Рішення

від 07.11.2018 по справі 927/616/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2018 року м. Чернігівсправа № 927/616/18 Господарський суд Чернігівської області у складі:судді Федоренко Ю.В.,секретаря судового засідання Ткач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сож-Агро АГ

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Клубівська сільська рада Ріпкинського району.

про стягнення 12377,46 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Крапивний Б.В., довіреність від 11.09.2018.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

У судовому засіданні 07.11.2018 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЖ-АГРО АГ про стягнення 12377,46 грн шкоди, що заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в ході перевірки на місцевості 21.07.2017 встановлено, що ТОВ "СОЖ-АГРО АГ" в загальному масиві разом з орендованими землями пайового фонду самовільно зайнято та використовується для вирощування сільськогосподарських культур землі державної власності, а саме частину земельної ділянки, яка відноситься до земель запасу Клубівської сільської ради площею 11,1838 га, яка розташована поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 7424483300:05:016:7022, 7424483300:05:016:7028, на якій росте сільськогосподарська культура.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2018 справу № 927/616/18 передано на розгляд судді Цимбал-Нарожна М.П.

Ухвалою від 21.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/616/18 у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.09.2018.

Ухвалою від 21.08.2018 визначено строк відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції № 1400040963423 відповідач отримав ухвалу суду 23.08.2018.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав, а тому судом справа вирішується за наявними матеріалами на підставі ст.165 ч.9 ГПК України.

Ухвалою від 13.09.2018 судом залучено Клубівську сільську раду Ріпкинського району, код ЄДРПОУ 04591021, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання 13.09.2018 відкладено розгляд справи до 27.09.2018.

У судовому засіданні 27.09.2018 судом оголошена перерва у розгляді справи до 09.10.2018.

08.10.2018 на електронну адресу суду надійшло клопотання Клубівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 05.10.2018 № 03-13/226 в якому просить розглянути справу без участі його представника та зазначило, що позов підтримує повністю.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/80/18 від 10.10.2018 в зв'язку з перебуванням судді Цимбал-Нарожної М.П. на лікарняному 10.10.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2018 справу № 927/616/18 передано на розгляд судді Федоренко Ю.В.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою від 16.10.2018 суддя Федоренко Ю.В. прийняв справу №927/616/18 до розгляду, розгляд справи призначив на 07.11.2018.

В судове засідання 07.11.2018 прибув представник позивача, представник відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, заяв і клопотань від сторін не надходило.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

21.07.2017 головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городняському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкінському, Чернігівському районах та м. Чернігові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Маньком Павлом Григоровичем, за участю начальника відділу у Ріпкінському районі головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Шульги Михайла Михайловича; інженер-землевпорядника БПП Позитив Коваленка Михайла Володимировича, голови Клубівської сільської ради Коновалової Галини Павлівни проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі резерву та запасу) на території Клубівської сільської ради Ріпкінського району Чернігівської області, за результатами якої було складено акт обстеження земельної ділянки від 21.07.2017 № 220-ДК/86/АО/10/01/-17(далі - Акт обстеження, а.с. 50-52) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 21.07.2017 № 220-ДК/156/АП/09/01/-17 (далі - Акт перевірки, а.с. 47-49).

В результаті перевірки було встановлено, що на території Клубівської сільської ради працює сільськогосподарське підприємство ТОВ СОЖ-АГРО АГ , яке в загальному масиві разом з орендованими землями пайового фонду самовільно зайняло та використовує для вирощування сільськогосподарських культур землі державної власності, а саме: частину земельної ділянки, яка відноситься до земель запасу Клубівської сільської ради площею 11,1838 га, яка розташована поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 7424483300:05:016:7022, 7424483300:05:016:7028, на якій росте сільськогосподарська культура, що є порушенням вимог статей 125,126 Земельного кодексу України.

26.07.2017 головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городянському, Козелецькому, Куликівському, Менському, Ріпкінському, Чернігівському районах та м. Чернігові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Маньком П.Г. (далі - головний спеціаліст Манько П.Г.) було складено припис № 220-ДК/0153Пр/03/01-17 , а.с. 61-62 (далі - Припис про усунення порушення).

У вказаному приписі зазначено то, що в ході перевірки на місцевості 21.07.2017 встановлено, що ТОВ СОЖ-АГРО АГ в загальному масиві разом з орендованими землями пайового фонду самовільно зайнято та використовується для вирощування сільськогосподарських культур землі державної власності, а саме: частину земельної ділянки, яка відноситься до земель запасу Клубівської сільської ради площею 11,1838 га, яка розташована поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 7424483300:05:016:7022, 7424483300:05:016:7028, на якій росте сільськогосподарська культура.

Припис вручено директору ТОВ СОЖ-АГРО АГ ОСОБА_7 особисто, про що міститься відмітка на самому приписі.

Відповідно до припису ТОВ СОЖ-АГРО АГ у 30-ти денний термін з дня отримання припису необхідно було усунути виявлене порушення земельного законодавства при використанні вказаної земельної ділянки, тобто оформити правовстановлюючі документи на її використання або звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

26.07.2017 головним спеціалістом Маньком П.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення № 220-ДК/0103П/07/01/-17, а.с. 53-55 (далі - Протокол про адміністративне правопорушення) відносно директора ТОВ СОЖ-АГРО АГ ОСОБА_7 за порушення статей 125,126 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі матеріалів проведеної перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ТОВ СОЖ-АГРО АГ внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 11,1838 га, яка становить 12 377,46 грн, а.с. 59-60 (далі - Розрахунок шкоди).

Зазначений розрахунок вручено директору ТОВ СОЖ-АГРО АГ 26.07.2017, про що на розрахунку зроблено відповідний запис.

26.07.2017 головним спеціалістом Манько П.Г. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 220-ДК/0072По/08/01/-17, а.с. 56-58 (далі - Постанова про накладення адміністративного стягнення) відносно директора ТОВ СОЖ-АГРО АГ ОСОБА_7 за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою ТОВ СОЖ-АГРО АГ використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка відноситься до земель резервного фонду державної власності, не надана у власність , користування (оренду) загальним масивом 11,1838 га (яка знаходиться на території Клубівської сільської ради Рпкинського району) без правовстановлюючих документів. За вказане порушення на ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Не погоджуючись із матеріалами проведеної перевірки, ОСОБА_7 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом в якому просив визнати дії головного спеціаліста Манька П.Г. протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 220-ДК/0072По/08/01/-17 від 26.07.2017.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.03.2018 по справі № 743/1112/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 відмовлено (а.с. 34-40).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №743/1112/17 апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.03.2018 залишено без задоволення, а вказане рішення залишено без змін. Вказана постанова набрала законної сили 05.06.2018.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України).

Суб'єктами права на землі державної власності згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є Держгеокадастр.

На території Чернігівської області відповідні повноваження здійснює Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (а.с. 13-23) відповідно до п. 30 ч. 4 якого Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок.

За змістом статті 10 цього Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, виходячи із вказаних норм, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року N963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Основою для визначення розміру відповідної шкоди є площа самовільно зайнятої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяною самовільним зайняттям земельної ділянки, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання.

Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та належною.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі № 3-72 гс 12).

У якості доказів, що підтверджують самовільне зайняття відповідачем частини земельної ділянки, яка відноситься до земель запасу Клубівської сільської ради площею 11,1838 га, яка розташована поряд із земельними ділянками з кадастровими номерами 7424483300:05:016:7022, 7424483300:05:016:7028, на якій росте сільськогосподарська культура позивачем надано Акт перевірки від 21.07.2017, Акт обстеження від 21.07.2017, Припис про усунення правопорушення від 26.07.2017, Протокол про адміністративне правопорушення від 26.07.2017 та Постанову про накладення адміністративного стягнення від 26.07.2017.

На підставі матеріалів проведеної перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної ТОВ СОЖ-АГРО АГ внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 11,1838 га, яка становить 12 377,46 грн.

Факт вчинення адміністративного правопорушення директором ТОВ СОЖ-АГРО АГ ОСОБА_7 яке полягає у самовільному зайнятті відповідачем спірної земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур, встановлено також постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №743/1112/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначеною, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факти, які встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №743/1112/17 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що позивачем надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, внаслідок чого державі нанесено шкоду у розмірі 12377,46 грн, а отже у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування такої шкоди.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність протиправної поведінки відповідача, настання шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, натомість, відповідачем не доведено відсутність своєї вини.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача з вини якого виник спір на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232,233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сож-Агро АГ , вул. Попудренко,23/13 см. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, код 37699465, шкоду у розмірі 12 377,46 грн, що заподіяна самовільним зайняттям земельної ділянки, яку перерахувати до бюджету Клубівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (поточний рахунок 31418611025439, одержувач платежу УК у Ріпкинському районі /с.Клубівка/ 24062200, ЄДРПОУ одержувача 38046020, МФО 899998).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сож-Агро АГ , вул. Попудренко,23/13 см. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, код 37699465, на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, пр. Миру, 14, м. Чернігів, код 39764881, 1 762 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 12.11.2018.

Суддя Ю.В.Федоренко