Постанова

від 08.11.2018 по справі 675/1032/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 675/1032/18 Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

08 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Охрімчук І.Г. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (повний текст рішення складено 24 липня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління державної казначейської служби України в Ізяславському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просив суд:

- визнати дії відповідача протиправними щодо відмови ОСОБА_2 у поверненні суми утриманих податків з пенсії за період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повернути суму утриманих податків у спосіб нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року в сумі 1427,27 грн. у зв'язку з неконституційною нормою законодавства відповідно до якої проводилось оподаткування пенсії, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 23.01.2002 року отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 27.02.2014 року їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління державної казначейської служби України в Ізяславському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачка звернулася до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що у період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року працівниками Пенсійного фонду України проводилось оподаткування її пенсії, пенсію вона отримувала у розмірі 4332,29 грн., а на картковий пенсійний рахунок відкритий в установі банку їй перераховувалась пенсія в 2015 році в розмірі 4220,38 грн., різниця в сумі 111,91 грн., - і є утримані податки з пенсії. Протягом І півріччя 2016 року щомісячна сума утриманих податків з пенсії складала 32,71 грн. Всього за період 01.02.2015 року по 30.06.2016 року з її пенсії утримано податку та військового збору в сумі 1427,27 грн. Тому, 07.03.2018 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій просила відповідача - повернути суму утриманого податку з пенсії у спосіб нарахування та виплати у зв'язку з неконституційною нормою законодавства відповідно до якої проводилось утримання податків з пенсії.

У відзиві на апеляційну скаргу, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що згідно статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 набрало законної сили 27.02.2018 року та не має зворотної дії у часі. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто до 27.02.2018 року вказані положення були чинними, і у органів Пенсійного фонду України був обов'язок, як податкового агента, утримувати податки з пенсій.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 23.01.2002 року отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 27.02.2014 року їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За період з 01.02.2015 року по 30.06.2016 року з її пенсії утримано податку та військового збору в сумі 1427,27 грн.

07.03.2018 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій просила відповідача повернути суму утриманого податку з пенсії у спосіб нарахування та виплати у зв'язку з неконституційною нормою законодавства відповідно до якої проводилось утримання податків з пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 26.03.2018 року №679/М-8 позивачу відмовлено у поверненні суми податку та військового збору утриманого з пенсії, мотивуючи відсутністю підстав для такого повернення.

Позивач не погодившись із зазначеною відмовою, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених діючим законодавством України.

Розглядаючи питання про законність і обґрунтованість судового рішення, яким в позові відмовлено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України, а саме фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.

Пунктом 163.1 статті 163 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України включаються, зокрема, сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року - у частині такого перевищення. Ставка збору становить 1,5% об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 примітка 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166 до ПК України внесено зміни, які набрали чинності з 01.07.2014 року. Згідно з цими змінами статтю 164 Кодексу доповнено новим пунктом 164.2.19, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, у частині такого перевищення.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71 до зазначеного підпункту Кодексу внесено нові зміни, що набрали чинності з 01.01.2015 року, згідно з якими оподаткуванню податком підлягали суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно закону) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищував три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата з 01.01.2015 року була установлена у розмірі 1218,00 грн., відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 року була установлена у розмірі 1378,00 грн.

Тому, якщо сума пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) перевищувала у 2015 році 3654 грн., а у 2016 році - 4134 грн., то частина такого перевищення оподатковувалася військовим збором за ставкою 1,5 % та податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15%.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій" від 02.06.2016 року №1411-VІІІ, який набрав чинності з 01.07.2016 року, підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України викладено в наступній редакції: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Таким чином, з суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищувала 13780 грн., на місяць, з 01.07.2016 року підлягав утриманню податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 відсотків від бази оподаткування.

Згідно статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як встановлено, Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати, набрало законної сили 27.02.2018 року та не має зворотної дії у часі.

Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тому, до 27.02.2018 року органи Пенсійного фонду зобов'язані були здійснювати свою діяльність у спірних правовідносинах у відповідності до чинного на час здійснення дій законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року по справі №466/7720/16-а.

Згідно частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Таким чином, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач діяв на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 листопада 2018 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Охрімчук І.Г. Моніч Б.С.