Постанова

від 07.11.2018 по справі 820/204/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.

07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/204/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Подобайло З.Г. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Поліщук В.А.

представника відповідача Зінченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018, по справі № 820/204/18, повний текст складено 13.02.2018, за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВА+"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2018, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САВА +" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 487493/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 23.11.2017; № 487494/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 24.11.2017; № 487495/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 40 від 27.08.2017; № 487497/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 28.11.2017; № 487498/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 29.11.2017; № 487499/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 30.11.2017; № 487500/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 28.11.2017. Зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 35 від 23.11.2017; 39 від 24.11.2017, № 40 від 27.08.2017, № 41 від 28.11.2017, № 44 від 29.11.2017, № 47 від 30.11.2017 та № 51 від 28.11.2017, подані позивачем днем їх фактичного отримання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Державної фіскальної служби України № 487493/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 23.11.2017; № 487494/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 24.11.2017; № 487495/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 40 від 27.08.2017; № 487497/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 28.11.2017; № 487498/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 29.11.2017; № 487499/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 30.11.2017; № 487500/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 28.11.2017.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 35 від 23.11.2017; № 39 від 24.11.2017, № 40 від 27.08.2017, № 41 від 28.11.2017, № 44 від 29.11.2017, № 47 від 30.11.2017 та № 51 від 28.11.2017, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "САВА +" днем їх фактичного отримання.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Державною фіскальною службою України, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог "Сава+" в повному обсязі, з підстав, вказаних в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "Сава +" в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкові накладні № 35 від 23.11.2017, № 39 від 24.11.2017, № 40 від 27.08.2017, № 41 від 28.11.2017, № 44 від 29.11.2017, № 47 від 30.11.2017 та № 51 від 28.11.2017.

Відповідно до зворотних повідомлень вказані податкові накладні були доставлені до ДФС, однак реєстрацію було зупинено у зв'язку з виявлення помилок, а саме: ПН\РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6810, 7309. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача були направлені пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення № 487493/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 23.11.2017; № 487494/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 39 від 24.11.2017; № 487495/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 40 від 27.08.2017; № 487497/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 41 від 28.11.2017; № 487498/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 44 від 29.11.2017; № 487499/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 47 від 30.11.2017; № 487500/32938597 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 51 від 28.11.2017.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що на підтвердження реальності господарської операції та подачі податкової накладної № 35 від 23.11.2017 позивачем було надано видаткову накладну № СА-0000483 від 23.11.2017 на продаж товару, договір № 20/1/РБ від 20.10.2017, укладений між ТОВ "Компанія Рембудгарант та ТОВ "Сава+" про поставку будівельних товарів; податкову накладну № 22/11/1 від 22.11.2017 на придбання товару; договір поставки № 271001 від 27.10.2017, укладений між позивачем та ТОВ "МВБ Торг"; виписку по рахунку за 30.11.2017, відомості з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Сава+"; повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

На підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 39 від 24.11.2017 позивачем надано видаткову накладну СА-0000485 від 24.11.2017; договір № 20/1/РБ від 20.10.2017, укладений між ТОВ "Компанія Рембудгарант" та ТОВ "Сава+" про поставку будівельних товарів; видаткову накладну № 23/11/1 від 23.11.2017 на придбання товару; договір поставки № 271001 від 27.10.2017, укладений між позивачем та ТОВ "МВБ Торг"; виписку по рахунку за 08.12.2017; відомості з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Сава+" та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній № 40 від 27.11.2017 позивачем надано видаткову накладну СА-0000488 від 27.11.2017; договір № 20/1/РБ від 20.10.2017, укладений між ТОВ "Компанія Рембудгарант" та ТОВ "Сава+" про поставку будівельних товарів; видаткову накладну № 24/11/1 від 24.11.2017 на придбання товару; договір поставки № 271001 від 27.10.2017, укладений між позивачем та ТОВ "МВБ Торг"; виписку по рахунку за 13.12.2017; відомості з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Сава+" та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній № 41 від 28.11.2017 позивачем надано видаткову накладну СА-0000491 від 28.11.2017; договір № 20/1/РБ від 20.10.2017, укладений між ТОВ "Компанія Рембудгарант" та ТОВ "Сава+" про поставку будівельних товарів; видаткову накладну № 27/11/1 від 27.11.2017 на придбання товару; договір поставки № 271001 від 27.10.2017, укладений між позивачем та ТОВ "МВБ Торг"; виписку по рахунку за 08.12.2017; відомості з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Сава+" та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній № 44 від 29.11.2017 позивачем надано видаткову накладну СА-0000492 від 29.11.2017; договір № 20/1/РБ від 20.10.2017, укладений між ТОВ "Компанія Рембудгарант" та ТОВ "Сава+" про поставку будівельних товарів; видаткову накладну № 28/11/1 від 27.11.2017 на придбання товару; договір поставки № 271001 від 27.10.2017, укладений між позивачем та ТОВ "МВБ Торг"; виписку по рахунку за 08.12.2017; відомості з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Сава+" та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній № 47 від 30.11.2017 позивачем надано видаткову накладну СА-0000497 від 28.11.2017; договір № 20/1/РБ від 20.10.2017, укладений між ТОВ "Компанія Рембудгарант" та ТОВ "Сава+" про поставку будівельних товарів; видаткову накладну № 29/11/1 від 29.11.2017 на придбання товару; договір поставки № 271001 від 27.10.2017, укладений між позивачем та ТОВ "МВБ Торг"; виписку по рахунку за 06.12.2017; відомості з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Сава+" та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по податковій накладній № 51 від 28.11.2017 позивачем надано податкову накладну № 42 від 28.11.2017, зареєстровану 30.11.2017 (реєстраційний номер 9253781563); рахунок-фактуру № СА-0000824 від 01.11.2017 на продаж товару; виписку по рахунку за 28.11.2017; відомості з ЄДРПОУ відносно ТОВ "Сава+" та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як встановлено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування. Вказаним нормативно-правовим актом встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" N 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку N 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку N 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Наказ № 567), оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу № 567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до електронних квитанцій, Державною фіскальною службою України зупинено реєстрацію податкових накладних позивача на підставі п.201.16 ст.201 ПКУ: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567, та за результатами СМКОР виявлено невідповідність обсягів придбання по товарах з УКТ ЗЕД. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто фактично зупинено реєстрацію на підставі пп.1 п.6 Наказу № 567.

Зі змісту квитанцій встановлено, що контролюючим органом не зазначено які саме документи за переліком необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не відповідає вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Податковий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної за критерієм, передбаченим пп.1 п.6 Наказу № 567 повинен враховувати, що досліджена податкова накладна має відповідати наступним умовам:

- обсяг постачання перевищує в 1,5 рази залишок різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих і зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку;

- відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вищезазначеним умовам, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Проте, контролюючий орган, надсилаючи квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та вказуючи причини зупинення, обмежився лише загальним посиланням на невідповідність обсягів придбання без належного дослідження зазначених умов відповідно до критерію, передбаченого пп.1 п.6 Наказу № 567. А саме: відсутні конкретні дані, які відповідають умовам зупинення реєстрації за цим критерієм щодо відповідності числових показників в частині перевищення обсягу постачання товару в 1,5 рази, відповідності показника перевищення залишку товару в розмірі 75%, показника перевищення середньомісячної суми сплачених позивачем за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів.

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, такі дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Наказу № 576, оскільки не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє його знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупиненої податкової накладної критерію оцінки згідно пп.1 п.6 Наказу № 567.

Крім того, слід зазначити, що обставини зупинення реєстрації обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" N 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови N 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте, в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому посилання податкового органу на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та їх обсяг недостатній для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без конкретного переліку таких документів є неправомірним, оскільки має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як Податкового кодексу України, так і Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Крім того, оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства та не доведено надання платником податку "копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Приписами п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за датою їх подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державна фіскальна служба України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 по справі № 820/204/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя В.В. Старостін Судді З.Г. Подобайло А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 09.11.2018.