 січня 2014 року за №4171877 строком на 10 років з щорічної виплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

На даний час його не влаштовує розмір орендної плати. Вважає, що розмір орендної плати повинен становити не менш ніж 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. На початку 2017 року він звернувся до відповідача з вимогою про збільшення розміру орендної плати з 3% до 11% шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди. Однак йому було відмовлено.

Також зазначає, що орендна плата за користування належною йому земельною ділянкою повинна сплачуватися відповідачем щорічно протягом дії договору не пізніше як у термін до 31 грудня. Частина орендної плати за 2017 рік відповідачем досі не виплачена.

Крім того, він підписав спірний договір без конкретної дати; відповідач сам проставив в договорі дату укладання договору; в самому договорі не міститься конкретної дати закінчення терміну дії договору, що є одним з порушень істотних умов договору; акт приймання-передачі земельної ділянки також підписав без конкретизації дати; в договорі не конкретизовано умови використання земельної ділянки.

Відповідачем не надано проект землеустрою щодо забезпечення еколого-економічного обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Просить розірвати договір оренди земельної ділянки (без номеру) від 05 січня 2014 року, укладений між ним та СТОВ Маяк , зареєстрованого в ДРРП 05 січня 2014 року за №4171877.

Відповідач проти позову заперечував.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 18 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оренда плата за спірним договором оренди сплачена відповідачем у повному обсязі відповідно до умов договору. Позивачем не доведено істотності порушення умов договору відповідачем в частині орендної плати.

Що стосується посилання на ненадання еколого-економічного обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь, то відповідно до вимог ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам. Таких доказів позивачем не надано.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким розірвати спірний договір оренди, посилаючись на ті ж самі обставини, що викладені у позовній заяві.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що погоджується із висновками суду першої інстанції. Твердження апелянта про те, що відповідач отримує від користування земельною ділянкою немалий прибуток, однак не погоджується на збільшення розміру орендної плати до такого розміру, який би влаштовував позивача - не ґрунтуються на Законі, оскільки орендна плата це не дивіденди і розмір орендної плати не залежить від отриманих орендарем прибутків та результатів господарської діяльності орендаря. Також вказує на те, що при розрахунку орендної плати відповідачем щорічно індексується її розмір на підставах даних та інформації Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області. Посилається на те, що використовує орендовану земельну ділянку способами, які не суперечать екологічним нормам, порядок сівозмін відповідачем не порушується.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий № 6325484000:03:000:0034, площею 7,3583 гектарів, розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІУ-ХР № 095641 виданим 24.12.2002 року Чугуївською райдержадміністрацією, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 167.

Між ОСОБА_1 та СТОВ Маяк укладено договір оренди земельної ділянки (без номеру та дати укладання), зареєстрованого в ДРРП 05 січня 2014 року за №4171877, строком на 10 років з щорічної виплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що визначено п.8 спірного договору.

Як зазначає ОСОБА_1 в листопаді 2017 року він звернувся до відповідача з письмовою вимогою про збільшення розміру орендної плати з 3% на 11%, шляхом оформлення додаткової угоди про внесення змін в п.8 спірного Договору оренди земельної ділянки б/н.

27 листопада 2017 року СТОВ Маяк позивачу надано відповідь, якою відмовлено у збільшенні розміру орендної плати за спірним договором.

Колегія вважає, що доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для розірвання договорів оренди через небажання відповідача підвищувати орендну плату не ґрунтуються на законі.

Згідно положень ч.1 ст.626, ч.1 ст.627, 351, ч.2 ст.792 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі (надалі - Закон).

Законом визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Згідно з п.п.3, 4 ст. 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Орендна плата позивачу сплачена відповідачем відповідно до умов договору, що підтверджується: ксерокопію розрахунку орендної плати за оренду земельної ділянки за 2017 рік від 29 березня 2018 року; довідкою СТОВ Маяк від 29 березня 2018 року; лицьовою карткою пайщика; прибуткових та видаткових касових ордерів від 08 вересня, та 09 жовтня 2017 року; відомостей на виплату грошей за вересень, жовтень 2017 року.

Факту систематичної несплати орендарем орендної плати у справі не встановлено.

Частиною 2 ст. 23 Закону визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) (у редакції Указу від 19 серпня 2008 року № 725/2008) забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 звертався до СТОВ Маяк з листом про збільшення розміру орендної плати і йому було відмовлено.

Позовних вимог про зміну умов договору щодо розміру орендної плати ОСОБА_1 не заявляв; доказів щодо наявності підстав для такого підвищення не надано; відмова СТОВ Маяк у підвищенні орендної плати сама по собі не є підставою для розірвання договору.

Статтею 5 Земельного Кодексу України визначені основні принципи земельного законодавства, серед яких зазначено принцип раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

Відповідно до ст. 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів від 4 червня 2009 року статтю 22 Земельного кодексу України було доповнено частиною четвертою з наступним змістом: Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель .

Згідно п. 18 Перехідних положень Земельного Кодексу України вимоги ч.4 ст.22 цього Кодексу поширювалися лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) від 12 лютого 2015 року № 191-VIII частину четверту статті 22 Земельного Кодексу України виключено.

Отже, ненадання проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь не є самостійною підставою для розірвання договору.

Доказів про те, що відповідач використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, що він допускає погіршення екологічного стану та родючості земельної ділянки позивачкою не надано.

Застосування сівозміни та внесення мінеральних добрив підтверджено відповідною довідкою СТОВ Маяк (а.с.63).

З урахуванням викладених обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 18 червня 2018 року- залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 08 листопада 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

ОСОБА_5