Постанова

від 07.11.2018 по справі 826/7607/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7607/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Шелест С.Б., Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Фармак до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Фармак (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Київської міської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2017 року №UA100050/2017/000051/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні надані всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, подані документи не містять розбіжностей, а також містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.08.2018 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Фармак (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63, код ЄДРПОУ 00481198) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2017 року №UA100050/2017/000051/1.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, надані позивачем документи свідчать про можливу наявність додаткових витрат на транспортування товарів. Виданий прайс-лист суперечить вимогам ст. 53 МК України, оскільки виданий не виробником товару. Також судом першої інстанції не взято до уваги на можливість взаємозалежності між продавцем та покупцем товару. Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про невідповідність заявленої оцінюваної вартості товару його фактичній ціні.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством Фармак , Україна (покупець) та Фірмою Vital Pharma GmbH (Німеччина) (продавець) укладено контракт №647, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA Hamburh, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ, Україна (Інкотермс 2010) фармацевтичну сировину та первинну упаковку, іменовані як товар.

На виконання умов даного контракту та згідно з підписаної специфікації №324 від 14 грудня 2017 року за інвойсом №4000921 від 11 грудня 2017 року Фірмою Vital Pharma GmbH (Німеччина) поставлено позивачу хімічну речовину Sodium polyphosphate extra pure (Graham's salt) виробництва Merck KGaA, Німеччина, у кількості 50,00 кг нетто за ціною 23,00 євро за кг, усього на суму 1150,00 євро на умовах FCA Dietzenbach, Німеччина, Інкотермс 2010, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься міжнародна автомобільна накладна №6040004649836/15801 від 18 грудня 2017 року.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару, позивачем 22 грудня 2017 року до митного посту Східний Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію №UA100050/2017/228917, в гр.31 якої зазначено: допоміжна речовина для виробництва стерильних лікарських форм: Sodium polyphosphate extra pure (Graham's salt) (Натрію полі фосфат, екстра чистий (сіль Грахама)) - 50 кг.

Позивачем визначено митну вартість товарів за ціною зовнішньоекономічного контракту №647 від 21.11.2016 року у загальній сумі 1150,00 євро за 50 кг нетто.

Разом з вантажною митною декларацією позивачем подано також документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а саме: контракт №647 від 21 листопада 2016 року; специфікацію №324 від 14 грудня 2017 року до контракту №647 від 21 листопада 2016 року; інвойс №4000921 від 11 грудня 2017 року до контракту №647 від 21 листопада 2016 року; довідку ТОВ Ренус Ревайвел №1912/1 від 19 грудня 2017 року про транспортні витрати; міжнародну автомобільну накладну №6040004649836/15801 від 18 грудня 2017 року; копію митної декларації за формою MNR№17DE335273877434E1 від 14 грудня 2017 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати №К-823/1 від 25 квітня 2014 року; лист Державного експертного центру МОЗ №2165/17-5 від 13 травня 2014 року; лист Державної служби України з контролю за наркотиками №09/02-2485 від 09 липня 2015 року; сертифікат аналізу від 23 лютого 2017 року.

22.12.2017 року митним органом митного посту Східний Київської міської митниці ДФС, посилаючись на положення ст. ст. 53,54 Митного кодексу України, а також на те, що довідка про транспортні витрати від 19.12.2017 року №1912/1 видана ТОВ Ренус Ревайвел , а в СМR№6040004649836/15801 від 18.12.2017 року перевізником товару є BAYKAL Private Forwarding Company, для встановлення відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості направлено позивачу повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документа, який його замінює, та додатки до нього у разі наявності; прейскуранти (прас-листи) виробника товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару та сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Листом №б/н від 22.12.2017 року позивач повідомив відповідачу, що разом з митною декларацією №UA100050/2017/000051/1, позивачем було надано всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни товару. Разом з тим, на вимогу митного органу ПАТ Фармак надано наступні документи: прас-лист від 01 грудня 2017 року, заявка на перевезення вантажу №60741 від 18 грудня 2017 року, договір №02-05/17 від 03 травня 2017 року, комерційна пропозиція від 01 грудня 2017 року. Відносно інших запитуваних документів позивачем зазначено, що вказані документи відсутні, оскільки позивач не брав участі у господарських операціях, у процесі яких відбувається оформлення таких документів.

22.12.2017 року Київської міською митницею ДФС прийнято рішення №UA100050/2017/000051/1 про коригування митної вартості товарів у зв'язку з тим, що позивачем надано документ про транспортні витрати від 05.05.2017 року №0505/01 ТОВ Ренус Ревайвел , проте, відповідно до інформації, зазначеної в CMR перевізником товару є BAYKAL Private Forwarding Company. Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості, митний орган виходив з того, що метод за ціною договору не застосовується у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів. Крім того, метод за ціною договору щодо ідентичних товарів був використаний з урахуванням інформації, наявної в органі доходів і зборів, а саме: МД №100250008/2017/334252, № UA100050/2017/336445, № UA100050/2017/339787.

У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості митним органом відмовлено ПАТ Фармак у митному оформленні (випуску) товарів, про що складено відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100050/2017/00064 від 22 грудня 2017 року.

При цьому, з метою завершення митного оформлення товару позивачем, з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA100050/2017/000051/1 від 22 грудня 2017 року, подано митному органу нову митну декларацію №UA100050/2017/228959.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується заявлена митна вартість товарів, подані документи не містять розбіжностей, а також містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а, відтак, давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить із наступного.

Згідно п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень ч. ч. 2, 4, 8, 9 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч.ч. 1, 7, 8, 9 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано.

Абз. 5, 6 п. 10 цієї ж статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Отже, під час митного контролю декларант зобов'язаний надати митному органу, на який покладається функція контролю за перевіркою оцінюваної вартості ввезених на територію України товарів, документи на підтвердження його заявленої митної вартості, зокрема, документи, які підтверджують транспортні витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що надані до митного оформлення документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зокрема, декларантом надано документ про вартість транспортних витрат від 05 травня 2017 року №0505/01 ТОВ Ренус Ревайвел , однак відповідно до інформації, зазначеної в CMR, перевізником товару є BAYKAL Private Forwarding Company .

На думку апелянта, наведена вище обставина, може свідчити про наявність додаткових витрат на транспортування товару.

Надаючи оцінку вказаним доводам апелянта колегія суддів виходить із того, що 03 травня 2017 року між ТОВ Ренус Ревайвел (експедитор) та ПАТ Фармак (замовник) укладено договір №02-05/17 на транспортно-експедиційне обслуговування, згідно умов якого замовник доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання організувати за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування щодо перевезення вантажів замовника в міжнародному сполученні.

Пунктом 2.2.1 даного договору передбачено, що експедитор має право укладати договори з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за даним договором .

Тобто, перевізник BAYKAL Private Forwarding Company, вказаний в СМR №6040004649836/15801 від 18.12.2017 року залучений до виконання перевезення ТОВ Ренус Ревайвел в рамках договору №02-05/17 на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.05.2017 року, що свідчить про те, що оплата за послуги залученої організації здійснювалась в рамках виконання останнього. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями вказаного договору не передбачено додаткові витрати у випадку залучення іншої організації до виконання зобов'язань за останнім.

Крім того, про залучення даного перевізника до транспортування вантажу зроблено відповідну відмітку в гф.23 міжнародної автомобільної декларації №6040004649836/15801 від 18 грудня 2017 року.

Таким чином, залучення до перевезень транспортної організації в рамках укладеного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, в даному випадку не впливає на формування оцінюваної вартості товару та не свідчить про понесені декларантом додаткові витрати.

Окрім того, в контексті наведеного вище слід зазначити, що не може бути підставою для збільшення ціни товару прайс-лист наданий декларантом та виданий не виробником товару як того вимагають положення ст. 53 Митного кодексу України, оскільки прайс-лист є довідником цін на товар, а не документом, в якому погоджуються умови поставки чи визначається безумовна ціна товару.

Також колегія суддів критично оцінює послання апелянта на те, що відправником товару виступає VITAL PHARMA GMBH (Frankfureter Landstrasse 8.D-61352 Bad Homburg v.d.H. Germany), який є дочірньою компанією Farmak Group N.V. (Нідерданди), яка, в свою чергу, з 2014 року виступає материнською компанією групи Фармак (Farmak Group N.V. отримала 53,1% акцій в ПАТ Фармак та 100 % акцій в VITAL PHARMA GMBH), з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (п. 12 даної статті).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що пов'язаність покупця і продавця між собою не може бути беззаперечною умовою для визначення ціни товару за іншим методом ніж за ціною договору, оскільки в такому випадку має бути доведено, що саме ці відносини вплинули на визначення ціни товару.

Матеріали справи не містять доказів того, що придбання позивачем товару у VITAL PHARMA GMBH призвело до заниження вартості його митних складових чи його ціни в цілому.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що числові значення складових митної вартості підтвердженні наданими декларантом документами, які слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 22 грудня 2017 року №UA100050/2017/000051/1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: С.Б.Шелест

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 07.11.2018 р.