Постанова

від 08.11.2018 по справі 813/2170/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/293/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Ільчишин Н.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Міська оренда на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Коморний О.І., м. Львів, повний текст рішення складений 15.08.2018 року) у справі №813/2170/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства Міська оренда до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2018 року Приватне підприємство Міська оренда звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0113361308 від 20.03.2018 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.03.2018 року № 0113361308.

Стягнуто на користь Приватного підприємства Міська оренда (вул. Героїв УПА, 72, м. Львів, 79018; ЄДРПОУ36873226) з Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 39462700), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що перевіркою встановлено неперерахування утриманого податку з виплаченої заробітної плати найманих працівників на загальну суму 61131,54 грн., в тому числі за 2014 рік - 12588,06 грн., за 2015 рік - 48563,48 грн. За результатами перевірки контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 20.03.2018 року №0113361308 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем - 61131,54 грн., за штрафними санкціями - 43486,35 грн. Зазначив, що у наданих позивачем платіжних документах в полі призначення платежу вказано код ЄДРПОУ34418835, відтак дані суми були зараховані ТзОВ Террін , код якого вказано в призначенні платежу.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.01.2018 №302 Про проведення документальної планової виїзної перевірки , проведена документальна планова виїзна перевірка ПП Міська оренда з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017р.

За результатами перевірки складено акт № 605/13-01-14-02/36873226 від 06.03.2018р. у якому зафіксовано порушення ПП Міська оренда пп.1.4, пп.1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, ст.171, ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями в частині несплати (неперерахування) до бюджету військового збору на загальну суму 61131,54 грн. (а.с.11-50).

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2018 року №0113361308 яким визначено грошове зобов'язання з військового збору в сумі 104617,89 грн., за основним зобов'язанням 61131,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 43486,35 грн. (а.с.51).

Судом першої інстанції встановлено, що під час заповнення платіжних доручень зі сплати військового збору ПП Міська оренда допущено описку, а саме: в призначенні платежу помилково зазначено код ЄДРПОУ іншого підприємства, відтак суми зі сплати військового збору зараховані іншому підприємству, а саме: ТзОВ Террін .

Позивач, виявивши помилкове перерахування вказаних коштів, звернувся до начальника податкового органу із заявою за вих. № 120318/1 від 12.03.2018 року, в якій повідомив, що підприємством при сплаті військового збору в період з 05.09.2014 по 28.12.2015 року у платіжних дорученнях допущено помилку, а саме в призначенні платежу вказано код ЄДРПОУ іншого підприємства (а.с.58-60).

Крім того, ТзОВ Террін виявивши невірне відображення в картці обліку платника податків оплат по військовому збору, а саме зарахування оплат які товариство не здійснювало, звернулось із листом до начальника податкового органу вих. №01/03-18/1 від 01.03.2018 року, в якому просило провести зарахування оплат по військовому збору фактичному платнику такого податку (а.с.55-57).

На підтвердження оплати податкових зобов'язань з військового збору за період з 05.09.2014 по 28.12.2015 року позивачем надано копії виписок з рахунків підприємства та копії платіжних доручень (а.с. 61-151).

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 20.03.2018 року № 0113361308 зазначено порушення п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. ХХ, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ст. 171, ст.176, в результаті чого позивачу визначено грошове зобов'язання з військового збору на загальну суму 104617,89 грн.

Відповідно до пп. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Кодексу (1,5 відсотка від об'єкта оподаткування).

Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Кодексу, якщо оподаткований дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Кодексу (пп. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Кодексу). Згідно з п. 171.1 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Так відповідно до ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні №2346-ІІІ від 05 квітня 2001 року платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП Міська оренда виконало усі свої зобов'язання щодо своєчасної сплати військового збору, свідченням чого є платіжні доручення та виписки банку за цей день з відміткою банку про день перерахування коштів.

Однак, під час заповнення платіжних доручень зі сплати військового збору ПП Міська оренда допущено описку, а саме: в призначенні платежу помилково зазначено код ЄДРПОУ іншого підприємства.

Згідно Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, який затверджено Наказом МДЗ України №666 від 24.07.2015 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за №974/27419 при заповненні призначення платежу у платіжному дорученні зазначається код за ЄДРПОУ платника, який також прослідковується у верхній частині платіжного доручення, де зазначаються реквізити платника , який безпосередньо надає банку розпорядження списати з його рахунку кошти на сплату акцизного податку та заповнює його згідно чинного законодавства (відповідно до вимог глави №3 та Додатку №8 інструкції Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , яка затверджена Постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року й зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976). Тобто платником податку є безпосередньо те підприємство з рахунку якого сплачуються кошти, а не те, код ЄДРПОУ якого помилково зазначається у призначенні платежу.

Платіжні доручення, які підтверджують сплату ПП Міська оренда військового збору, містять вірні реквізити платника (зокрема код ЄДРПОУ ПП Міська оренда , що зазначений у верхній частині платіжних доручень), а помилково визначений код ЄДРПОУ міститься лише у призначенні платежу в нижній частині платіжних доручень.

Крім того, ПП Міська оренда зверталося до Франківського відділення Залізничної ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області зі листом №120318/1 від 12 березня 2018 року в якому просило зарахувати перераховані кошти по вірному коду ЄДРПОУ. Однак відповіді на дане звернення позивачем не отримано, доказів протилежного до матеріалів справи не долучено.

До податкового органу із аналогічним проханням зверталося підприємство, якому помилково зараховано вищезазначені кошти - ТзОВ Террін із листом №01/03-18-1 від 01.03.2018 року, однак і на дане звернення відповідач не відреагував.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що помилка у платіжному дорученні про сплату податку в частині зазначення коду підприємства не вплинула на своєчасність сплати військового податку до бюджету, оскільки пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України пов'язує виконання податкового обов'язку з фактом сплати у повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Також, відповідачем не враховано, що у строки визначені діючим законодавством України ПП Міська оренда вчинило дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету, а здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету в строк, визначений чинним законодавством, має кваліфікуватися як дія, хоча і помилкова.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 16.06.2015 (справа № 21-377а15) та у постанові від 02.12.2015 року (справа № 826/6059/13-а), згідно з якою дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Згідно п. 102.1 ст. 102 Податкового Кодексу України при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок податковому органу слід враховувати строки давності. Так контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання) поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою (лист ДФС України від 05.05.2017 р. №11356/7/99-99-14-03-03-17 ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 09.02.2016 р. у справі № 826/3285/15.

Взявши до уваги викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Міська оренда залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №813/2170/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді І. В. Глушко Н. В. Ільчишин Повний текст постанови складений 08 листопада 2018 року.