Рішення

від 01.11.2018 по справі 920/479/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.2018 Справа № 920/479/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/479/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФІТО-ЛЕК (вул. Катерининська, буд. 46, м. Харків, 61125, ідентифікаційний код 21194014),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ескулап (вул. Братів Радченків, буд. 47, м. Конотоп, Сумська область, 41600, ідентифікаційний код 31375265),

про стягнення 40342,59 грн. на підставі договору № 201 від 30.05.2017, укладеного між сторонами.

представники сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за поставлений товар в сумі 33618,83 грн. на підставі договору № 201 від 30.05.2017, укладеного між сторонами; штраф у сумі 6723,77 грн., а також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.07.2018.

Ухвалою суду від 30.07.2018 призначено підготовче засідання на 14.08.2018.

Ухвалою суду від 14.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 04.10.2018 та відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.

01.10.2018 до суду надійшла заява № 2509/18 від 25.09.2018 позивача про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25618,83 грн., штраф в сумі 5123,77 грн. та судові витрати в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою суду від 04.10.2018 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2018.

22.10.2018 до суду надійшла заява № 1210/18 від 12.10.2018 позивача, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглянути справу в судовому засіданні без участі його представника.

Копії ухвал господарського суду від 06.07.2018, від 30.07.2018, від 14.08.2018, від 04.10.2018, які були направлену на юридичну адресу ТОВ Ескулап (41600, м. Конотоп, вул. Братів Радченків, 47) та на адресу засновника юридичної особи ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_1) були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання , інші причини .

Згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З урахуванням вказаних положень ГПК України, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, причини ненадання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив.

30.05.2017 між сторонами було укладено договір поставки № 201, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у власність відповідача (покупця) протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2., 1.2.2. договору предметом поставки є лікарські засоби, супутні товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи.

Згідно з п. 1.3. договору поставка товару здійснюється за взаємною згодою сторін.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що кількість і асортимент товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку.

Відповідно до п. 3.5. договору, розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

За умовами п. 3.7. договору при наявності у покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що постачальник поставляє покупцю товар, який є в наявності на складі, після узгодження асортименту, ціни і якості товару, що поставляється.

Відповідно до п. 5.3. договору поставка товару здійснюється за домовленістю сторін, назва місця призначення обмовляється сторонами при кожній поставці товарів.

Згідно з п. 5.4. договору товар вважається прийнятим відповідачем: по кількості, згідно супровідних документів; за якістю, згідно сертифікатів якості наданих позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, не оплатив своєчасно та в повному обсязі поставлений згідно з договором за накладними товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 19.06.2018 в сумі 33618 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно вимог ст.. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що поданими позивачем доказами, а саме копіями видаткових накладних, підписаними сторонами, підписи скріплено печатками № ХА-0039063/1 від 26.01.2018 на суму 7499,68 грн., № ХА-0039063/2 від 26.01.2018 на суму 449,52 грн., № ХА-0039058/1 від 26.01.2018 на суму 6493,21 грн., № ХА-0039040/1 від 26.01.2018 на суму 13191,94 грн., № ХА-0039040/2 від 26.01.2018 на суму 104,28 грн., № ХА-0038881/1 від 26.01.2018 на суму 650,45 грн., № ХА-0038881/2 від 26.01.2018 на суму 4801,49 грн., № ХА-0039037/1 від 26.01.2018 на суму 6311,54 грн., № ХА-0043250/1 від 30.01.2018 на суму 1147,45 грн., № ХА-0056097/1 від 06.02.2018 на суму 5274,53 грн., № ХА-0056097/2 від 06.02.2018 на суму 601,73 грн., № ХА-0055763/1 від 06.02.2018 на суму 5285,04 грн., № ХА-0055763/2 від 06.02.2018 на суму 157,94 грн., № ХА-0055532/1 від 06.02.2018 на суму 7341,32 грн., № ХА-0055532/2 від 06.02.2018 на суму 1137,85 грн. № ХА-0055983/1 від 06.02.2018 на суму 2094,84 грн., № ХА-0056009/1 від 06.02.2018 на суму 5128,93 грн., № ХА-0056009/2 від 06.02.2018 на суму 660,88 грн., № ХА-0067755/1 від 13.02.2018 на суму 3454,18 грн., № ХА-0067755/2 від 13.02.2018 на суму 258,73 грн., № ХА-0067857/1 від 13.02.2018 на суму 2967,27 грн., № ХА-0067857/2 від 13.02.2018 на суму 182,09 грн., № ХА-0073959/1 від 16.02.2018 на суму 6626,06 грн., № ХА-0073959/2 від 16.02.2018 на суму 129,60 грн., № ХА-0120790/1 від 20.03.2018 на суму 307,79 грн., № ХА-0120790/2 від 20.03.2018 на суму 4360,49 грн., підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та прийняття останнім товару на суму 86618 грн. 83 коп.

З урахуванням поставленого товару у період з січня 2018 року по березень 2018 року на суму 86618,83 грн. та з урахуванням часткової сплати за поставлений товар у розмірі 53000,00 грн. станом на 19.06.2018 заборгованість відповідача перед позивачем становить 33618,83 грн.

Відповідачем не подано доказів оплати товару в сумі 33618 грн. 83 коп. у встановлений договором строк чи аргументованих заперечень проти вимог позивача.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати товару, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, щодо стягнення з відповідача 25618 грн. 83 коп. заборгованості.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.. ст.. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.2. договору, за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту виникнення простроченого зобов'язання, обумовленого в пункті 3.5. даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст.. 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення штраф, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в сумі 5123грн. 77 коп., виходячи з суми заборгованості отриманого товару, за яким допущено прострочення платежу.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами договору, суд вважає обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 5123 грн. 77 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення основної заборгованості в сумі 25618,83 грн., штрафу у розмірі 20% від вартості отриманого товару, за яким допущено прострочення платежу в сумі 5123,77 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ескулап (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Братів Радченків, 47, код ЄДРПОУ 31375265, п/р № 26004055007504 в ПАТ КБ Приватбанк , МФО 337546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек (61125, м. Харків, вул. Катерининська, 46, код ЄДРПОУ 21194014, п/р № 2600601599224 в ПАТ Кредобанк, МФО 325365) 25618 грн. 83 коп. боргу, 5123 грн. 77 коп. штрафу, 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 12.11.2018

СУДДЯ Н.О. Спиридонова