Рішення

від 31.10.2018 по справі 904/2958/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2018м. ДніпроСправа № 904/2958/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі: суддя Петрова В.І.

за участю секретаря судового засідання Качур Н.О.

за позовом Керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Відповідача 1: Комунального закладу освіти "ВІЛЬНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ РАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ" Синельниківського району Дніпропетровської області, с. Вільне, Синельниківський район, Дніпропетровська область

Відповідача 2: Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ", с. Вільне, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 17.04.2018р. та зобов'язання звільнити земельну ділянку

Представники:

від прокуратури: Шустова В.А., посв. №034470 від 20.07.2015р.

від позивача: Чернишова Я.С., дов. №0-4-0.62-161/62-18 від 04.07.2018р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з позовною заявою (із урахуванням виправленої позовної заяви) до Комунального закладу освіти "ВІЛЬНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ РАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ" Синельниківського району Дніпропетровської області та Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ", в якому просить:

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 17.04.2018р., укладений між Комунальним закладом освіти "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" Синельниківського району Дніпропетровської області та Селянським (фермерським) господарством "Анастасія";

- зобов'язати Селянське (фермерське) господарство "Анастасія" звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 16,01 га, що надана в постійне користування Комунальному закладу освіти "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" Синельниківського району Дніпропетровської області на території Вільненської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорюваний договір не відповідає законодавчо визначеним вимогам до договору про спільну діяльність, а також укладений без відповідного погодження Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 30.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розпочато розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.08.2018р.

15.08.2018р. від відповідачів 1, 2 надійшли заяви, в яких вони просили розглянути справу за їх відсутності та ухвалити рішення на розсуд суду.

21.08.2018р. у засіданні оголошено перерву до 24.09.2018р.

Судове засідання, призначене на 24.09.2018р., не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Петрової В.І.

Ухвалою суду від 01.10.2018р. строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів та призначено підготовче засідання на 18.10.2018р.

Ухвалою суду від 18.10.2018р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 31.10.2018р.

29.10.2018р. від відповідачів 1, 2 надійшли заяви, в яких вони просили розглянути справу за їх відсутності та ухвалити рішення на розсуд суду.

31.10.2018р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Синельниківської районної державної адміністрації №515р від 26.06.2003р. Вільнянській неповній середній школі (правонаступником якої є - Комунальний заклад освіти "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради") у постійне користування надано земельну ділянку загальною площею 16,0га на території Вільненської сільської ради (правонаступник - Раївська сільська рада) Синельниківського району для ведення підсобного господарства, за межами населених пунктів (а.с.23).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею № І-ДП 007654 від 27.06.2003р., виданого Синельниківською районною державною адміністрацією на підставі свого розпорядження №515р від 25.06.2003р., Комунальному закладу освіти "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" надано в постійне користування 16,01 га землі в межах згідно з планом землеустрою.

Зазначена земельна ділянка надана Комунальному закладу освіти "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №312 (а.с.24-27).

Надалі, 17.04.2018р. між Комунальним закладом освіти "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" (відповідач 1, сторона 1) та Селянським (фермерським) господарством "Анастасія" (відповідач 2, сторона 2) укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони зобов'язуються використовувати земельну ділянку розміром 16,01 га для досягнення спільних господарських цілей, передбачених п.1.1. договору, а саме: для поліпшення умов навчання учнів та для зміцнення матеріально-технічної бази КЗО "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради".

Пунктом 3.1. договору визначено, що сторона 1 зобов'язується з моменту підписання даного договору передати стороні 2 земельну ділянку для проведення її обробітку.

Сторона 2 є повноважним представником сторони 1, керує всією спільною діяльністю та виконує всі необхідні юридичні дії та акти для досягнення поставленої договором мети (п.5.4. договору).

Сторона 2 має право залучати для виконання своїх зобов'язань за даним договором третіх осіб, беручи на себе відповідальність перед стороною 1 за їх дії (п.5.7. договору).

Внесок сторони 1 - земельна ділянка площею 16,01 га надана стороні 2 в період дії даного договору на цілі спільної діяльності. Внесок сторони 2 - особиста трудова, матеріальна та інша участь (п.6.1. договору).

Відповідно до п.7.1. договору грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами в результаті спільної діяльності, становить їх часткову власність.

Згідно п.8.4. договору кожна із сторін не має права розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників даного договору до затвердження балансу, складеного стороною 2, за винятком тієї частини доходів від спільної діяльності, яка надходить у розпорядження кожного з учасників після фактичного розподілу.

Прокурор вважає, що спірний договір суперечить вимогам Земельного кодексу України в частині додержання процедури надання у користування земельних ділянок держаної форми власності та просить суд визнати його недійсним, оскільки останній укладений без дотримання вимог ст.ст.203, 215 ЦК України.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку щодо наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі, виходячи з нижченаведеного.

Так, право користування землею набувається та реалізується юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст.13, 14), Земельним кодексом України (ст.ст.116, 124), а також інших законів, що приймаються відповідно до них, в тому числі Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України тощо.

Приписами ст.92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування.

Відповідно до ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди.

Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.

Таким чином, Комунальний заклад освіти "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" наділений правом постійного користування земельною ділянкою, а не розпорядження нею. Тобто КЗО "Вільнянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Раївської сільської ради", уклавши оспорюваний договір, не мав при цьому необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження земельною ділянкою та всупереч наведеним нормам Земельного кодексу України фактично розпорядився земельною ділянкою площею 16,01 га, зробивши внесок у спільну діяльність.

За правилами ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

У відповідності до ст.1131 Цивільного кодексу України умовами договору про спільну діяльність, який, укладається у письмовій формі, визначається, координація спільних дій учасників або ведення, їхніх спільних справ, правовий статут виділеного для спільної діяльності майна, їх участь у результатах спільних дій (в тому числі в розподіленні прибутку, отриманого в результаті такої діяльності) та інше.

Згідно ст.1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин, і грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Зі змісту укладеного між відповідачами 1, 2 договору про спільну діяльність вбачається таке:

- КЗО "Вільнянська ЗСШ І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" в якості внеску у спільну діяльність передав земельну ділянку державної форми власності, яка належить йому на праві постійного користування, що посвідчується відповідним Державним актом. Тобто, КЗО "Вільнянська ЗСШ І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" такими діями фактично зробив спірну земельну ділянку спільним майном відповідачів 1, 2, тим самим порушуючи право власності держави на вказану земельну ділянку;

- договором не визначений конкретний розмір вкладів сторін (їх частки), які вони об'єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст.1137, 1138, 1139 Цивільного кодексу України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов'язаннями;

- КЗО "Вільнянська ЗСШ І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки і збору врожаю С(Ф)Г "Анастасія". Таким чином, користування КЗО "Вільнянська ЗСШ І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" спірною земельною ділянкою суттєво обмежене, що протирічить законодавчому регулюванню даних відносин.

Крім того, згідно з Класифікатором видів економічної діяльності КВЕД С(Ф)Г "Анастасія" не здійснює діяльності, що пов'язана з поліпшенням умов навчання учнів та для зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів, а займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, інших однорічних і дворічних культур, розведенням інших тварин, допоміжною діяльністю у рослинництві, післяурожайною діяльністю, прісноводним рибальством, виробництвом готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

Зазначена земельна ділянка надана КЗО "Вільнянська ЗСШ І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" для ведення підсобного господарства. А спірний договір про спільну діяльність укладений для поліпшення умов навчання учнів та для зміцнення матеріально-технічної бази КЗО "Вільнянська ЗСШ І-ІІ ступенів Раївської сільської ради".

Така обставина протирічить існуванню у відповідачів 1, 2 спільної мети діяльності, оскільки С(Ф)Г "Анастасія" за своєю правовою природою є юридичною особою, яка для ведення господарської діяльності має на меті отримання прибутку, в той час як КЗО "Вільнянська ЗСШ І-ІІ ступенів Раївської сільської ради" є неприбутковою установою.

Враховуючи викладені обставини, в результаті укладання між відповідачами 1, 2 спірного договору про спільну діяльність порушено інтереси держави. Таке порушення полягає в тому, що не дотримано встановлений законодавством порядок набуття і реалізації прав на землю, а також майнові інтереси держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення і визначення державної власності.

Виходячи зі змісту положень ст.ст.11, 202 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України. А саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним оспорюваний правочин (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Таким чином, оскільки відповідачами 1, 2 в момент укладання спірного договору про спільну діяльність від 17.04.2018р. недодержано вимог, які встановлені чинним законодавством, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним.

Так, для поновлення порушених прав та інтересів держави в питанні правомірності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, спірна земельна ділянка підлягає звільненню С(Ф)Г "Анастасія".

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004р. категорично ствердив, що Правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п.54 рішення).

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 524,00грн. підлягають стягненню з відповідачів 1, 2 порівну, тобто по 1 762,00грн. з кожного.

Враховуючи положення ст.238 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, а саме: положення про те, що у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення, суд вважає за необхідне встановити 10-денний строк з дня набрання рішенням законної сили для звільнення земельної ділянки та вважає цей строк достатнім.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність від 17.04.2018р., укладений між Комунальним закладом освіти "ВІЛЬНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ РАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ" Синельниківського району Дніпропетровської області та Селянським (фермерським) господарством "АНАСТАСІЯ".

Зобов'язати Селянське (фермерське) господарство "АНАСТАСІЯ" (52513, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вільне, вул. Центральна, 144, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21935060) звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 16,01 га, що надана в постійне користування Комунальному закладу освіти "ВІЛЬНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ РАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ" Синельниківського району Дніпропетровської області на території Вільненської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "АНАСТАСІЯ" (52513, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вільне, вул. Центральна, 144, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21935060) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ) 1 762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) судового збору.

Стягнути з Комунального закладу освіти "ВІЛЬНЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ РАЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ" Синельниківського району Дніпропетровської області (52513, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вільне, вул. Центральна, 140, корп. 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26462011) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ) 1 762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені ст.256, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.11.2018р.

Суддя В.І. Петрова