Рішення

від 07.11.2018 по справі 910/10402/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

07.11.2018Справа № 910/10402/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/10402/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго , м. Кривий Ріг,

до приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту , м. Київ,

про стягнення 57 586,20 грн.,

без виклику учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго (далі - Товариство) до приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (далі - Підприємство) про стягнення з відповідача за договором від 29.12.2014 № 20/18-14 з налаштування серверів та гарантійного обслуговування системи Енергія для роботи в серверному режимі (далі - Договір): 34 000 грн. основного боргу; 1 620,82 грн. 3% річних; 6 335,36 грн. втрат від інфляцій; 15 629,75 грн. пені, а всього 57 586,20 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 29.12.2014 Товариством (виконавець) і Підприємством (замовник) укладено Договір, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по налаштуванню серверів системи Енергія для роботи в серверному режимі, які використовуються замовником;

- позивач в повному обсязі та за відсутності будь-яких зауважень з боку відповідача виконав умови Договору;

- Товариство належним чином виконало послуги у грудні 2016 року за Договором, що підтверджується актом надання послуг від 30.12.2016 №60 на суму 34 000 грн.;

- на виконання умов Договору Товариством було виставлено Підприємству рахунок до сплати від 05.12.2016 №60 на загальну суму 34 000 грн.;

- відповідач порушив умови Договору та не сплатив послуги з налаштування сервісного та гарантійного обслуговування системи Енергії для роботи в сервісному режимі;

- 29.12.2017 Товариство направило на адресу Підприємства претензію №2917 про стягнення заборгованості за Договором, яка була залишена без відповіді;

- крім суми заборгованості позивачем нараховано відповідачу 1 620,82 грн. 3% річних; 6 335,36 грн. втрат від інфляцій та 15 629,75 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

20.08.2018 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18.09.2018 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

25.09.2018 позивач подав суду документи на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 та подав суду оригінали документів для огляду.

Судом досліджено оригінали письмових доказів та встановлено їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям документів, листом від 28.09.2018 повернуто оригінали документів позивачу.

08.10.2018 позивач подав суду відповідь на відзив Підприємства.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, і відповідь на нього об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014 Товариством (виконавець) і Підприємством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по налаштуванню серверів системи Енергія для роботи в серверному режимі, які використовуються замовником (пункт 1.1 Договору);

- за Договором обслуговуються сервера комп'ютерної системи Енергія у кількості 2 шт. (пункт 1.2 Договору);

- вартість робіт по налаштуванню серверів та гарантійному обслуговуванню системи Енергія для роботи в серверному режимі складає 34 000 грн. з ПДВ на місяць (пункт 4.1 в редакції додаткової угоди від 03.06.2015 №1 до Договору);

- замовник зобов'язаний до 10-го числа поточного місяця перерахувати виконавцю абонентську плату за даною угодою на підставі рахунків, що виставляються виконавцем (пункт 4.2 Договору);

- у випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору, сторона несе відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України (пункт 5.1 Договору);

- порушення Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору (пункт 5.2 Договору);

- на вимогу замовника виконавець, у разі несвоєчасної оплати за послуги, обумовленої Договором, зобов'язаний сплатити виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період невиконання зобов'язань, від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості (пункт 5.7 Договору);

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 8.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.11.2015 №2 до Договору);

- закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 8.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Кулаковим С.В., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Корєнєвим І.Я., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу послуги з налаштування серверів та гарантійного обслуговування системи Енергія для роботи в серверному режимі у грудні 2016 року, які не були оплачені Підприємством, на загальну суму 34 000 грн., що підтверджується актом надання послуг від 30.12.2016 №60 та рахунком на оплату послуг від 05.12.2016 №60.

Належним чином засвічені копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

Слід також зазначити, що акт надання послуг від 30.12.2016 №60 не підписано відповідачем.

У відзиві на позовну заяву Підприємство зазначає про те, що послуги за Договором у грудні 2016 року позивачем не надавалися, оскільки акт надання послуг від 30.12.2016 №60 підписаний лише позивачем.

Разом з тим, Підприємство акт надання послуг від 30.12.2016 №60 отримало 20.12.2016, що підтверджується наявністю підпису, дати та прізвища уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення; проте, будь-яких зауважень щодо надання чи ненадання послуг позивачем, відповідач не надсилав; таким чином, надані послуги відповідно до акта надання послуг від 30.12.2016 №60 вважаються прийнятими відповідачем без жодних зауважень.

З метою досудового врегулювання спору, Товариство 29.12.2017 надіслало Підприємству претензію вих. № 2917, у якому просило погасити суму боргу за грудень 2016 року; докази надіслання наявні в матеріалах справи.

Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та належного реагування, заборгованість за грудень 2016 року у сумі 34 000 грн. не сплатив.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу у сумі 34 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1 620,82 грн. 3% річних, 6 335,36 грн. втрат від інфляцій та 15 629,75 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 01.01.2017 по 03.08.2018.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок сум 3% річних і втрат від інфляції та період їх нарахування та встановлено таке: розрахунок періоду нарахування 3% річних і втрат від інфляції за актом надання послуг від 30.12.2016 №60 визначений позивачем правильно; сума 3 % річних розраховано правильно, а сума втрат від інфляції розрахована неправильно.

За перерахунком суду сума втрат від інфляції за період з 01.01.2017 по 03.08.2018 (нарахована на 34 000 грн. заборгованості за актом надання послуг від 30.12.2016 №60) становить 6 053,28 грн.

Таким чином, стягнення з відповідача підлягає 1 620,82 грн. 3 % річних за розрахунком позивача та 6 053,28 грн. втрат від інфляції за розрахунком суду; у стягненні ж решти суми (282,35 грн.) втрат від інфляції слід відмовити.

Стосовно стягнення 15 629,75 грн. пені слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що на вимогу замовника виконавець, у разі несвоєчасної оплати за послуги, обумовленої Договором, зобов'язаний сплатити виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період невиконання зобов'язань, від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що він неправильний, оскільки пеня має бути нарахована за період з 01.01.2017 по 01.07.2017 на суму 34 000 грн., тобто в межах шестимісячного строку.

Слід зазначити, що за період з 02.07.2017 по 03.08.2018 пеня не підлягає задоволенню, оскільки нарахована у строк понад шість місяців, тобто з порушенням приписів частини шостої статті 232 ГК України.

Разом з тим, відповідачем було заявлено про сплив строку позовної давності щодо стягнення пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною першою статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, позивач подав позовну заяву 03.08.2018, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті.

Строк позовної давності щодо позовних вимог зі стягнення пені за період з 01.01.2017 по 01.07.2017 сплинув 01.07.2018.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 15 629,75 грн. відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго до приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту про стягнення 57 586,20 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37; ідентифікаційний код 04737111) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Енерго (50105, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 84 А; ідентифікаційний код 37271987): 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. основного боргу; 6 053 (шість тисяч п'ятдесят три) грн. 28 коп. втрат від інфляції; 1 620 (одну тисячу шістсот двадцять) грн. 82 коп. 3 % річних та 1 275 (одну тисячу двісті сімдесят п'ять) грн. 13 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук