Ухвала

від 26.10.2018 по справі 522/17899/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

26.10.2018

Справа № 522/17899/18

Провадження № 1-кс/522/19255/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року

Слідчий суддя Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника ТТОВ «Інеса» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання директора ТТОВ «Інеса» ОСОБА_4 про скасування арешту, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2018 року директор ТТОВ «Інеса» ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту з майна.

Вказане клопотання мотивував тим, що СУ ФР ГУДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013170000000044 від 10.01.2013 начебто за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТТОВ «Інеса», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.ч. 1,3 ст.212 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2017 року у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку ТТОВ «Інеса» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний» та зупинено видаткові операції з цього рахунку.

Заявник вважає, що арешт на вищевказаний розрахунковий рахунок ТТОВ «Інеса» накладено необгрунтовано, без достатніх підстав, а в подальшому його застосуванні відпала потреба, внаслідок чого він підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, з матеріалів кримінального провадження №32013170000000044 вбачається, що підставою для внесення відповідних відомостей про вчинення службовими особами ТТОВ «Інеса» кримінального правопорушення до ЄРДР та подальшого досудового розслідування став акт податкової перевірки№2992/15-53-04-03/13914782 від 10.05.2016, проведеної ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області.

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №00003911403 від 26.05.2016 та №0000401403 від 26.05.2016, якими визначено грошові суми податкових зобов`язань ТТОВ «Інеса».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/2848/16 від 03.11.2016 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №00003911403 та №0000401403 від 26.05.2016 і у вказаній постанові суд спростував всі доводи та мотиви акту перевірки №2992/15-53-04-03/13914782 від 10.05.2016 року щодо вчинення службовими особами ТТОВ 4 472 325 грн.

вказана постанова суду набрала законної сили, а отже основні доводи та мотиви органу досудового розслідування щодо факту ухилення впродовж 2010-2015 років службовими особами ТТОВ «Інеса» від сплати податків на загальну суму 4 472 325 грн. повністю спростовані.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області ТТОВ «Інеса» видано довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів №1700070731 від 29.03.2016, №1700065436 від 03.05.2017 та №77445 від 26.04.2018, згідно яких станом на 29.03.2017, 03.05.2017 та 26.04.2018 тощо, ТТОВ «Інеса» не має заборгованості зі сплати податків, зборів і платежів.

Також необхідно зазначити, що до теперішнього часу органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні службовим особам ТТОВ «Інеса» не повідомлено про підозру, ТТОВ «Інеса» чи його службових осіб не визнано цивільним відповідачем у кримінальному провадженні та не заявлено до них цивільних позовів.

Крім того, ТТОВ «Інеса» є реально діючим підприємством, яке створене у 1994 році, та з цього моменту здійснює господарську діяльність, яка на даний час в більшості полягає у передачі власного майна в оренду, за що підприємство отримує від своїх контрагентів грошові кошти на свої банківські рахунки, у тому числі, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний».

Будь-яких доказів про те, що отримані ТТОВ «Інеса» на вказаний вище банківський рахунок кошти за надання послуг з оренди, набуті злочинним шляхом та є предметом злочину, у органу досудового розслідування відсутні, так само відсутні вони і в реальній дійсності.

Разом з цим, наявність накладеного арешту на грошові кошти на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний» та видаткових операцій по ньому, безпідставно обмежує ТТОВ «Інеса» у користуванні своєю власністю та фактично ускладнює здійснення ним господарської діяльності, адже підприємство позбавлено можливості закупати необхідні йому для цього товари (роботи, послуги), внаслідок чого паралізується робота підприємства.

Вищезазначене свідчить про те, що накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва арешт на грошові кошти на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний» та зупинення видаткових операцій по ньому, мають бути скасовані судом. Постановою Генерального прокурора України від 23.05.2017 підслідності кримінального провадження № 32013170000000044 визначено за СУФР ГУ ДФС в Одеській області.

Крім того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.05.2018 (справа №522/8495/18, провадження по справі №1- кс/522/9016/18) задоволено клопотання директора ТТОВ «Інеса» та скасовано арешт на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АБ «Південний» та заборону видаткових операцій по ньому та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.07.2018 (справа №522/12101/18, провадження по справі №1- кс/522/12583/18) задоволено клопотання директора ТТОВ «Інеса» та скасовано арешт на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АБ «Південний» та заборону видаткових операцій по ньому.

В обохвипадках,суд встановивта обґрунтувавсвоє рішеннятим,що утеперішній часправові підставидля арештувказаного майна відпали, а арештоване майно на теперішній час не є належним об`єктом заходів забезпечення кримінального провадження.

Посилаючись на вищевикладене, та у зв`язку з тим, що ані володілець майна-ТТОВ «Інеса», ані його представник не були присутні при розгляді питання про арешт майна, а також у зв`язку з тим, в подальшому застосуванні арешту відпала потреба,заявник просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2017 по справі № №761/9822/17, на грошові кошти, що перебувають на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний» та зупинення видаткових операцій по ньому.

В судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити його в повному обсязі.

Слідчий та прокурор, в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. В зв`язку з чим, суд з урахуванням думки заявника, ухвалив слухати провадження за їх відсутності.

Розглянувши клопотання заявника, вивчивши надані суду матеріали, заслухавши заявника, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав:

У відповідності дост.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно дост.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Цією ж нормоюКПК Українипередбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого їх захисника и законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Як встановлено судом, в провадженні СУ ФР ГУДФС в Одеській області перебуває кримінальне провадження №32013170000000044 від 10.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.ч. 1,3 ст.212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТТОВ «Інеса».

24 березня 2017 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Інеса» (код ЄДРПОУ 13914782) у сумі 4 472 325 грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний» (МФО 328209) за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, зупинити видаткові операції, за винятком сплати до бюджетів податків, зборів та інших обов`язкових платежів, виплату заробітної плати, аліментів.

Так, арешт було накладено обгрунтовано, проте, на цей час правові підстави для арешту вказаного майна відпали, оскільки:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 р. визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 00003911403 та № 0000301403 від 26.05.2016 року. Вказане рішення набрало чинності.

Таким чином, на даний час, скасуванням податкових повідомлень-рішень, основні доводи та мотиви щодо факту ухилення впродовж 2010-2015 р.р. службовими особами ТТОВ «Інеса» від сплати податків на загальну суму 4472325грн. повністю спростовані.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області ТТОВ «Інеса» видано довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів № 1700070731 від 29.03.2017, №1700065436 від 03.05.2017р., та № 77445 від 26.04.2018р.,згідно яких, станом на 29.03.2017р., 03.05.2017р. та 26.04.2018р. ТТОВ «Інеса» не має заборгованості зі сплати податків, зборів і платежів.

По кримінальному провадженню № 32013170000000044 від 10.01.2013 року службові особи ТТОВ «Інеса» не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З огляду на приписи п.18 ч.1ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подане заявником клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.174,318-380 КПКУкраїни,

У Х В А Л И В:

Клопотання директора ТТОВ «Інеса» ОСОБА_4 про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2017 року по справі № №761/9822/17, на грошові кошти, що перебувають на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ «Південний» та зупинено видаткові операції по ньому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: