Рішення

від 31.10.2018 по справі 916/1651/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1651/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників:

від позивача: Теймуразян Л.Ф. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз" (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікс-Торг" (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд.43Д, офіс 12)

про стягнення 22 815 515,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство „Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління „Полтаванафтогаз" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1783/18) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікс-Торг", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 22 815 515,32 грн., з яких - 18 549 410,95 грн. - основна заборгованість, 3 456 536,93 грн. - інфляційні нарахування та 809 567,44 грн. - 3% річних, а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № НП-0166 від 02.02.2016р., № НП-0291 від 29.02.2016р. та № НП-0333 від 29.02.2016р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, що стало підставою для звернення з відповідним позовом. При цьому, позивачем на суму заборгованості здійснено нарахування на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України про стягнення, яких позивач також звернувся у судовому порядку.

Ухвалою суду від 09.08.2018 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1651/18 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 31.08.2018 року.

Ухвалою суду від 31.08.2018 року судом, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було відкладено підготовче засідання на 24.09.2018 року.

Судом в рамках підготовчого провадження було з'ясовано відсутність будь-яких заяв чи клопотань, передбачених положеннями ст.182 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 24.09.2018 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 08.10.2018 року.

Приймаючи до уваги неможливість закінчення розгляду справи по суті у судовому засіданні від 08.10.2018 року, судом було оголошено перерву у судовому засіданні та призначено продовження судового засідання на 31.10.2018 року.

У судовому засіданні від 31.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових відправлень, між тим у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзиву на позов не надав, як і будь-яких інших заперечень по суті спору.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 31.10.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 12.11.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено матеріалами справи у період з 02.02.2016р. по 29.02.2016р. між НГВУ „Полтаванафтогаз" ПАТ „Укрнафта", відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ від 24.12.1997р. (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рікс-Торг" (надалі - покупець) укладено три договори поставки нафтопродуктів, а саме: № НП-0166 від 02.02.2016р., № НП-0291 від 29.02.2016р. та № НП-0333 від 29.02.2016р. (надалі - договори).

При цьому, із змісту вищезазначених договорів вбачається, що вони укладені на ідентичних умовах.

Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договорів, постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, кількість та ціна товару визначається сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.п. 2.1 договорів, постачальник зобов'язався передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору.

Положеннями п.п. 2.2.1 договорів, покупець зобовязався своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість товару.

Пунктом 4.1 договорів визначено, що поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами додаткової угоди до договору протягом місяця з дати підписання даної додаткової угоди.

За умовами п. 4.2 договорів, товар поставляється покупцю партіями, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW-резервуари нафтобаз ПАТ „Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ „Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010).

У відповідності до п. 5.1 договорів, покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31 грудня 2016 року.

Згідно п. 5.2 договору, оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, або на інших умовах, передбачених діючим законодавством України.

Ціна товару є договірною, вказується в тому числі з ПДВ та визначається в додаткових угодах до договору (п. 5.5 договорів).

Відповідно до пункту 6.1 договорів, покупець здійснює приймання товару за кількістю та якістю згідно діючим законодавством України, а також згідно умов дійсного договору та додаткових угод до нього.

За умовами п. 11.1 договорів, цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє по 31 грудня 2016 року, а що стосується взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри розірвати або змінити договір за 30 днів до завершення його дії, цей договір вважається пролонгованим на один рік на тих же умовах.

02.02.2016 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору №НП-0166 від 02.02.2016р., за умовами якої постачальник зобов'язався поставити на умовах EXW - (резервуари нафтобаз ПАТ „Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ „Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 29.02.2016 року паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ код товару зг. з УКТ ЗЕД 2710194710 у кількості 1000 тон на суму 8000400,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту №1 від 29.02.2016р. приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № НП-0166 від 02.02.2016р., постачальником передано, а покупцем прийнято паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ код товару зг. з УКТ ЗЕД 2710194710 у кількості 1000,000 тон на суму 8000400,00 грн. з ПДВ. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

29.02.2016 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору №НП-0291 від 29.02.2016р., за умовами якої постачальник зобов'язався поставити на умовах EXW - (резервуари нафтобаз ПАТ „Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ „Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ код товару зг. з УКТ ЗЕД 2710194710 у кількості 1127,380 тон на суму 9019490,95 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту №1 від 29.02.2016р. приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № НП-0291 від 29.02.2016р., постачальником передано, а покупцем прийнято паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ код товару зг. з УКТ ЗЕД 2710194710 у кількості 1127,380 тон на суму 9019490,95 грн. з ПДВ. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

29.02.2016 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору №НП-0333 від 29.02.2016р., за умовами якої постачальник зобов'язався поставити на умовах EXW - (резервуари нафтобаз ПАТ „Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ „Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ код товару зг. з УКТ ЗЕД 2710194710 у кількості 1000,000 тон на суму 8000400,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до акту №1 від 29.02.2016р. приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № НП-0333 від 29.02.2016р., постачальником передано, а покупцем прийнято паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ код товару зг. з УКТ ЗЕД 2710194710 у кількості 1000,000 тон на суму 8000400,00 грн. з ПДВ. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Отже, на виконання умов вищевказаних договорів позивачем було поставлено нафтопродукти на загальну суму 25020290,95 грн. з ПДВ.

Як встановлено матеріалами справи, згідно виписки банку за період з 20.04.2016р. по 20.04.2016р. (а.с.32 з оборотом) 20.04.2016 року ТОВ "Рікс-Торг" було здійснено лише часткову проплату вартості отриманого товару за договором №НП-0291 від 29.02.2016 року у розмірі 6470880,00 грн.

Як стверджує позивач інших проплат відповідачем за умовами укладених договорів не здійснено.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повну сплату вартості товару поставленого на підставі вищезазначених договорів.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ТОВ "Рікс-Торг" у встановлений договорами строк не здійснило в повному обсязі сплату вартості фактично отриманого товару за договорами № НП-0166 від 02.02.2016р., № НП-0291 від 29.02.2016р. та № НП-0333 від 29.02.2016р., в зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 18549410,95 грн. є цілком обґрунтованими.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 809567,44 грн. за період з 01.01.2017 року по 15.06.2018 року, та інфляційних у розмірі 3456536,93 грн. за період з 01.01.2017 року по 31.05.2018 року, заявлених до стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Укрнафта" в особі НГВУ „Полтаванафтогаз" та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18549410,95 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 3456536,93 грн. та 3% річних у розмірі 809567,44 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 342 232,73 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікс-Торг" (65038, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд.43Д, офіс 12; код ЄДРПОУ 39749512) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код за ЄДРПОУ 22525915) 18549410/вісімнадцять мільйонів п'ятсот сорок дев'ять тисяч чотириста десять/грн. 95 коп. боргу, 3456536/три мільйони чотириста п'ятдесят шість тисяч п'ятсот тридцять шість/грн. 93 коп. інфляційних нарахувань 809567/вісімсот дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім/грн. 44 коп. 3% річних та 342232/триста сорок дві тисячі двісті тридцять дві/ грн. 73 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 листопада 2018 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська