Вирок

від 07.11.2018 по справі 523/8839/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8839/18

Провадження №1-кп/523/836/18

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

07.11.2018 року

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді

---

ОСОБА_1 ,

за участі секретаря

---

ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі обвинувальний акт в матеріалах кримінального провадження № 12018161490001043відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Татарбунари Одеської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого 4-х діте й від першого шлюбу, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово засудженого, в останні рази:

-25.01.2011 Татарбунарським районним судом Одеської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3 р. 6 м. позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 р.;

-31.03.2014 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 303 КК України до 4 р. позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.71,72 КК України, приєднана частина не відбутого покарання за вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 25.01.2011 призначено остаточне покарання 4 р. 1 м. позбавлення волі;

-Звільнений 19.08.2016 у зв`язку з відбуттям строку покарання,

по звинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду було встановлено, що 09.03.2018 о 06.00 годині у раніше засудженого за злочини проти власності ОСОБА_5 , повторно виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , у визначену дату та час, діючи повторно із корисливим мотивом, знаходячись біля будинку № 34 по вул. Почтовій в м. Одеса, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрито вирвав із рук ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Нuawei YЗ 2017 Grау» ІМЕI1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 вартістю 2599,90 гривень, а також сумку потерпілої, з якої дістав грошові кошти в сумі 1500,00 гривень та 80 доларів США, після чого викинувши сумку, залишив місце скоєння злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Вказаними злочинними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 6207,81 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_5 винуватість ускоєнні кримінальногоправопорушення передбаченогост.186ч.2 ККУкраїни визнавповністю тапояснив суду,що він дійсно забрав речі потерпілої, оскільки компанія, в якій вона перебувала не хотіла платити за таксі.

Отримавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положенняст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3ст. 349 КПК України.

Таким чином, дії ОСОБА_5 , суд кваліфікує, за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, врахував його тяжкість, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати «вагомий внесок» кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 66 КК України є: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, повне визнання винуватості, повне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого, те що ОСОБА_5 раніше судимий, однак враховуючи позитивні характеристики за місцем роботи та проживання досудову доповідь пробації, згідно якої можливе призначення покарання без ізоляції від суспільства, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, з метою виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що цілі покарання обвинуваченого, будуть досягнуті з такою мірою покарання, як позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Долю речових доказів вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368-370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , визнати винним у скоєнні злочину за ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_5 виконувати покладені на нього обов`язки, а саме:

- за ч. 1 п. 1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- за ч. 1 п. 2 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- за ч. 2 п. 2 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили обрати засудженому ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Речові докази, а саме мобільний телефон марки «Нuawei YЗ 2017 Grау» ІМЕI1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , - вважати повернутим потерпілій ОСОБА_6 за належністю.

Строк оскарження вироку 30 (тридцяти) діб до апеляційного суду Одеської області з дня його проголошення усіма учасниками судового розгляду.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1