Рішення
від 09.11.2018 по справі 1540/4498/18
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4498/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: Чумаченко О.М.,

представника відповідача: Копиці С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінформ Безпека" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2018 року № 0035491415, № 0035481415, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінформ Безпека" до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0035491415, відповідно до якого ТОВ Спецінформ Безпека збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 522 913 грн., в тому числі: за податковим зобов'язанням - на 418 330 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 104 583 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0035481415, відповідно до якого ТОВ Спецінформ Безпека збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 555 394 грн., в тому числі: за податковим зобов'язанням - на 479 248 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 76 146 грн.

Ухвалою від 10.09.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження.

26.09.2018 року (вх. № 28392/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов.

08.10.2018 року (вх. № 29812/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.10.2018 року Одеським окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінформ Безпека" у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних рішень.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (т.5, а.с. 1-19), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що при складанні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зокрема посилаючись на акт проведеної перевірки, а первинні документи під час здійснення перевірки надані не у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Спецінформ Безпека Одеському окружному адміністративному суду.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі п.п. 20.1.4 ст. 20 п.п. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 22.06.2018 року № 4477 (т.5 а.с. 20), направлень від 25.06.2018 року № 5355/14-15, від 04.07.2018 року № 5574/14-15 проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ Спецінформ Безпека (код ЄДРПОУ 33659565), з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р.

За наслідками перевірки складено акт № 571/15-32-14-15 від 19.07.2018р. (т.1, а.с. 33-54), відповідно до висновків якого встановлено порушення, зокрема:

- 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 11, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати занижено податок на прибуток на суму 479248 грн., у т.ч. по періодам звітності:

2015 рік - 174 664 грн.;

2016 рік - 275 124 грн.;

2017 рік - 29 460 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 ПК України, занижено податок на додану вартість на суму 439163 грн., у т.ч. по періодам звітності:

Червень 2015 - 20833 грн.;

Липень 2015 - 18833 грн.;

Жовтень 2015 - 34738 грн.;

Листопад 2015 - 5833 грн.;

Грудень 2015 - 20500 грн.;

Січень 2016 - 12377 грн.;

Травень 2016 - 8350 грн.;

Червень 2016 - 8350 грн.;

Липень 2016 - 33733 грн.;

Серпень 2016 - 27833 грн.;

Вересень 2016 - 32000 грн.;

Грудень 2016 - 183050 грн.;

Січень 2017 - 32733 грн.;

За результатами перевірки Головним управління ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Перевіряючи правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 р. № 0035491415 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 522 913 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Спецінформ Безпека п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в наслідок чого на думку відповідача занижено податок на додану вартість на суму 439163 грн., у т.ч. по періодам звітності:

Червень 2015 - 20833 грн.;

Липень 2015 - 18833 грн.;

Жовтень 2015 - 34738 грн.;

Листопад 2015 - 5833 грн.;

Грудень 2015 - 20500 грн.;

Січень 2016 - 12377 грн.;

Травень 2016 - 8350 грн.;

Червень 2016 - 8350 грн.;

Липень 2016 - 33733 грн.;

Серпень 2016 - 27833 грн.;

Вересень 2016 - 32000 грн.;

Грудень 2016 - 183050 грн.;

Січень 2017 - 32733 грн.;

Так, відповідач ставить під сумнів господарські операції з контрагентами позивача, а саме: ТОВ Фреш Торг (код ЄДРПОУ 39698395), ТОВ Модерн Форм (код ЄДРПОУ 39703043), ТОВ Атлантис Інвест (код ЄДРПОУ 39647560), ТОВ Арт Світ Стар (код ЄДРПОУ 39784426), ТОВ Укрлайф ЛТД (код ЄДРПОУ 39916407), ТОВ Ред Вінд (код ЄДРПОУ 39407351), ПП Є.М.А. (код ЄДРПОУ 30197703), ТОВ Стейл Плюс (код ЄДРПОУ 40401520), ТОВ Олстар Інвестмент (код ЄДРПОУ 40328404). Таким чином, на думку відповідача, внаслідок взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами було завищено показник рядку 10.1 Декларації Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою за період з 01.06.2015р. по 31.12.2017р. на суму 439163 грн.

В свою чергу, наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій позивача з контрагентами відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Судом встановлено, що між ТОВ Фреш Торг (замовник) та TOB Спецінформ Безпека (зиконавець) було укладено договір від 12.05.2015 року № 16. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати останньому послуги по маркетинговому дослідженню ринку покупців послуг фізичної охорони (т.1, а.с 56-57).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано інформаційний звіт № 1 Маркетингове дослідження ринку споживачів послуг фізичної охорони у Київській, Львівській, Рівненській, Волинській областях (т.1 а.с. 58-68).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Фреш Торг (виконавець) було укладено договір від 28.04.2015 року № 11. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець зобов'язується на платній основі здійснювати замовнику послуги по перевірці за несенням служби на охоронюваному змовником об'єкті (т.1 а.с. 71-73).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), заяви (т.1 а.с. 74-89).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (Замовник) та ТОВ Фреш Торг (Виконавець) було укладено договір від 08.04.2015 року № 7. Відповідно до умов укладеного договору замовник зобов'язується надати за замовленням замовника послуги диспетчерського контролю - робота диспетчеров-контролерів по цілодобовому контролю за станом огородження та освітлення об'єктів, за прихованим спостереженням за об'єктами контролю, за прихованим спостереженням за співробітником охорони, координації взаємодій замовника з адміністрацією об'єктів контролю, регулювання з використанням засобів зв'язку дій представників замовника у разі виникнення загрози безпеки об'єктів контролю, в строки та час, яке визначається за погодженням сторін, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги (т.1 а.с. 90-91).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), запит, дислокацію об'єктів охорони, виписки по рахунку (т.1 а.с. 92-100).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Модерн Форм (виконавець) було укладено договір від 10.07.2015 року № 19. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе проведення комплексу консультативних послуг в області комерційної діяльності і управлінням товариства з обмеженою відповідальністю, податкового і підприємницького права, безпеки підприємницької діяльності, безпеки особи та інших питань, пов'язаних з господарською діяльністю замовника (т.1 а.с. 101).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт прийому-здачі виконаних робіт, заяви (т.1 а.с. 102-106).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Модерн Форм (виконавець) було укладено договір від 03.07.2015 року № 11. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець зобов'язується на платній основі надати замовнику послуги по перевірці за несенням служби на охоронюваному замовником об'єкті (т.1 а.с. 101-109).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт прийому-передачі виконаних робіт, виписку по рахунку(т.1 а.с. 110-111).

Судом встановлено, що між TOB Модерн Форм , ТОВ Найс Дей Бест та ТОВ Спецінформ Безпека було укладено договір про відступлення права вимоги від. Відповідно до умов укладеного договору, цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникли з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством (т.1 а.с. 112-113).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано виписку по рахунку (т.1 а.с. 114).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Атлантис Інвест (виконавець) було укладено договір від 19.08.2015 року № 31. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець зобов'язується на платній основі надати замовнику послуги по перевірці за несенням служби на охоронюваному замовником об'єкті (т.1 а.с. 115-118).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт прийому-передачі виконаних робіт, заяви (т.1 а.с. 119-121).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Атлантис Інвест (виконавець) було укладено договір поставки від 01.10.2015 року № 49. Відповідно до умов укладеного договору постачальник зобов'язується передати покупцю Товар у кількості та асортименті, передбаченому цим договором в обумовлений договором термін, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити поставлений товар (т.1 а.с. 122-123).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано графік відвантаження, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж, звіти про дебітові і кредитові операції, виписки по рахунках (т.1 а.с. 124-132).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека з) та ТОВ Арт Світ Стар (виконавець) було укладено договір перевірки за несення служби на об'єкті, що охороняється від 01.12.2015 року № 91. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець зобов'язується на платнній основі надати замовнику послуги по перевірці за несенням служби на об'єкті, що охороняється замовником (т.1 а.с. 133-135).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано протокол узгодження вартості послуг, акт прийму-здачі виконаних робіт (послуг), заяви, звіт про дебітові і кредитові операціях, виписку по рахунку (т.1 а.с. 136-144).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (покупець) та ПП Є.М.А. (постачальник) було укладено договір поставки від 09.10.2015 року № 0910/15. Відповідно до умов укладеного договору постачальник зобов'язується забезпечити поставку та передати у власність покупцю товар, по покупець зобов'язується прийняти та здійснити його оплату на умовах даного договору (т.1 а.с. 145).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відомості про вантаж (т.1 а.с. 146-148).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ПП Є.М.А. (виконавець) було укладено договір про надання послуг диспетчерського контролю від 21.04.2016 року № 210416. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується за замовленням замовника надати послуги диспетчерського контролю - роботу диспетчеров-контролерів по цілодобовому контролю за станом огорожі і освітлення об'єктів, по прихованому спостереженню за об'єктом контролю, по прихованому спостереженню за співробітником охорони, координації взаємодії замовника з адміністрацією об'єктів контролю, регулювання з використанням засобів зв'язку, представників замовника у випадку виникнення загрози безпеки об'єктів контролю, у строки та час, які визначаються за погодженням сторін, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити ці послуги (т.1 а.с. 149-150).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано Акти надання послуг, запити, дислокації об'єктів охорони (т.1 а.с. 151-168).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ПП Є.М.А. (виконавець) було укладено договір на розробку тендерної пропозиції від 26.12.2016 року № 261216. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (т.1 а.с. 169-170).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт прийому-здачі виконаних послуг, тендерну пропозицію ЛКП Збиранка , інформаційну довідку, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (т.ч. (сертифікат, протокол випробувань та опис предмета закупівлі)), довідку з інформацією про виконання аналогічних договорів у 2016 році (не менше двох договорів) з аналогічним предметом закупівлі, інформацію щодо відповідності учасникам вимогам, довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, що необхідні для надання послуг, що є предметом закупівлі, довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, довідку яка містить відомості про учасника, акти надання послуг, свідоцтва (т.1 а.с. 171-211).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (охорона) та ТОВ Трансфорт (замовник) було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони від 01.05.2016 року № 5/05. Відповідно до умов укладеного договору Охорона зобов'язується надати Замовнику послуги з фізичної охорони об'єкту, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Агрономічна, 207, стосовно відокремлених приміщень, будівель, об'єктів, які перераховані у Дислокації (додаток № 1 до Договору). Замовник зобов'язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати Охороні встановлену плату (т.1 а.с. 210-215).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано дислокацію-розрахунок, акт обстеження та приймання об'єкту території ТОВ Трасфорт , який підлягає охороні, інструкцію з організації охорони об'єкту ТОВ Трансфорт , накладні, видаткові накладні, дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу безпосереднього аналогового УКХ радіозв'язку, реєстраційну відомість, листи-згоди, протоколи загальних зборів учасників ТОВ Спецінформ Безпека , накази, цінову пропозицію, ліцензію (т.1 а.с. 216-250, т.2 а.с. 1-6).

Судом встановлено, що між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (замовник) та ТОВ Спецінформ Безпека (виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів ВП ЮУАЕС за допомогою фізичної охорони від 11.01.2016 року № 25/20435. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується в період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016р. включно надавати замовнику послуги охорони наступних об'єктів: водоочисні споруди (ВОС-1), майстерні ділянки централізованого ремонту ЦТАВ, теплоізоляційна майстерня, склад теплоізоляції, база ЦВКГіТМ, гідро ділянка ТЦ-2, згідно з дислокацією, а замовник прийняти і оплатити надані послуги (т.2 а.с. 7-12).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано дислокацію об'єктів, інформацію щодо вартості однієї години охорони, протокол погодження договірної ціни, копії паспортів, свідоцтва, акти здачі-приймання послуг, акт прийому-здачі виконаних послуг, тендерну пропозицію, інформаційні довідки про субпідрядника (субпідрядників), інформацію про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, інформацію про звіт з праці за останній звітній період за формою № 1-ПВ, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани , креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі), інформацію про наявність інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи-резидента України, інформацію про те, що службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, та не має не знятої або не погашеної у встановленому законом порядку судимості, інформацію про те, що службову (посадову) особу, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було прийнято згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення, інформацію, яка підтверджує, що суб'єктом господарювання (учасника) протягом останніх трьох років не було прийнято до відповідальності за порушення п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), інформацію, яка підтверджує, що учасника не визнано в установленому законом порядку банкрутом та відносно нього невідкрито ліквідаційну процедуру, інформацію що юридичну особу, яка є учасником не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, витяг з реєстру платників податку на додану вартість, довідки (т.2 а.с. 13-107).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано дислокацію об'єктів, інформацію щодо вартості однієї години охорони, протокол погодження договірної ціни, тендерну пропозицію (т.2 а.с. 114-119).

Судом встановлено, що ТОВ Спецінформ Безпека (охорона) та ТОВ Трансфорт (замовник) було укладено договір про надання послуг з фізичної охорони від 01.05.2016 року № 5/05. Відповідно до умов укладеного договору охорона зобов'язується надати замовнику послуги з фізичної охорони об'єкту, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Агрономічна, 207, стосовно відокремлених приміщень, будівель, зобов'язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату (т.2 а.с. 119-124).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано дислокацію-розрахунок, акт обстеження та приймання об'єкту території ТОВ Трансфорт , якій підлягає охороні, Інструкцію з організації об'єкту ТОВ Трансфорт ,накладні, видаткові накладні, дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу безпосередньо аналогового УКХ радіозв'язку, реєстраційну відомість щодо наданих дозволів на експлуатацію РЕЗ, ліцензію, лист згоду, калькуляцію, наказ, Протокол Загальних зборів учасників ТОВ Спецінформ Безпека , статут ТОВ Спецінформ Безпека , акти надання послуг (т.2 а.с. 125-180).

Судом встановлено, що ТОВ Спецінформ Безпека (Замовник) та ПП Є.М.А. (Виконавець) було укладено договір на розробку тендерної пропозиції від 05.09.2016 року № 050916. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (т.2 а.с. 181-182).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт прийому-здачі виконаних послуг, тендерну пропозицію, інформаційну довідку про субпідрядника (субпідрядників), що надається у відповідності до вимог Додатку № 1, інформацію, яка підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі, що викладені у додатку № 2 та додатку № 3 тендерної документації, інформацію та документальне підтвердження (в разі наявності вимоги щодо документального підтвердження в додатку №2) про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби (плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі) згідно вимог додатку 2 до тендерної документації, аркуш погодження з укладанням договору про закупівлю на умовах, визначених у додатку IV до тендерної документації, технічне завдання, умови надання послуг, типову інструкцію з пожежної безпеки для працівників охорони, дислокацію об'єктів, розрахунок вартості, довідку про виконання договорів з надання послуг з охорони об'єктів у 2014-2016 роках, довідку про власника статутного капіталу учасника процедури закупівлі, довідку що містить інформацію, яка підтверджує наявність у штаті суб'єкта охоронної діяльності, його філії, іншого відокремленого підрозділу особи (осіб), до посадових обов'язків якої (яких входить організація заходів охорони, диплом, медичну довідку, сертифікат, картку, копію паспорту, довідку МВС України, послужний список, трудову книжку, довідку, що містить інформацію щодо кількості та кваліфікацію працівників ТОВ Спецінформ Безпека , Довідку щодо відповідності охоронників вимогам, які визначені статтею 11 Закону України Про охорону діяльності , наявності у персоналу охорони посвідчень, оформлених відповідним чином, дозволів установленого зразка на право носіння та застосування спеціальних засобів на одязі ознак належності до конкретного суб'єкта охоронної діяльності, довідку що містить інформацію щодо наявності дійсних сертифікатів про проходження профілактичного наркологічного огляду та довідок медичного огляду у працівників ТОВ Спецінформ Безпека , які будуть залучатись для виконання умов Замовника, безпосередньо на постах, довідку що містить опис технічних та інших можливостей учасника, які необхідні для виконання умов замовника, щодо наявності форменого одягу, автотранспорту, спеціальних засобів охорони, засобів зв'язку та ін., свідоцтва, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, трудові книжки (т.2 а.с. 183-250, т. 3 а.с. 1-16).

Судом встановлено, що між ДП Український державний центр радіочастот (виконавець) та ТОВ Спецінформ Безпека (замовник) було укладено договір на роботу, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 24.10.2013 року № 3365/493м-13 та додаткову угоду. Відповідно до умов укладеного договору є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з видами дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника (т.3 а.с. 17-21).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти про виконання робіт, відгуки-рекомендації, цінову пропозицію, лист-згоду, статут ТОВ Спецінформ Безпека , ліцензію, кошторис, накладні, видаткові накладні, наказ Генерального директора ТОВ Спецінформ Безпека , протокол загальних зборів учасників ТОВ Спецінформ Безпека , трудові книжки (т.3 а.с. 22-103).

Судом встановлено, що між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (замовник) та ТОВ Спецінформ Безпека (охорона) було укладено договір про надання послуг: ДК 016-2010, код 80.20.1, послуги систем безпеки (охорона об'єктів ВП Атомремонтсервіс ) від 28.02.2014 року № 02/14/13-127-09-14-00042. Відповідно до умов укладеного договору охорона зобов'язується у 2014 році надати послуги Замовникові ДК 016-2010, код 80.20.1 Послуги систем безпеки (охорона об'єктів ВП Атомремонтсервіс ) (т.3 а.с. 104-116).

Судом встановлено, що між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (замовник) та ТОВ Спецінформ Безпека (виконавець) було укладено договір від 23.01.2015 року № 12-6/0033-15. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується у лютому 2015 року - грудні 2015 року надавати послуги з охорони об'єктів замовника, зазначені у додатку 1, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (т.3 а.с. 117-131).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано свідоцтва, трудові книжки, посвідчення, дислокацію, розрахунок, вимоги до технічного стану Об'єкта та місць зберігання цінностей, акт обстеження технічного стану об'єкту РКЦ ВП Атомремонтсервіс , результати обстеження, акт обстеження технічного стану об'єкту промисловий майданчик ВП Атомремонтсевіс , акт обстеження технічного стану об'єкту виробнича дільниця ЦТА, протокол погодження договірної ціни на охорону об'єкта, дозвіли на експлуатацію радіоелектронного безпосереднього аналогового УКХ радіозв'язку, реєстраційну відомість, дислокацію об'єктів, інформацію щодо вартості однієї години охорони, протокол погодження договірної ціни (т.3 а.с. 132-250).

Судом встановлено, що між ТОВ Техносистеми плюс (огрендодавець) та ТОВ Спецінформ Безпека (орендар) було укладено договір оренди легкового автомобіля від 11.01.2016 року № 3-а. Відповідно до умов укладеного договору орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у стокове платне користування легковий автомобіль, що визначений у цьому договорі та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (т.4 а.с. 1-4).

Судом встановлено, що між ТОВ Техносистеми плюс (орендодавець) та ТОВ Спецінформ Безпека (орендар) було укладено договір оренди легкового автомобіля від 11.01.2016 року № 4-а. Відповідно до умов укладеного договору орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у стокове платне користування легковий автомобіль, що визначений у цьому договорі та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату (т.4 а.с. 5-8).

Судом встановлено, що між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (замовник) та ТОВ Спецінформ Безпека (виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів ВП ЮУ АЕС за допомогою фізичної охорони від 11.01.2016 року. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується в період з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року включно надавати замовнику послуги з охорони наступних об'єктів: водоочисні споруди (ВОС-1), майстерні ділянки централізованого ремонту ЦТАВ, теплоізоляційна майстерня, склад теплоізоляції, база ЦВКГіТМ, гідро ділянка ТЦ-2, згідно з дислокацією, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги (т.4 а.с. 13-18).

Судом встановлено, що між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (замовник) та ТОВ Спецінформ Безпека (виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів ВП ЮУ АЕС за допомогою фізичної охорони від 11.01.2016 року. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується в період з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року включно надавати замовнику послуги з охорони наступних об'єктів: адміністративна будівля УКБ, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги (т.4 а.с. 19-24).

Судом встановлено, що між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (замовник) та ТОВ Спецінформ Безпека (виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів ВП ЮУ АЕС за допомогою фізичної охорони від 11.01.2016 року. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується в період з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року включно надавати замовнику послуги з охорони наступних об'єктів: бази гідроспецбуд 2-ї черги, 3-ї черги, база СГЕМ, тимчасова база гідромонтажу, база АТПО, база УМР, житловий будинок в с. Костянтинівка, згідно з дислокацією (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити надані послуги (т.4 а.с. 25-30).

Судом встановлено, що між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (замовник) та ТОВ Спецінформ Безпека (виконавець) було укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів ВП ЮУ АЕС за допомогою фізичної охорони від 31.03.2016 року. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується в період з 01.04.2016 року до 31.12.2016 року включно надавати замовнику послуги з охорони вузла зв'язку на гідротехнічних спорудах ЦДТУ, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги (т.4 а.с. 31-35).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано дислокацію об'єктів відокремлених підрозділів з Держенергонагляду у регіонах ДП НЕК Укренерго , перелік представників замовника розрахунок вартості послуг, загальну інструкцію з охорони об'єктів структурних підрозділів з Держенергонагляду, загальні інструкції, витяг із статуту ПАТ Вернум Банк , банківську ліцензію, довідки (т.4 а.с. 36-62).

Судом встановлено, що між ТОВ Спецінформ Безпека (замовник) та ПП Є.М.А. (виконавець) було укладено договір про надання усної консультації від 02.11.2015 року. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе проведення комплексу консультативних послуг в області комерційної діяльності і управління товариством з обмеженою відповідальністю, податкового та підприємницького права, безпеки підприємницької діяльності, безпеки особистості та іншим питанням, пов'язаним з господарською діяльністю замовника (т.4 а.с. 63).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано накази Про участь співробітників в семінарі , акти про надання консультативних послугах, звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку, виписки по рахунках (т.4 а.с. 64-104).

Судом встановлено, що між ТОВ Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Укрлайф ЛТД (виконавець) було укладено договір про надання послуг диспетчерського контролю від 01.12.2015 року. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується надати за замовленням замовника послуги диспетчерського контролю - робота диспетчерів-контролерів по відстеженню за інженерним і технічним станом безпеки об'єктів контролю, координації взаємодій замовника з адміністрацією об'єктів контролю, регулюванню з використанням засобів зв'язку дій представників замовника у випадку виникнення загрози безпеки об'єктам контролю, за об'єктом контролю з використанням стаціонарних і мобільних пунктів нагляду у строки та час, визначене за погодженням сторін, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (т.4 а.с. 105-106).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг, запит, дислокацію об'єктів (т.4 а.с. 107-109).

Судом встановлено, що між ТОВ Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Ред Вінд (виконавець) було укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг від 03.05.2015 року. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (т.4 а.с. 110-111).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), заяви (т.4 а.с. 112-121).

Судом встановлено, що між ТОВ ІТС-Торг , ТОВ Інкамін та ТОВ Спецінформ Безпека було укладено договір про відступлення права вимоги № 1 (т.4 а.с. 122-123).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано виписки по рахунках (т.4 а.с. 124-125).

Судом встановлено, що між ТОВ Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Делмакс ЛТД (виконавець) було укладено договір про надання послуг консультативного обслуговування від 24.12.2014 року № 72. Відповідно до умов укладеного договору виконавець виконує, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити консультативні послуги (т.4 а.с. 126-127).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано накази Про участь співробітників в семінарі , акти виконаних робіт (т.4 а.с. 128-133).

Судом встановлено, що між ТОВ Делмакс ЛТД , ТОВ Таір Груп та ТОВ Спецінформ Безпека було укладено договір про відступлення права вимоги № 14 від 12.01.2015р. (т.4 а.с. 134-135).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано виписку по рахунку (т.4 а.с. 136).

Судом встановлено, що між ТОВ Делмакс ЛТД , ТОВ Таір Груп та ТОВ Спецінформ Безпека було укладено договір про відступлення права вимоги № 17 (т.4 а.с. 137-138).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано виписку по рахунку (т.4 а.с. 139).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (Замовник) та ТОВ Акрополь Гарант Плюс (Виконавець) було укладено договір перевірки за несенням служби на об'єкті, що охороняється від 26.02.2015 року № 18. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується на платній основі здійснювати замовнику послуги по перевірці за несенням служби на об'єкті, що охороняється замовником (т.1 а.с. 140-142).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), заяви (т.4 а.с. 143-176).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (Замовник) та ТОВ Акрополь Гарант Плюс (Виконавець) було укладено договір про надання послуг диспетчерського контролю від 27.01.2015 року № 7. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується надати замовленням замовника послуги диспетчерського контролю, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (т.4 а.с. 177-178).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), запити, дислокацію об'єктів (т.4 а.с. 179-189).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (Замовник) та ТОВ Акрополь Гарант Плюс (Виконавець) було укладено договір про надання послуг диспетчерського контролю від 30.11.2016 року № 21. Відповідно до умов укладеного договору виконавець зобов'язується надати замовленням замовника послуги диспетчерського контролю, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (т.4 а.с. 190-191).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт надання послуг, запит, дислокацію об'єктів (т.4 а.с. 192-194).

Судом встановлено, що між TOB Олстар Інвестмент , ТОВ Кардітрейд та ТОВ Спецінформ Безпека було укладено договір про відступлення права вимоги. Відповідно до умов укладеного договору, цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникли з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством (т.4 а.с. 195-196).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано виписку по рахунку (т.4 а.с. 197-199).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано виписку по рахунку (т.4 а.с. 202).

Судом встановлено, що між TOB Стейл Плюс , ТОВ Кардітрейд та ТОВ Спецінформ Безпека було укладено договір про відступлення права вимоги. Відповідно до умов укладеного договору, цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникли з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним законодавством (т.4 а.с. 203-204).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано виписку по рахунку (т.4 а.с. 202).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ТОВ Стейл Плюс (виконавець) було укладено договір від 23.07.2016 року № 17. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає та зобов'язується оплптити, а виконавець зобов'язується на платній основі здійснювати замовнику послуги по перевірці за несенням служби на об'єкті, що охороняється замовником (т.4 а.с. 205-207).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт прийому-здачі виконаних робіт (послуг), заяви (т.4 а.с. 208-213).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ПП Є.М.А. (виконавець) було укладено договір на розробку тендерної пропозиції від 30.12.2016 року № 301216. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (т.4 а.с. 214-215).

Судом встановлено, що між TOB Спецінформ Безпека (замовник) та ПП Є.М.А. (виконавець) було укладено договір про перевірку за несенням служби на об'єкті, що охороняється від 27.10.2015 року № 2710/15. Відповідно до умов укладеного договору замовник доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець зобов'язується на платній основі надати замовнику послуги перевірки за несенням служби на об'єкті, що охороняється (т.4 а.с. 216-218).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт прийому-здачі виконаних робіт (послуг), заяви (т.4 а.с. 219-243).

Як вбачається з акту перевірки, під час перевірки була використана податкова інформація, яка зібрана згідно ст. ст. 72, 73 ПК України, щодо зазначених постачальників, яка на думу відповідача свідчить про відсутність підтвердження здійснення господарських операцій: номенклатура та обсяг поставлених на користь ТОВ Спецінформ Безпека товарів (робіт) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без достатньої кількості трудових ресурсів або їх кваліфікації, достатньої кількості виробничих потужностей, без наявності придбання допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, тощо, а також відсутність реального джерела походження таких товарів (робіт).

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому Позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов'язань.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 26.09.2012 року у справі № К/9991/5398/12 та інших.

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції. Аналогічна позиція, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.06.2015 р. в справі № К/800/17762/13.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.73 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи представник відповідача просила надати час для надання вироку суду відносно одного з контрагентів позивача, надавши при цьому, запит на адресу Святошинського районного суду м. Києва. Суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем було направлено відповідний запит на адресу Святошинського районного суду м. Києва вже після прийняття судом ухвали про закриття підготовчого провадження. Будь-яких доказів або причин неможливості надання вироку Святошинського районного суду м. Києва до суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що згідно ст. 180 КАС України, докази мають бути надані суду під час підготовчого провадження, а у разі неможливості надання цих доказів - причини, з яких неможливо було надати ці докази під час підготовчого судового засідання разом з клопотанням про приєднання їх до матеріалів справи. Натомість, під час розгляду справи по суті представник відповідача надав до суду лише запит до Святошинського районного суду м. Києва та не зазначив причини неможливості надання вироку або клопотання про витребування судом відповідного вироку, не зважаючи на те, що вирок датований 11.12.2017 року.

Суд зазначає, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком взаємодії, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Частиною 1 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд також вважає за необхідносте дотримуватися позиції, вказаній у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами.

Вищий адміністративний суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 27 березня 2012 року № 21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб'єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року справа №826/8016/13-а, адміністративне провадження №К/9901/4058/18, від 10 вересня 2018 року справа №826/25442/15, адміністративне провадження №К/9901/24925/18, від 11 вересня 2018 року у справі №810/2677/17, адміністративне провадження №К/9901/47242/18 та ін.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Спецінформ Безпека порушує вимоги податкового законодавства. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання робіт/послуг.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Натомість, відповідачем не надано до суду акту, складеного у довільній формі (як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р.), що засвідчував би такі факти ненадання (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації ТОВ Спецінформ Безпека .

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ТОВ Спецінформ Безпека документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт господарських операцій.

Суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації або несплата податку виконавця (у тому числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит замовника.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято товар, надано послуги та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Актом перевірки позивача підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлено.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.04.2018 р. у справі №806/4408/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3796/18), в якій зазначено, що можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких сформовано позивачем витрати та податковий кредит.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17) зроблено висновок, що податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, Суд звертає увагу, що податкова інформація про наявність в базі даних актів про результати проведення податкових перевірок (звірок) контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов'язує висновки акту перевірки позивача та прийняте на підставі нього спірне податкове повідомлення-рішення. Твердження контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок товарів (надання послуг, робіт). При цьому, умовами договорів таке залучення матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів не заперечується.

Крім того, суд не бере до уваги посилання відповідача щодо інформації з ЄДРСР по кримінальному провадженні № 42017000000001229, оскільки сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Вироків суду відповідачем відносно контрагентів до суду не надано.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170, постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, адміністративне провадження №К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).

Так, як вже було зазначено, суд дійшов висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, а саме: прийнято товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 року № 0035481415 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 555 394 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України за наслідками господарських відносин з його контрагентами відповідач не довів, належними та допустимими доказами не підтвердив. Водночас, позивачем доведено факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, підтверджено первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та яким надано оцінку судом.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, базуються на припущеннях, а контролюючий орган без належного самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про порушення позивачем чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір у розмірі 16174,6 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінформ Безпека" (місцезнаходження: 65007, м. Одеса, площа Олексіївська, 11, корп. 1; код ЄДРПОУ 33659565) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2018 року № 0035491415, № 0035481415 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС в Одеській області від 17.08.2018 року № 0035491415, № 0035481415.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінформ Безпека" (код ЄДРПОУ 33659565) судові витрати у розмірі 16174,60 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят чотири грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2018р.

Суддя О.М. Тарасишина


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	09.11.2018
Оприлюднено	12.11.2018
Номер документу	77749715
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —1540/4498/18

Ухвала від 23.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 03.12.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Ступакова І.Г.

Ухвала від 18.11.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Ступакова І.Г.

Ухвала від 15.01.2019

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Ступакова І.Г.

Ухвала від 17.12.2018

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Ступакова І.Г.

Рішення від 09.11.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

Ухвала від 18.10.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

Ухвала від 10.09.2018

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Тарасишина О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.11.2018 по справі 1540/4498/18ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —1540/4498/18

Ухвала від 23.01.2020

Ухвала від 03.12.2019

Ухвала від 18.11.2019

Ухвала від 15.01.2019

Ухвала від 17.12.2018

Рішення від 09.11.2018

Ухвала від 18.10.2018

Ухвала від 10.09.2018

Рішення
від 09.11.2018 по справі 1540/4498/18
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД