Ухвала

від 09.11.2018 по справі 911/632/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" листопада 2018 р. Справа№ 911/632/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку" Славутицької міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2018 у справі №911/632/18 (суддя Ярема В.А., м. Київ, повний текст складено - 12.09.2018) за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Славутицької міської ради до Комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку" Славутицької міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "ДДПРО", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області, про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2018 у справі №911/632/18 позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №13 від 02.03.2017, укладений між Комунальним підприємством "Агентство регіонального розвитку" Славутицької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "ДДПРО", терміном дії до 31.01.2020; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "ДДПРО" звільнити та повернути Комунальному підприємству "Агентство регіонального розвитку" Славутицької міської ради, яке є балансоутримувачем будівлі Центру професійного розвитку Славутицької міської ради Київської області, орендовані згідно договору №13 від 02.03.2017 нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною, площею 23,7 кв. м. (в т.ч. корисна 18,7 кв. м., міст загального користування 5 кв. м.), розташовані за адресою: Київська обл., м. Славутич, вул. 77 Гвардійської дивізії, будинок 3 ЦПР (частина приміщення каб. 307), вартість яких відповідно до звіту про експертну оцінку становить 32 302,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Агентство регіонального розвитку" Славутицької міської ради звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При поданні позовної заяви, обґрунтованим розміром судового збору було 3 524 грн. (по 1 762 грн. за кожною із двох вимог - про визнання недійсним договору та про зобов'язання звільнити та повернути майно).

Отже, апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку в повному обсязі має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 5 286 грн.

Разом з тим, скаржником надано докази сплати судового збору лише на суму 2 643 грн., що є меншим розміром аніж встановлено законодавством.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду .

Також, до апеляційної скарги не додано належних доказів направлення її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення .

Приписами п.3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі ст. 259 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано всіх вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Агентство регіонального розвитку" Славутицької міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2018 у справі №911/632/18 - залишити без руху.

2. Комунальному підприємству "Агентство регіонального розвитку" Славутицької міської ради усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів направлення копії апеляційної скарги Прокуратурі, позивачу, другому відповідачу та третій особі у справі листом з описом вкладення, а також доказів доплати судового збору у розмірі 2 643 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана суддями: 09.11.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко