Постанова

від 09.11.2018 по справі 2040/5210/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5210/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (головуючий 1 інстанції: Котеньова О.Г.) по справі № 2040/5210/18 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до суду в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Богодухівської об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 1 від 18.05.2018;

- зобов'язати Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Богодухівської об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (площа Поштова, буд. 7, м.Богодухів, Харківська область, 62103, код ЄДРПОУ 22682483) № 1 від 18.05.2018.

Зобов'язано Богодухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт наголошує, що позивач на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову службу в армії, так як він проходив строкову службу в інший період часу.

Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, характер спору, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12, 263 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи та про розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку як інвалід 1 групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в Богодухівському об'єднаному Управління Пенсійного фонду України Харківської області.

ОСОБА_1 11.05.2018 звернувся до відповідача із заявою щодо встановлення розміру пенсії відповідно статті 59 Закону України "Про "статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням від 18.05.2018 №1 Богодухівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, в період з 27.05.1969 року по 05.07.1971 року проходив дійсну строкову службу у в/ч 21245 та в/ч 887 ВБЗ, що підтверджується довідкою Богодухівського об'єднаного міського військового комісаріату від 05.05.2018 року за № 836 та записами у військовому квитку НОМЕР_1.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку судовому рішенню першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями пункту 6статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796).

В межах справи не є спірним стосовно наявності у позивача 1 групи інвалідності отриманої внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка отримана ним та пов'язана з перебуванням на спеціальних зборах з 14.08.1986 року по 09.09.1986 року.

Основним спірним питанням в межах справи є наявність або відсутність права позивача на здійснення перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону №796 у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати починаючи з 01.10.2017 року. На думку позивача він таке право має, тому як відноситься до категорії військовослужбовців та пов'язує з перебуванням його на спеціальних зборах та прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., в той же час, як за висновками відповідача таке право мають особи, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби. Позивач під час ліквідації наслідків на ЧАЕС не перебував на дійсній строковій службі.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду першої групи у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Статтею 59 зазначеного Закону регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 з урахуванням внесених змін постановою КМУ від 15 листопада 2017 року № 851, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Виходячи з правового аналізу вищенаведених правових норм, що регулюють спірні правовідносини, основною умовою для отримання зазначеної допомоги, є саме проходження дійсної строкової військової служби на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Такий статус особи, як віднесення до категорії військовослужбовець на час ліквідації, що має право відповідно до положень ч.3 ст.59 Закону №796 на перерахунок та виплату пенсії у відповідному розмірі не передбачений.

Як вже було встановлено, що позивач проходив дійсну строкову службу у інший період, отже на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому висновки суду першої інстанції стосовно того, що позов підлягає задоволенні відповідно ч.3 ст.59 Закону №796, є цілком не обґрунтованими.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що врегулювання питання та можливості перерахунку пенсії для зазначеної у ч.3 ст.59 Закону №796 категорії осіб, які стали інвалідами у п'ятикратному розмірі обумовлено саме особливістю проходження такої служби, тому як особи, які проходили дійсну строкову військову службу не мали доходу (заробітку) чи інш. у порівняні з іншими особами, які призивались на військові (спеціальні) збори з підприємств, установ, організацій та за якими зберігався їх заробіток з якого у подальшому здійснювалось нарахування та виплата пенсій за іншими правилами встановленими цим ж Законом №796, постановами Кабінету Міністрів України. У військовослужбовців строкової служби за призовом не було заробітку з якого можливо здійснити обрахунок пенсії, тому законодавець вніс зміни до положень ст. 59 Закону №796 встановив тим самим мінімальну соціальну гарантію. Зазначена категорія осіб, з огляду на вік, тривалість страхового стажу, розмір оплати праці, особи цієї категорії (на відміну від інших категорій військовослужбовців) об'єктивно не мали змоги претендувати на призначення соціальних виплат у фінансово розумному розмірі.

Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для поширення на інші категорії військовослужбовців того правила, котре було запроваджено законодавцем для військовослужбовців дійсної строкової служби, адже це суперечить призначенню норми закону.

Також враховуючи правові позиції Верховного Суду, висловленої в ухвалі від 08 травня 2018 року (справа № 820/1148/18 (провадження № Пз/9901/33/18), в якій також зазначено, що право на обчислення пенсії п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати виникає лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 796-ХІІ, а тому цілком відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, та як наслідок відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивача з 01.10.2017 року з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції внаслідок надання невірної правової оцінки спірним правовідносинам, що призвело до порушень норм матеріального права та дійшов безпідставного висновку щодо задоволення позову.

Колегія суддів, з урахуванням приписів ст.317 КАС України дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище судом апеляційної інстанції підстав.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року по справі № 2040/5210/18 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.І. Старосуд