Рішення

від 19.10.2018 по справі 826/5977/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 19 жовтня 2018 року                      № 826/5977/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до  Представництва АС «Олайнфарм» про  стягнення штрафних санкцій в розмірі 35  000, 00 грн., ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернулася Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - позивач) до Представництва АС «Олайнфарм» (далі - відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 35  000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено законодавство про рекламу, у зв'язку з чим рішенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 0011 від 15.12.2017 на відповідача накладено штраф у розмірі 35  000, 00 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.18 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо позовних вимог посилаючись на наступне. 14.04.2016 між Представництвом АС «Олайнфарм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клуб ЖЖ» було укладено договір № 14-0416, згідно з яким ТОВ «Клуб ЖЖ» надає послуги з розміщення реклами замовника або клієнта замовника у Виданні «Женский журнал для тех, кто хочет жить счастливо». 05.12.2016 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олфарммед» укладено договір № 43, згідно з яким останній замовив у Представництва АС «Олайнфарм» розробку та розміщення рекламного матеріалу (макету) лікарського засобу «Ремавір» у виданні «Женский журнал для тех, кто хочет жить счастливо». Представництвом АС «Олайнфарм» було розроблено рекламний матеріал лікарського засобу «Ремавір» та після погодження ТОВ «Олфарммед» замовлено розміщення його у виданні «Женский журнал для тех, кто хочет жить счастливо». У зв'язку з викладеним Представництво АС «Олайнфарм» зазначає, що не є рекламодавцем, а відповідно і належним відповідачем у даній справі. Щодо змісту реклами відповідач зазначив про відсутність підстав вважати, що реклама лікарського засобу «Ремавір» містить ознаки порушення Закону України «Про рекламу» (далі – Закон). Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповіді на відзив заперечила щодо позиції Представництва АС «Олайнфарм», викладеної у відзиві на позов. Так, позивач зазначає, що листом від 17.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб ЖЖ» надало Додаток на розміщення реклами № 7/2016 до Договору на розміщення реклами у виданні № 141-416 від 14.04.2016, в якому вказана вартість розповсюдженої реклами та інформація щодо рекламодавця – Представництва АС «Олайнфарм». Також, у протоколі засідання від 12.12.2017 зазначено наступне: «Для з'ясування особи рекламодавця та вартості розповсюдженої реклами Держпродспоживслужба звернулася до розповсюджувача реклами – видавця журналу «Женский журнал для тех, кто хочет жить счастливо» - ТОВ «Клуб ЖЖ». У відповідь суб'єктом господарювання надано витребувані документи, відповідно до яких рекламодавцем реклами лікарського засобу «Ремавір» є Представництво АС «Олайнфарм». Позивач наголошує, що представниками Представництва АС «Олайнфарм» підписано протокол засідання від 12.12.2017, тобто вони підтвердили, що підприємство є рекламодавцем. Щодо змісту реклами відповідач посилається на лист Громадської організації «Союз споживачів України» № 20/11-17 від 23.11.2017, яким повідомлено, що рекламний сюжет лікарського засобу «Ремавір» порушує вимоги ст. 21 Закону України «Про рекламу», має ознаки недобросовісності реклами через наявність невиправданих відомостей про властивості та призначення препарату, які можуть вводити в оману споживачів. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з Представництва АС «Олайнфарм» заборгованість зі сплати штрафу за замовлення, розповсюдження реклами, забороненої законом, та недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами у розмірі 35  000, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача є такими, що порушили законодавство України про рекламу. У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку наявного штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне. Законом України «Про рекламу» (далі – Закон) визначено засади рекламної діяльності в Україні, врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Відповідно до  ст. 1 Закону реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Відповідно до абзацу 1, абзацу 2 ч. 1 ст. 26 Закону  контроль за дотриманням законодавства про рекламу у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, який в тому числі реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері. Абзацом 1, абзацом 2 пункту  постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 вересня 2014 року                № 442  Кабінет Міністрів України постановив утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються. Пунктом 5 постанови встановлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією  постановою  покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері. За приписами пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693  підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції або її територіальних органів. 31.10.2017 позивачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого при розповсюдженні у виданні «Женский журнал для тех, кто хочет жить счастливо» (№12 2016 р.) реклами лікарського засобу «Ремавір» виявлено ознаки порушення вимог ч. 1 ст. 10 та абз. 3 ч. 6 ст. 21 Закону України «Про рекламу», а саме: зміст реклами може вводити в оману споживачів реклами внаслідок неточності, недостовірності, перебільшення відомостей про властивості та призначення лікарського засобу, а також містить відомості про те, що лікувальний ефект від застосування лікарського засобу є гарантованим. Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Позивачем 23.11.2017 прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. 12.12.2017 відбувся розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу, за наслідками якого складено протокол. Представництво АС «Олайнфарм» не визнало вчиненого правопорушення, у зв'язку з чим останнім було подано письмові пояснення та зауваження до протоколу від 12.12.2017 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу. На виконання протоколу від 12.12.2017 було підготовлено попередній висновок стосовно справи про порушення Представництвом АС «Олайнфарм» законодавства про рекламу, за висновками якого запропоновано відповідно до п. 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, прийняти рішення про накладення на відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 35  000, 00 грн. 15.12.2017 Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів прийнято рішення № 0011 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 35  000, 00 грн. Крім того, рішенням зобов'язано Представництво АС «Олайнфарм» у 3-денний термін після сплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів, який наклав стягнення, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф, із наданням їх належним чином завірених копій. Також, попереджено відповідача, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягуватиметься у судовому порядку. Згідно абз. 1 ч. 1 першої  ст. 27 Закону України «Про рекламу»  особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2  ст. 27 Закону України «Про рекламу»  встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. Як вбачається з додатку на розміщення реклами № 7/2016 до договору на розміщення реклами у виданні № 141-0416 від 14.04.2016 вартість реклами становить  7  000, 00 грн. Таким чином, штрафні санкції за розповсюдження реклами з порушенням вимог                 ч. 1 ст. 10 та абз. 3 ч. 6 ст. 21 Закону України «Про рекламу», з урахуванням положень        абз. 2 ч. 4 ст. 27 Закону, становлять 35  000, 00 грн. На час розгляду даної справи відповідач доказів сплати штрафу не надав. Щодо тверджень Представництва АС «Олайнфарм» про те, що воно не є рекламодавцем, а відповідно і належним відповідачем у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до відзиву на позовну заяву Представництвом АС «Олайнфарм» було розроблено рекламний матеріал лікарського засобу «Ремавір» та після його погодження з ТОВ «Олфарммед» замовлено розміщення його у ваиданні «Женский журнал для тех, кто хочет жить счастливо», тобто відповідач визнав, що він є замовником реклами вказаного лікарського засобу. У свою чергу, як вбачається з наявного у матеріалах справи додатку на розміщення реклами  № 7/2016 від 15.12.2016 до договору на розміщення реклами у виданні № 14-0416 від 14.04.2016 замовником на розміщення реклами виступало саме Представництво АС «Олайнфарм».   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» рекламодавець – особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження. Таким чином, Представництво АС «Олайнфарм» є рекламодавцем у розумінні Закону України «Про рекламу», а відповідно належним відповідачем у вказаній адміністративній справі. Частиною 9  ст. 27 Закону України «Про рекламу»  передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами. Згідно з вимогами ст. 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що штраф у розмірі 35  000, 00 грн. відповідач у встановлені строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись статтями    9,    14,    73,    74,    75,    76,    77,    78,    90,    143,    242-246,    250,    255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ:           Адміністративний позов  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задовольнити. Стягнути з Представництва АС «ОЛАЙНФАРМ» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 26601116) м. Києва штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 35  000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., згідно рішення від 15.12.2017 . Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими  статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                А.С. Мазур