Рішення

від 06.11.2018 по справі 910/12475/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2018Справа № 910/12475/18

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Гармашов Б.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

В судовому засіданні 06.11.2018р., відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повний текст рішення буде складено та підписано 12.11.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

18 вересня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (позивач) надійшла позовна заява № 30-10/9192 від 12.09.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7518 від 31.08.2016 року в сумі 29 780,47 грн., з них: основного боргу - 26 992,42 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 42 копійки), пені - 2050,38 грн. (дві тисячі п'ятдесят гривень 38 копійок) та штрафу - 807,67 грн. (вісімсот сім гривень 67 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди № 7518 від 31.08.2016 року щодо своєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року у справі № 910/12069/18 позовну заяву № 30-10/9192 від 12.09.2018 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до залишено без руху, надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву строк до 08.10.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.

05 жовтня 2018 року через відділ діловодства суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву надійшли заяви №№30-10/9639, 30-10/9639 від 04.10.2018 року "Про усунення недоліків".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12475/18, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 06.11.2018 року.

В судовому засіданні 06.11.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2018 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 18.10.2018 року з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку на відповідному конверті "за закінченням встановленого строку зберігання".

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" за адресою: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, 34, кв.51, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В пункті 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 08.10.2018 року у справі №910/12475/18 є 16.10.2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7518 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення (далі - майно) загальною площею 164,60 кв.м, розміщене за адресою: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37, на першому поверсі навчально-виробничого корпусу (реєстровий номер 05536751.70.ЧСУМНЯ068), що перебуває на балансі Державного навчального закладу Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва , код за ЄДРПОУ 05536751 (далі - балансоутримувач).

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 164,60 кв.м, розміщене за адресою: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37, на першому поверсі навчально-виробничого корпусу (реєстровий номер 05536751.70.ЧСУМНЯ068), що перебуває на балансі Державного навчального закладу Центр професійної освіти технологій та дизайну м. Києва , код за ЄДРПОУ 05536751, що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутрумувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, із врахуванням пункту 9 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік .

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31.08.2016 року до 31.07.2019 року включно (п. 10.1. договору).

Судом встановлено, що 22.08.2018 року між сторонами досягнуто згоди щодо дострокового припинення дії договору оренди нерухомого майна № 7518 від 31.08.2016 року з 13.08.2018 року. Зазначена домовленість закріплена у підписаному договорі № 7518/01 про припинення договору оренди № 7518 від 31.08.2016 року.

13.08.2018 року орендар повернув, а орендодавець прийняв із користування нерухоме майно загальною площею 164,60 кв.м, розміщене за адресою: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 37, на першому поверсі навчально-виробничого корпусу, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна (копія міститься в матеріалах справи).

Таким чином, судом прийнято до уваги, що на момент подачі позовної заяви до суду договір оренди нерухомого майна № 7518 від 31.08.2016 року є припиненим.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості зі сплати орендної плати за період з квітня по серпень 2018 року в сумі 26 922,42 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами відповідний правочин є договором оренди державного майна, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди нерухомого майна № 7518 від 31.08.2016 року, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

За приписами статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В ч. 2 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) становить без ПДВ за базовий місяць оренди лютий 2016 року 9090,21 грн.

За умовами п.п. 3.2., 3.3. договору нарахування ПДВ на суму орендної оплати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Судом встановлено, що за користування відповідачем об'єктом оренди за період з квітня по серпень 2018 року позивачем було нараховано орендну плату у розмірі 26 922,42 грн., що відображено у розрахунку заборгованості з орендної плати, долученому до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів сплати, станом на момент звернення позивачем до суду, орендарем на користь орендодавця заборгованості з орендної плати - 26 922,42 грн., в порядку та строк визначений договором, до суду не надано.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів сплати орендної плати по договору за період з квітня по серпень 2018 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги орендодавця про стягнення з орендаря заборгованості з орендної плати за договором в розмірі 26 922,42 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 3.7., 3.8. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

При перевірці наданого позивачем розрахунку пені, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відповідача становить 2477,30 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1,35 грн. позивачу належить відмовити.

Також, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 807,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 30 207,39 грн. з них: заборгованості з орендної плати - 26 992,42 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 42 копійки), пені - 2477,30 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень 30 копійок) та штрафу - 807,67 грн. (вісімсот сім гривень 67 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1761,92 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Промтекстиль" (код ЄДРПОУ 38517617, адреса: 03190, м. Київ, вул. Щербакова, 34, кв.51) на користь Державного бюджету України (одержувач - УК у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок 31117094026011, МФО 899998, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) грошові кошти: заборгованості з орендної плати - 26 992,42 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 42 копійки), пені - 2477,30 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень 30 копійок), штрафу - 807,67 грн. (вісімсот сім гривень 67 копійок) та судовий збір - 1761,92 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня 92 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.11.2018р.

Суддя О.В. Котков