Рішення

від 26.09.2018 по справі 826/4304/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 вересня 2018 року справа №826/4304/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: Артеменко Є.І.;

третьої особи: Сидорука К.М.;

Патрікєєвої І.В.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомГромадської організації "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" (далі по тексту - позивач, ГО "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА") доДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі по тексту - відповідач, Держгеокадастр) третя особаКолективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" (далі по тексту - третя особа, КСП "Ягубець") прозобов'язання відповідача звернутись із відповідною заявою до уповноважених суб'єктів реєстрації прав про вилучення записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта про право постійного користування Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 вересня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

ГО "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що відповідач не виконує свої обов'язки щодо контролю та нагляду за дотриманням вимог земельного законодавства суб'єктами господарювання, у зв'язку з тим, що КСП "Ягубець" всупереч вимогам чинного законодавства користується земельними ділянками державної власності, які не можуть використовуватись для задоволення інтересів зацікавлених осіб, чим завдає збитки державі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4304/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у письмовому відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на відсутність порушеного права позивача та підстав у Держгеокадастру для звернення про вилучення записів з Державного реєстру прав, оскільки вимоги позивача не відповідають законодавчо закріпленій процедурі.

Третя особа надала до суду письмові пояснення, у яких зазначила, що КСП "Ягубець" є правонаступником Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець", відповідно при перетворенні набуто право користування земельною ділянкою, яке виникло у його попередника згідно закону.

В судове засіданні 26 вересня 2018 року представник позивача не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за відсутності представника; представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо суб'єкта - Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" внесено записи про право постійного користування земельною ділянкою, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери: 7124689000:02:001:0032, 7124689000: 02:002:0018, 7124689000:02:001:0034, 7124689000:02:001:0033, 7124689000:02:002:0017, 7124689000:02:002:0016, 7124689000:02:001:0035, 7124689000:02:001:0036, 7124689000:02:002:0015, 7124689000:02:001:0037, 7124689000:02:002:0013, 7124689000:02:002:0014, 7124689000:02:001:0040, 7124689000:02:001:0038, 7124689000:04:001:0008, 7124689000:04:001:0007, 7124689000:04:001:0006, 7124689000:03:002:0004, 7124689000:03:001:0024, 7124689000:03:001:0023, 7124689000:03:001:0021, 7124689000:03:001:0020, 7124689000:03:001:0022.

Позивач вважає, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повинна звернутись до уповноважених суб'єктів реєстрації прав із заявою про вилучення вказаних записів, у зв'язку з припиненням Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець", як юридичної особи, та відсутністю підстав для користування земельними ділянками державної власності у КСП "Ягубець".

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних міркувань.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (далі по тексту - Положення) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів

У відповідності до пункту 3 Положення основними завданнями Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 4 Положення зокрема передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав .

Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід'ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб'єктів та об'єкти таких прав визначає Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 року №484 (далі по тексту - Порядок №484).

Пунктом 4 Порядку №484 передбачено, що ведення Державного реєстру прав передбачає зокрема внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, внесення записів про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав.

Згідно пункту 54 Порядку №484 скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у скасуванні відповідних записів.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, внесення записів про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється у встановленому порядку та за наявності відповідних підстав.

Разом з тим, позивачем не наведено жодних обставин, які б могли бути підставою для звернення Держгеокадастру в порядку здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства до органів державної реєстрації прав із заявою про скасування записів в Державному реєстрі прав щодо права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець".

Суд також звертає увагу на те, що позовна заява не містить нормативного обґрунтування факту порушення чи обмеження прав та інтересів ГО "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" з боку відповідача, як суб'єкта владних повноважень, зокрема не вказано, які негативні наслідки, спричинені рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача та яким чином може бути відновлено ймовірно порушене право, у разі задоволення позовних вимог.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову можливий у відношенні будь-якої особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку суб'єкта владних повноважень.

При цьому, під порушенням прав і свобод фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти негативні наслідки, що були спричинені рішенням, діями чи бездіяльністю органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Разом з тим, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що звернення Держгеокадастру до органів державної реєстрації прав із заявою про скасування записів в Державному реєстрі прав щодо права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Ягубець" впливає на права та інтереси ГО "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА", у зв'язку із чим, в межах спірних правовідносин не вбачається наявності порушеного права, як необхідної умови для задоволення позову.

Позивач зазначає, що має усі правові підстави для представництва в суді суспільних інтересів згідно статуту.

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено права громадських організацій звертатися до адміністративного суду з позовом в інтересах інших осіб, враховуючи відсутності доказів, які підтверджують наявність визначених законом підстав для такого звернення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги нормативно і документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ГО "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Громадській організації "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Громадська організація "АДВОКАТ "ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, буд. 2, офіс 8; ідентифікаційний номер 39865836);

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3; ідентифікаційний номер 39411771);

Колективне сільськогосподарське підприємство "Ягубець" (20042, Черкаська обл., Христинівський район, с. Ягубець, вул. Соборна, 1; ідентифікаційний номер 00709460).

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов