Рішення

від 01.11.2018 по справі 917/1166/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 Справа № 917/1166/18

за позовною заявою Приватного підприємства "Торговий дім "Спецбетон" вул. Комсольська, 36, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абба-Інвест" вул. Мазепи, 67, кв. 1, м. Кременчук, Полтавська обл., 39617

про стягнення 85985,09 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: Панасенко В.В., дов. б/н від 01.08.2018 р.

представник відповідача: не з'явився

Приватне підприємство "Торговий дім "Спецбетон" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абба-Інвест" про стягнення 85985,09 грн. заборгованості за договором поставки № 17 від 15.05.2017 р.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив оплату за поставлений товар в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.09.2018 р. суд постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні; судове засідання у справі призначити на 18.10.2018 р.; визначити відповідачу строк до 17.10.2018 р. для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, оформлений згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України.

Відповідач в строк до 17.10.2018 р. заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надіслав.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.10.2018 р. суд відклав розгляд справи на 01.11.2018 р.

01.11.2018 р. від позивача надійшли податкові пояснення по справі на виконання вимог ухвали господарського суду Полтавської області, відповідно до яких позивач змінив ціну позову та просив суд стягнути з відповідача 67 825,76 грн. основного боргу, 1 327,00 грн. 3% річних, 2 962,85 грн. інфляційних та 9 870,54 грн. пені.

Суд розцінив подану заяву як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі (в редакції заяви від 01.11.2018 р. вх. №10253) та наполягав на його задоволенні, в обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

15 травня 2017 року між Приватним підприємством "Торговий дім "Спецбетон" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Абба інвест" був укладений Договір поставки № 17.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця збірний залізобетон (надалі - Товар), а Покупець зобов'язувався своєчасно оплачувати і приймати цей Товар на умовах, визначених цим Договором.

Найменування, асортимент товару, об'єм партії, що поставляється, ціна та умови постачання Товару погоджуються Сторонами у Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.3).

Поставка Продукції проводиться Постачальником при умові виконання Покупцем п. 3.2. даного Договору. Продукція поставляється протягом 10 (десяти) календарних з моменту отримання Постачальником заявки від Покупця (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2 Товар за цим Договором поставляється на умовах, які вказані у відповідній специфікації та згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Загальна вартість Товару, що відпускається в рамках даного Договору, складається із суми вартостей Товару, зазначених у відповідних Специфікаціях на Товар, що поставляється протягом всього строку дії даного Договору. Вартість тари та пакування входить до ціни Товару (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 Договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця в сумі 100% передплати за кожну окрему партію Товару, зазначену в окремій специфікації.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 3.3).

Розрахунки за цим Договором проводяться Сторонами у національній валюті України (гривня) шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі відповідних рахунків на оплату (п. 3.4).

У випадку зміни ціни на енергоносії, сировину, матеріали чи послуги, ціна Товару може змінюватися Постачальником шляхом підписання з Покупцем додаткових угод (п. 3.5).

Ціна Товару є звичайною ціною і відповідає рівню справедливих ринкових цін. Зміна вартості Продукції, в разі досягнення згоди між Сторонами, проводиться шляхом підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди до даного Договору (п. 3.6).

Форма розрахунків може бути змінена за взаємною згодою Сторін, а саме: зустрічна поставка, вексель, інші форми розрахунку відповідно до чинного законодавства (п. 3.8).

Товар передається Постачальником Покупцеві за підписаним Сторонами актом прийому - передачі та/або товаро-супровідним документом з відміткою Покупця про приймання Товару (п. 4.2).

Відповідно до п. 6.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У випадку несвоєчасної поставки Товару Постачальник виплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період затримки поставки, від вартості Продукції, з якої допущено прострочення, за кожен день затримки поставки, але не більше 5% від загальної суми Договору (п. 6.2).

У випадку порушення строків оплати Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період затримки оплати, від суми простроченого платежу за кожен день затримки оплати, але не більше 5% від загальної суми Договору (п. 6.3).

Відповідно до п. 8.1 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії Договору закінчується 31 грудня 2018 року, але не раніше повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Протягом травня - листопада 2017 року позивачем відповідно до видаткових накладних РН-0000669 - РН-0001551б було поставлено відповідачеві Товар на загальну суму 952 849,46 грн.

Відповідач, в свою чергу, протягом травня 2017 року - січня 2018 року оплатив зазначені поставки, що підтверджується платіжними дорученнями № 113 від 22.05.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 114 від 22.05.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 209 від 20.06.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 210 від 20.06.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 252 від 11.07.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 1 від 17.07.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 99 від 08.08.2017 р. на суму 100 000,00 грн., № 283 від 16.08.2017 р. на суму 75 000,00 грн., № 133 від 29.08.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 154 від 06.09.2017 р. на суму 40 000,00 грн., № 176 від12.09.2017 р. на суму 30 000,00 грн., № 182 від 19.09.2017 р. на суму 30 000,00 грн., № 301 від 04.10.2017 р. на суму 40 000,00 грн., № 306 від 09.10.2017 р. на суму 10 000,00 грн., № 322 від 19.10.2017 р. на суму 45 000,00 грн., № 194 від 27.10.2017 р. на суму 70 000,00 грн., № 345 від 13.11.2017 р. на суму 30 000,00 грн., № 206 від 23.11.2017 р. на суму 50 000,00 грн., № 224 від 19.12.2017 р на суму 50 000,00 грн., № 239 від 10.01.2018 р на суму 40 000,00 грн.

Крім того, протягом листопада - грудня 2017 року відповідачеві був поставлений Товар (плити залізобетонні типу ПК в асортименті) згідно з видатковими накладними: № РН-0001567 від 16.11.2017 р. на суму 22 262,11 грн., № РН-0001607 від 28.11.2017 р. на суму 25 283,11 грн., № РН-0001655 від 06.12.2017 р. на суму 27 431,11 грн., всього на загальну суму 74 976,33 грн.

Відповідач не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплату за поставлений позивачем Товар за видатковими накладними РН-0001655 від 06 грудня 2017 року на суму 27 431,11 грн. та РН-0001607 від 28 листопада 2017 року на суму 25 283,11 грн. та частково не оплатив вартість Товару, поставленого згідно з видатковою накладною РН- 0001567 від 16 листопада 2017 року на суму 15 111,54 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позову складає 67 825,76 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 67 825,76 грн. основного боргу, 9 870,54 грн. пені, 2 962,85 грн. інфляційних, 1 327,00 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що підписаними сторонами видатковими накладними, підтверджується факт поставки позивачем Товару відповідачеві.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт невиконання умов договору в частині оплати поставленого Товару в сумі 67 825,76 грн. відповідач не спростовує.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 67 825,76 грн грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 962,85 грн. інфляційних втрат та 1 327,00 грн - 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на встановлення факту прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахування позивачем 1 327,00 грн. - 3% річних за період з 17.11.2017 р. по 01.11.2018 р. та 2 962,85 грн. інфляційних за період листопад 2017 року - вересень 2018 року відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовам договору, тому вимоги щодо їх стягнення є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Еліт 9.1.3").

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9 870,54 грн пені за період з 17.11.2017 р. по 16.05.2018 р.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку несвоєчасної поставки Товару Постачальник виплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період затримки поставки, від вартості Продукції, з якої допущено прострочення, за кожен день затримки поставки, але не більше 5% від загальної суми Договору.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3"), тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, згідно з ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Абба інвест" (вул. Мазепи, 67, кв. 1, м. Кременчук, Полтавська обл., 39617, код 40277994) на користь приватного підприємства "Торговий дім "Спецбетон" (вул. Комосольська, 36, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, код 31591254) 67 825,76 грн. основного боргу, 1 327,00 грн. відсотків річних, 2 962,85 грн. втрат від інфляції, 9 870,54 грн. пені, 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.11.2018 р.

Суддя Киричук О.А.