Рішення

від 06.11.2018 по справі 2040/7800/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 листопада 2018 р. справа № 2040/7800/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Коробка І.С.,

представника відповідача - Чешко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоентерпрайз" (код ЄДРПОУ 41383686, 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 8, кв. (офіс) 130) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоентерпрайз", в якому просить суд:

- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків;

- зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Екоентерпрайз .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 04.09.2018 року № 6485 та направлень на перевірку від 06.09.2018 № № 8701, 8702, здійснено вихід за податковою адресою платника податків ТОВ Екоентерпрайз (код ЄДРПОУ 41383686), а саме: 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 8, кв. (офіс) 130, директору підприємства Стукову М.А., вручено копію наказу від 04.09.2018 № 6485 на проведення документальної позапланової перевірки та пред'явлено для ознайомлення та підписання вищевказані направлення, проте він заявив про відмову у допуску до проведення перевірки, у зв'язку з незгодою щодо підстави перевірки. Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, працівником управління аудиту за місцем проведення перевірки за місцем проведення перевірки складено акт від 07.09.2018 року № 6926, що засвідчує факт відмови у допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області до перевірки ТОВ Екоентерпрайз (код ЄДРПОУ 41383686), відповідно до наказу від 04.09.2018 року № 6485. На підставі п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області 25.07.2018 року прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ Екоентерпрайз (код ЄДРПОУ 41383686) у зв'язку з відмовою у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Представник позивача зазначив, що звернення контролюючого органу до суду за підтвердженням обґрунтованості такого рішення може відбуватися як за особливою (спеціальною) процедурою, визначеною у ст. 283 КАС України (до 15.12.2017 - ст. 183-3 КАС України), так і за правилами загального позовного провадження (за наявності спору про право). При цьому, з урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 2а-9460/12/1370, такі способи захисту порушеного права є альтернативними і норми процесуального права не обмежують особу у виборі будь-якого з цих способів. Враховуючи дані обставини ГУ ДФС у Харківській області звернулась з заявою, в якій просить суд, підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача; зупинити видаткові операції відповідача на його рахунках, відкритих в банківських установах, однак, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2040/7521/18 закрито провадження у справі за заявою ГУ ДФС у Харківській області. З огляду на викладене та на підставі п.п.94.6 ст.94 ПК України, просив задовольнити позов про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Екоентерпрайз .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду 08.10.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що інспекція не погоджується з заявленим позовом, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Представник відповідача зазначив, що 10.09.2018 ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства. ГУ ДФС у Харківській області звернулося до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна товариства 11.09.2018. Харківським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі №2040/7521/18 за заявою ГУ ДФС у Харківській області до Товариства про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту, зупинення видаткових операцій, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 у справі № 2040/7521/18 закрито провадження у справі у зв'язку з наявністю спору про право. Представник відповідача вважає, що оскільки станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з п.94.19ст.94 Податкового кодексу України, свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 10.09.2018. Таким чином, вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов'язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Представник позивача в судове засідання прибув, надав аналогічні викладеним у поданні пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Екоентерпрайз" зареєстроване 08.06.2017 року в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

07.09.2018 на підставі наказу в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області № 6485 від 04.09.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Екоентерпрайз" та направлень на перевірку № 8702, №8701 від 06.09.2018, співробітниками Головного управління ДФС у Харківській області було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Екоентерпрайз": АДРЕСА_1 для проведення перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Екоентерпрайз" відмовлено у проведенні перевірки та не допущено перевіряючих, про що складено акт від 07.09.2018 № 6926.

У зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 10.09.2018 №38382/10/20-40-20-40-14-06-12, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ "Екоентерпрайз".

Для підтвердження обґрунтованості рішення від 10.09.2018 №38382/10/20-40-20-40-14-06-12, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ "Екоентерпрайз", заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій в порядку ст.283 КАС України.

З огляду на те, що між сторонами існує спір про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для внесення відповідної заяви по даній справі та застосування умовного адміністративного арешту, передбаченого статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки платник податків фактично заперечує проти законності проведення перевірки шляхом оскарження в судовому порядку наказу Голосного управління ДФС у Харківській області № 6485 від 04.09.2018, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року по справі №2040/7521/18 закрито провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоентерпрайз" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій.

При цьому, звернення контролюючого органу до суду за підтвердженням обґрунтованості такого рішення може відбуватися як за особливою (спеціальною) процедурою, визначеною у ст. 283 КАС України (до 15.12.2017 - ст. 183-3 КАС України), так і за правилами загального позовного провадження (за наявності спору про право). Так, з урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №2а-9460/12/1370, такі способи захисту порушеного права є альтернативними і норми процесуального права не обмежують особу у виборі будь-якого з цих способів.

З огляду на викладене, керуючись ч.5 ст.283 КАС України, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій в загальному порядку.

З приводу заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів, до яких належить заявник, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.19-1.1.1. п.19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до приписів п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік обов'язків платників податків, зокрема, платник податків зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з положеннями пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.(п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що ТОВ "Екоентерпрайз" відмовлено у проведенні перевірки та не допущено перевіряючих, про що складено акт від 07.09.2018 № 6926.

У зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.1 ст. 94 ПКУ в.о. начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 10.09.2018 №38382/10/20-40-20-40-14-06-12, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ "Екоентерпрайз".

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом є адміністративний арешт майна платника податків.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п.94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Вказане положення кореспондується з розділом 4 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 14 липня 2017 року N 632, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 р. за N 948/30816, відповідно до якого керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2). Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 року по справі №2040/7521/18 закрито провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоентерпрайз" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій.

Судом встановлено, що Головне управління ДФС України у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом 19.09.2018 року, при цьому рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було прийнято позивачем 10.09.2018 року, чим порушено вимоги п.3 розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, пунктом 2.1 розділу VIII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків передбачено, що припинення арешту майна здійснюється, зокрема, у разі відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу IV цього Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

З аналізу норм законодавства слідує, що адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, отже обов'язок податкового органу звернутися до суду за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах цього строку.

Недотримання вищезазначеного строку, який в силу абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів та унеможливлює вирішення судом питання про визнання арешту обґрунтованим.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для такого висновку. Так, за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов'язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Отже рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 10.09.2018 №38382/10/20-40-20-40-14-06-12 є припиненим в силу закону.

Станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 10.09.2018 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині підтвердження обґрунтованості адміністративного умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Екоентерпрайз", застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 10.09.2018 №38382/10/20-40-20-40-14-06-12 задоволенню не підлягають.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.05.2018 року по справі №811/1766/17, від 19.06.2018 року по справі №820/818/17, від 08.08.2018 року по справі №820/3059/17, від 13.08.2018 року по справі №820/816/17.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відносно позовної вимоги щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Екоентерпрайз , суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями п.п.20.1.31 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Суд зазначає, що положеннями п.п.20.1.31 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено саме право контролюючого органу для звернення до суду, при цьому підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків передбачені п.89.4 ст.89 та п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписі п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У відповідності до вимог пункту 91.4. статті 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Зважаючи на вказані положення ПК України, суд приходить до висновку, що обраний спосіб захисту по зверненню контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Екоентерпрайз , не охоплюється підставами, визначеними у статтях 89 та 91 ПК України, зокрема відмовою платника податку в проведенні документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Вказаний висновок в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2018 по справі №811/1723/17.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоентерпрайз" (код ЄДРПОУ 41383686, 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 8, кв. (офіс) 130) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09.11.2018 року.

Суддя Біленський О.О.