Рішення

від 05.11.2018 по справі 909/604/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2018Справа № 909/604/18

За позовомАкціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ в особі Філії Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ доТовариства з обмеженою відповідальністю УКРБУДГАЗ-МАГІСТРАЛЬ простягнення штрафних санкцій у розмірі 5 506 676,72 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Римарук Ю.І. від відповідача:Островський Р.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство УКРТРАНСГАЗ в особі Філії Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ (надалі - АТ УКРТРАНСГАЗ ) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРБУДГАЗ-МАГІСТРАЛЬ (надалі - ТОВ УКРБУДГАЗ-МАГІСТРАЛЬ ) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 506 676,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані роботи за договором закупівлі №1507000952 від 30.07.2015, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 436 824,72 грн. та штрафу у розмірі 69 852,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2018 матеріали справи №909/604/18 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2018 матеріали справи №909/604/18 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

07.09.2018 представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю з огляду на те, що порушення відповідачем зобов'язань за договором сталося, в тому числі, з вини позивача, оскільки останнім не були виконані грошові зобов'язання належним чином. Також у поданому відзиві відповідач вказував на заявлення позивачем до стягнення штрафних санкцій у надмірно великому розмірі відносно розміру завданих збитків.

09.10.2018 до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказував на відсутність заборгованості перед відповідачем за договором №1507000952 від 30.07.2015, а також правомірність нарахування ним штрафних санкцій у заявленому розмірі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2018.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2015 між ПАТ УКРТРАНСГАЗ (замовник) та ТОВ УКРБУДГАЗ-МАГІСТРАЛЬ (підрядник) був укладений договір закупівлі №1507000952 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до договірної ціни (яка є невід'ємною частиною даного договору), на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: Реконструкція газорозподільної станції Калуш-2 Івано-Франківської області.

За змістом п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.03.2017 загальна сума договору відповідно до договірної ціни становить 67 867 340,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.1 Договору оплата за цим договором проводиться за виконані роботи та поставлене обладнання на підставі довідки КБ-3 та видаткової накладної.

Додатковою угодою №4 від 29.09.2017 сторони виклали пункт 4.1 Договору в наступній редакції: Підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, з моменту підписання договору, і закінчити роботи до 31.03.2018 .

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що підрядник повинен виконати роботи відповідно до графіка виконання робіт (який є невід'ємною частиною даного договору).

Позивач вказує, що відповідачем було частково виконані роботи на суму 65 656 266,81 грн., а станом на момент звернення до суду із даним позовом невиконана частина робіт становить суму 698 520,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання робіт за Договором.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що підрядник повинен виконати роботи відповідно до графіка виконання робіт (який є невід'ємною частиною даного договору).

При цьому, за змістом п. 4.1 вказаного Договору в редакції додаткової угоди №4 від 29.09.2017 підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, з моменту підписання договору, і закінчити роботи до 31.03.2018.

Таким чином, граничною датою закінчення підрядних робіт за Договором було 02.04.2018 (оскільки 31.03.2018 припадає на вихідний, а тому згідно вимог ч. 5 ст. 256 Цивільного кодексу України переноситься на перший робочий день), проте станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду відповідачем роботи в повному обсязі виконані не були.

Більш того, представником відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву було підтверджено факт порушення зобов'язання з виконання робіт, а також те, що станом на момент розгляду даної справи по суті роботи на суму 698 520,00 грн. так і залишилися невиконаними.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання відповідачем робіт за Договором на суму 698 520,00 грн. у встановлений пунктом 4.1 Договору строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Твердження відповідача про те, що невиконання ним робіт за Договором зумовлене зустрічним невиконанням позивачем зобов'язання з перерахування грошових коштів судом не приймається як підстава для звільнення від відповідальності з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Так, якщо відповідно до змісту зобов'язання кредитор має здійснити певні дії, пов'язані із забезпеченням виконання або із прийняттям виконання, невиконання боржником своїх обов'язків в даному випадку не буде вважатися простроченням, а отже не будуть наставати загальні наслідки, передбачені вказаною статтею.

В той же час суд відзначає, що відповідно до п. 3.1 Договору оплата за цим договором проводиться за виконані роботи та поставлене обладнання на підставі довідки КБ-3 та видаткової накладної.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В даному випадку сторонами було погоджено оплату позивачем виконаних відповідачем робіт після здачі таких робіт та обладнання на підставі підписаних сторонами довідки КБ-3 та видаткової накладної.

При цьому, за відсутності факту повного виконання відповідачем підрядних робіт, строк для оплати позивачем вартості таких робіт не настав, а відтак не настало і прострочення кредитора, яке в розумінні ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України має наслідком звільнення боржника від відповідальності.

Більш того, у відповіді на відзив на позовну заяву та в судовому засіданні представником позивача було повідомлено, що АТ УКРТРАНСГАЗ повністю розрахувалось за виконану відповідачем частину робіт за Договором, і станом на момент розгляду справи по суті заборгованість відсутня.

В той же час, навіть після отримання від позивача грошових коштів, відповідачем зобов'язання з виконання робіт виконано не було, що спростовує твердження відповідача про неможливість закінчення ним робіт у зв'язку з відсутністю фінансування.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з виконання підрядних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за порушення термінів виконання послуг, вказаних в цьому договорі, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6.4 Договору за порушення термінів виконання послуг, вказаних в цьому договорі, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від вартості невиконаних в строк робіт.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов такого договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 436 824,72 грн. за прострочення зобов'язання з виконання робіт у період з 01.04.2018 по 25.06.2018, а також штрафу у розмірі 69 852,00 грн.

В той же час суд враховує, що оскільки останній день виконання робіт за Договором (31.03.2018) припадає на вихідний, тому згідно вимог ч. 5 ст. 256 Цивільного кодексу України переноситься на перший робочий день, яким є 02.04.2018, а вже з 03.04.2018 має місце прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 5 310 386,93 грн., розрахована за період з 03.04.2018 по 25.06.2018, а також штраф у розмірі 69 852,00 грн. (698 520,00 грн.*10%).

Стосовно тверджень відповідача про те, що розмір неустойки в даному випадку значно перевищує вартість невиконаної частини робіт, суд відзначає наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В той же час, відповідно до норм статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Застосовуючи норми статті 233 Господарського кодексу України суд враховує, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Частина третя ст. 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При цьому, визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.

Зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру даної санкції.

Суд звертає увагу, що зазначаючи у відзиві на позовну заяву про значне перевищення розміру заявленої позивачем неустойки над розміром завданих збитків (вартістю невиконаної частини робіт), відповідач не просить суд зменшити такий розмір неустойки, а просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В той же час, перевищення розміру неустойки над розміром завданих збитків в розумінні положень ст.ст. 551, 612 Цивільного кодексу України не є підставою для звільнення боржника від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

З огляду на викладене суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5 310 386,93 грн. та штрафу у розмірі 69 852,00 грн. за прострочення виконання зобов'язання за період з 03.04.2018 по 25.06.2018.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ в особі Філії Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРБУДГАЗ-МАГІСТРАЛЬ (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б; ідентифікаційний код 38012845) на користь Акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) в особі Філії Управління магістральних газопроводів ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 49; код 00153133) пеню у розмірі 5 310 386,93 грн., штраф у розмірі 69 852,00 грн. та судовий збір у розмірі 80 703,58 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.11.2018.

Суддя В.П. Босий