Рішення

від 03.10.2018 по справі 331/8622/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

03.10.2018

Номер провадження 2/331/364/2018

ЄУН 331/8622/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рітал стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, грошової компенсації за невикористану відпустку, компенсації втрати частини доходів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який, згодом, був уточнений позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю Рітал про стягнення заробітної плати, втрати частини заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період часу з грудня 2016р. по квітень 2017р. ОСОБА_2 працював в ТОВ Рітал . Позивач був прийнятий на посаду виконавця робіт на підставі наказу №45 від 01.12.2016р., офіційно на мінімальну заробітну плату.

На підставі листа виданого відповідачем, ОСОБА_2 у грудні 2016 року звернувся до Відділення ПУМБ РЦ Центральний , де йому було відкрито рахунок № 26256104399778 для нарахування заробітної плати, після чого данні банківського рахунку були передані до бухгалтерії ТОВ Ріал .

У зв'язку з тим, що заробітну плату позивачу не сплачували належним чином, 18.04.2017р. у свій робочий день позивач звернувся до керівництва ТОВ Рітал із заяво про звільнення. Проте, ОСОБА_3 (який є керівником ТОВ Рітал ,) та ОСОБА_4 (який входить до органу управління ТОВ Рітал і є підписантом) завірили позивача, що заробітну плату позивач отримає в найкоротші строки та попросили переписати заяву про звільнення та звільнитися за згодою сторін. В цей же день, згідно наказу №3-к від 18.04.2017р. ОСОБА_2 був звільнений із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, за згодою сторін, та отримав трудову книжку з відповідною відміткою про звільнення.

Про нараховану заробітну плату належну до виплати ОСОБА_2 при звільнені відповідач його не повідомив та остаточного і повного розрахунку не зробив, а з наказом про звільнення не ознайомив.

До теперішнього часу відповідачем не погашена заборгованість по заробітній платі, що підтверджується випискою по особовому рахунку №26256104399778 за період з 01.12.2016 р. по 30.06.2017 р., а також довідкою № ZAP-50.4/338 від 16.11.2017р.

За весь час позивач отримав заробітну плату в таких розмірах:

- у грудні 2016 року-802 грн. 90 коп.;

- у квітні 2017 року - два платежі - 1034 грн. 29 коп. та 1472 грн. 25 коп.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною першої ст. 47 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 Кодексу законів про працю України. Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки, ТОВ Рітал в день звільнення не надано розрахунок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1, що унеможливлює звернення до суду для отримання судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України і позивач вимушений звертатися до суду із позовною заявою.

1. Відповідно до Закону Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Інструкцією зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція) затвердженої Наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2004р. визначається розмір та структура заробітної плати найманих працівників.

Структура заробітної плати ОСОБА_2 повинна складатися з:

-винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво. ( п. 2.1.1. Інструкції, що входить до фонду основної заробітної плати);

-оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством; (п. 2.2.12. Інструкції, що входить до фонду додаткової заробітної плати);

-суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, (п.2.2.8. Інструкції, що входить до фонду додаткової заробітної плати)

У відповідності до ст. 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного суду України №8-рп/2013 від 15.10.201З р. роз'яснено,

що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно

розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Рішенням Конституційного суду України №9-рп/2013 від 15.10.2013р роз'яснено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, згідно наданого до позову розрахунку, заборгованість по заробітній платі становить -7252 грн. 16 коп.

Оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток регулюється Законом України Про відпустки , а також листами Міністерства соціальної політики України від 27.03.2013 p. N 321/13/84-13 від 24.06.2011 р. N208/13/116-11.

Кількість днів відпустки розраховується за формулою: 24 к. д. відпустки / (365-10) ~ 0,068 к. д.

Кількість робочих днів за період з 01.12.2016р. по 18.04.2017р. складає 84 дні.

Кількість днів відпустки 0,068x84= 5,712

Грошова компенсація за невикористані дні відпустки 152,38 (середня заробітна плата за один робочий день) х 5 днів невикористаної відпустки - 761, 90 грн.

Порядок нарахування компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати нараховується у відповідності до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р. та закону Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати .

У відповідності до ст. З Закону Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати , сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За результатами розрахунку втрати частини заробітної плати за затримку розрахунку за січень 2017 року становить - 257, 74 грн.

Таким чином, згідно наданого до позову розрахунку, втрата частини заробітної плати за затримку розрахунку станом на грудень 2017 року становить: січень 2017 - 257, 74 грн., лютий 2017 - 279,83 грн., березень 2017 - 200,67 грн., а всього 738, 24 грн.

Крім того, оскільки з дня звільнення відповідач не сплатив позивачу заробітну плату, тому, відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 Кодексу законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Рішенням Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012р роз'яснено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, (додаток №9)

Згідно постанови КМУ від 08.02.1995р. №100 Порядок обчислення середньої заробітної плати , нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Останні два місяці роботи позивача- лютий і березень 2017р. мають 42 робочих дня. Заробітна плата за лютий і березень 2017р. повинна становити дві мінімальні заробітні плати, тобто 6400,00 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата встановлена у розмірі: 6400,00 грн. / 42 робочих дні = 152,38 грн.

За період з 19.04.2017р. по 03.08.2018 р. (322 робочих днів) відповідач має виплатити позивачеві суму середнього заробітку за затримку розрахунку у розмірі: 322 робочих днів х 152,38 грн. - 49066,36 грн.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з ТОВ Рітал (ЄДРПОУ 30256433) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 7252,16 грн. без стягнення податків та обов'язкових платежів, втрату частини заробітної плати за затримку розрахунку 738,24 грн. без стягнення податків та обов'язкових платежів, грошову компенсацію за невикористані дні відпустки 761, 90 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 49066,36 грн., а всього 57 818, 66 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідача по справі ТОВ Рітал було належним чином повідомлено про час та місце судових засідань, в т.ч. шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Судової влади України, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи підтверджуються копіями письмових доказів, вивчених та оголошених в судовому засіданні: паспорту позивача; картки платника податків позивача, трудової книжки позивача; виписки по особовому рахунку №26256104399778 за період з 01.12.2016р. по 30.06.2017р.; довідки №ZAP-50.4/338 від 16.11.2017р.; виписки ТОВ Рітал з ЄДР.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення закріплене у ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Як слід з позову та доданих до нього документів, за весь час роботи у ТОВ Рітал позивач отримав заробітну плату в таких розмірах: у грудні 2016 року-802 грн. 90 коп.; у квітні 2017 року - два платежі - 1034 грн. 29 коп. та 1472 грн. 25 коп.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість по заробітній платі з грудня 2016р. по квітень 2017р. складає 7252,16 грн.

Згідно зі ст.47 Кодексу Законів про працю, обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі статтею 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

У відповідності до п.2 Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Останні два місяці роботи позивача- лютий і березень 2017р. мають 42 робочих дня. Заробітна плата за лютий і березень 2017р. повинна становити дві мінімальні заробітні плати, тобто 6400,00 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата встановлена у розмірі: 6400,00 грн. / 42 робочих дні = 152,38 грн.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за період з 19.04.2017р. по 03.08.2018 р. (322 робочих днів) відповідач має виплатити позивачеві суму середнього заробітку за затримку розрахунку у розмірі: 322 робочих днів х 152,38 грн. - 49066,36 грн.

У відповідності до п. З. Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки.

У відповідності до п.8. Порядку , нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. ( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM N 1398 ( 1398-99-п) від 30.07.99).

У відповідності до ст. З Закону Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати , сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з Рішенням Конституційного суду України №9-рп/2013 від 15.10.2013 р., в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, згідно наданого до позову розрахунку, сума середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати становить : січень 2017 - 257, 74 грн., лютий 2017 - 279,83 грн., березень 2017 - 200,67 грн., а всього 738, 24 грн.

Оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних відпусток регулюється Законом України Про відпустки , а також листами Міністерства соціальної політики України від 27.03.2013 p. N 321/13/84-13 від 24.06.2011 р. N208/13/116-11.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, грошова компенсація за невикористані дні відпустки складає: 761, 90 грн.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1,2 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вказує ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінюючи надані позивачем ОСОБА_1 належні та допустимі докази, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рітал про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, грошової компенсації за невикористану відпустку, компенсації втрати частини доходів, задовольнити.

Стягнути з ТОВ Рітал (ЄДРПОУ 30256433) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 7252 (сім тисяч двісті п'ятдесят дві) гривні 16 копійок.

Стягнути з ТОВ Рітал (ЄДРПОУ 30256433) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 761 (сімсот шістдесят одна) гривня 90 копійок.

Стягнути з ТОВ Рітал (ЄДРПОУ 30256433) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 49066 (сорок дев*ять тисяч шістдесят шість) гривень 36 копійок.

Стягнути з ТОВ Рітал (ЄДРПОУ 30256433) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 24 копійки.

Стягнути з ТОВ Рітал (ЄДРПОУ 30256433) на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, місце знаходження вул. Липська, буд. 18/5, м.Київ, 01601, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п. п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідні Положення ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя : М.В. Антоненко