Рішення

від 30.10.2018 по справі 904/3605/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3605/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровіан", м. Дніпро

про повернення передплати за товар в сумі 240 000 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 01.08.2018 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровіан" передплату за товар в сумі 240 000 грн. 00 коп., сплачену позивачем на виконання договору поставки продовольчих товарів від 25.04.2018 № 250418, а також покласти на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 4 000 грн. 00 коп. та за відправку поштової кореспонденції відповідачу в сумі 100 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перемовин сторонами було досягнуто домовленості на поставку товару, у зв'язку із чим позивач отримав від відповідача електронною поштою відсканований та підписаний з боку ТОВ Ровіан екземпляр договору поставки продовольчих товарів від 25.04.2018 № 250418, а також підписані відповідачем специфікацію до вказаного договору й рахунок-фактуру № 01277 від 02.05.2018 на суму 240 000 грн. 00 коп. На виконання досягнутих домовленостей позивач здійснив попередню оплату товару на суму 240 000 грн. 00 коп. Але в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач у місце поставки товару для зустрічі з представником позивача не з'явився, оплачений позивачем товар не поставив та не передав оригінал вказаного договору з додатками. Письмові вимоги позивача від 08.05.2018 та від 22.05.2018 про повернення сплачених грошових коштів в сумі 240 000 грн. 00 коп., залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 02.10.2018.

У судовому засіданні 02.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 30.10.2018.

У призначені судові засідання представник відповідача не з'явився та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою від 17.09.2018, що направлялась на адресу відповідача, з відмітками відділення поштового зв'язку Повернуто за закінченням строку зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 13.08.2018).

Крім того, на підтвердження направлення відповідачу ухвали від 02.10.2018 до матеріалів справи долучена належним чином засвідчена копія реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням від 04.10.2018 № 66 та засвідчений судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Позивач у судове засідання 30.10.2018 не з'явився, надав клопотання електронною поштою про призначення слухання справи на іншу дату. Клопотання мотивоване тим, що представник ТОВ Інтерфлот не зміг придбати квітки на потяг для явки у призначене судове засідання.

Враховуючи закінчення встановленого законом строку розгляду справи; повідомлення судом належним чином сторін про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується наявними у справі доказами; достатність матеріалів справи для винесення рішення у справі; можливість уповноваження позивачем іншого представника для представлення інтересів в суді, господарський суд вважає за необхідне клопотання позивача відхилити та розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерфлот та Товариством з обмеженою відповідальністю Ровіан відбулися телефоні перемовини стосовно укладення договору поставки соняшникової олії, за результатами яких позивачем електронною поштою отримано від відповідача відсканований та підписаний зі сторони відповідача договір поставки продовольчих товарів №250418 від 25.04.2018 разом з специфікацією, а також рахунок-фактуру № 01277 від 02.05.2018 на суму 240 000 грн. 00 коп. і копії статутних документів відповідача.

Позивач стверджує, що між сторонами було досягнуто домовленість, що оригінал договору, специфікації та рахунок-фактура будуть передані представникам позивача під час здійснення поставки товару 17.05.2018 за адресою: м. Черкаси, вул. Хоменка, 19.

За вказаних обставин, позивач вважає, що між сторонами було укладено договір поставки продовольчих товарів №250418 від 25.04.2018 у спрощений спосіб, оскільки отримані від відповідача документи містять асортимент, кількість, ціну, спосіб та порядок поставки товару, тобто сторонами узгоджені всі істотні умови договору.

На виконання умов вказаного договору позивачем проведено попередню оплату вартості товару, згідно рахунку-фактури № 01277 від 02.05.2018 на суму 240 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2851 від 04.05.2018.

Як зазначає позивач, за умовами п. 5.4. Договору поставка товару відповідачем повинна бути здійснена на протязі 7 (сьоми) робочих днів з моменту підписання Сторонами специфікації. Специфікація підписана Сторонами 02.05.2018. Отже, поставка товару повинна бути здійснена не пізніше 17.05.2018 за адресою: м. Черкаси, вул. Хоменко, 19.

За адресою поставки товару для його приймання виїхав представник позивача Толстолужський Б.Б., проте товар відповідачем поставлено не було, що підтверджується службовими записками робітників позивача.

За умовами п. 7.2. Договору позивач у разі проведення попередньої оплати за Товар та не поставки його відповідачем має право вимагати від відповідача повернення сплачених коштів.

Письмові вимоги позивача від 08.05.2018 та від 22.05.2018 про повернення сплачених грошових коштів в сумі 240 000 грн. 00 коп., залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За нормами ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як встановлено судом , рахунок, виставлений відповідачем до сплати позивачу, містить усі необхідні відомості та реквізити, у сторін є первинні документи, які підтверджують виконання операції, а саме: рахунок-фактура № 01277 від 02.05.2018 на суму 240 000 грн. 00 коп., платіжне доручення про оплату позивачем вартості не поставленого відповідачем товару тощо, що дає підстави вважати, що між сторонами укладено договір у спрощеній формі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у діях сторін волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з листами від 08.05.2018 та від 22.05.2018, в яких вимагав повернути сплачені за непоставлений товар грошові кошти в сумі 240 000 грн. 00 коп.

Відповіді ТОВ Ровіан на вказані звернення матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки попередню оплату поставки товару позивачем здійснено, а товар не поставлено, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги ТОВ Інтерфлот про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 240 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими і законними.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем з поставки оплаченого позивачем товару, чим порушив умови усної домовленості між сторонами та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 240 000 грн. 00 коп. вартості оплаченого позивачем, але не поставленого відповідачем товару - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача витрат позивача на відправку пошти в сумі 100 грн. 00 коп. господарський суд зазначає наступне.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не місять належних доказів понесення позивачем заявлених до стягнення з відповідача витрат на поштове пересилання документів в сумі 100 грн. 00 коп., у зв'язку із чим у суду відсутні правові підстави для покладення цих витрат на відповідача. Проте, позивач не позбавлений права подати до суду відповідні докази в порядку та у строки, визначені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3 600 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки позивачем при зверненні до суду із даним позовом зайво сплачені 400 грн. 00 коп. судового збору, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", вказана сума підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровіан" (49101, м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 44, код ЄДРПОУ 38113882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" (54031, м. Миколаїв, вул. Комінтерну, буд. 31, код ЄДРПОУ 31656426) 240 000 грн. 00 коп. (двісті сорок тисяч грн.. 00 коп.) передплати за товар, 3 600 грн. 00 коп. (три тисячі шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 09.11.2018