Ухвала

від 07.11.2018 по справі 757/49323/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49323/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка звернулась з клопотанням адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ТОВ «Крамстайл» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у справі № 757/44395/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000003630, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ТОВ «Крамстайл» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у справі № 757/44395/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000003630.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 18.09.2018 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2018 року по справі № 757/44395/18-к у межах кримінального провадження № 42017000000003630 від 13.11.2017 року, було накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Крамстайл» (код ЄДРПОУ 41163964), а саме: АБ "УКРГАЗБАНК" (МФО 320478), рахунки: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 ; ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), рахунки: № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 ПАТ "АЛЬФА-БАНК" (МФО 300346), рахунок № НОМЕР_9 ; в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету; із забороною будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Особа,яка звернуласьіз клопотанням адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та прожив відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процессу, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003630 від 13.11.2017, за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.358, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст.205 КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа № 757/44395/18-к) Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2018 було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Крамстайл»: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих у АБ «Укргазбанк»; № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк»; № НОМЕР_9 відкритого у ПАТ «Альфа-Банк», в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету; із забороною будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

На сьогоднішній день відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Крамстайл».

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна ТОВ «Крамстайл».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у справі № 757/44395/18-к на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Крамстайл»:

-№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих у АБ «Укргазбанк»;

-№ НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк»;

-№ НОМЕР_9 відкритого у ПАТ «Альфа-Банк», в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету; із забороною будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 08 год. 20 хв. 09 листопада 2018 року.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1