Постанова

від 07.11.2018 по справі 910/5778/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2018 р. Справа№ 910/5778/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 р.

у справі № 910/5778/18 (суддя Смирнова Ю. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-32"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Сіті Корпорейшн"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про стягнення 1 000 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект-32" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Сіті Корпорейшн", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про стягнення 1 000 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 25/04/2016 від 25.04.2016 в частині сплати орендної плати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Сіті Корпорейшн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-32" заборгованість у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. та витрати на сплату судового збору в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що належних та достатніх доказів у підтвердження повернення позивачу орендованого майна відповідач суду не надав, розміру заборгованості по орендних платежах не спростував.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 та ухвалити нове, яким у задоволенні позу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив, чи не укладались між позивачем та відповідачем інші акти приймання-передачі (повернення) майна, відповідно до яких позивачу була повернути більша кількість майна. Також апелянт вказав, що перелік актів приймання-передачі майна та виписок з рахунків є неповним, оскільки насправді відповідач сплатив більше коштів та повернув більше майна. Крім того, апелянт зазначив, що судом не було досліджено нотаріальну заяву свідка та надані акти приймання-передачі матеріалів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу № 910/5778/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/5778/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5778/18, призначено до розгляду на 07.11.2018 року та зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 р.

Позиції учасників справи

Представники сторін у судове засідання 07.11.2018 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Аспект-32 (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Прайм Сіті Корпорейшн (надалі - орендар) укладений договір оренди №25/04/2016 (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (надалі - об'єкт оренди) для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що об'єкт оренди передається орендареві для використання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням без права передачі в суборенду.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування орендарю (надалі - акт прийняття в оренду).

Згідно з п. 5.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату з моменту передачі майна в оренду до моменту його повернення орендодавцеві. Розрахунки здійснюються наступним чином: перший платіж - на умовах 100 % передплати суми оренди за розрахунковий період, наступні платежі - на умовах 100 % передплати суми оренди за розрахунковий період, що здійснюються не пізніше, як за 5 днів до початку розрахункового періоду. Розрахунковий період дорівнює одному місяцю (30 днів).

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін. Договір укладено на невизначений строк. Строк кожної окремої оренди визначається у специфікаціях та/або актам приймання-передачі об'єкта оренди. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 7.2.)

Згідно з п. 7.3. договору строк дії цього договору та строк кожної окремої оренди вважається поновленим або продовженим не невизначений строк у зв'язку з продовженням користування орендарем об'єктом оренди після закінчення строку, на який майно передавалось та за умови відсутності вимоги орендодавця до орендаря про повернення об'єкта оренди.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідачем за Договором було укладено договір застави транспортного засобу від 28.04.2016 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою О.Є, зареєстрований в реєстрі за № 693, між ТОВ Аспект-32 та ОСОБА_2 (надалі - заставодавець), відповідно до умов якого останній передає у заставу позивачу автомобіль марки Toyota Sequoia.

На виконання умов Договору між сторонами підписано акти приймання-передавання №11 від 31.08.2016 р., №12 від 31.08.2016 р., №13 від 23.09.2016 р., №14 від 07.10.2016 р., №15 від 18.10.2016 р., №16 від 20.10.2016 р., №17 від 25.10.2016 р., №18 від 26.10.2016 р. позивач передав відповідачу в оренду майно, всього на суму 6 794 612,00 грн.

Моментом закінчення строку оренди в у вказаних актах зазначено 31.12.2016 р.

По актах приймання-передачі № 11 та № 12 від 31.08.2016 р. відповідач повернув частину майна згідно з актами повернення об'єкту оренди №10 від 23.09.2016 р., №11 від 30.09.2016 р., №12 від 07.10.2016 р. та №13 від 18.10.2016 р. Останнє повернення було здійснено відповідачем 18.10.2016 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування майном відповідач належним чином не виконав. Позивач пояснив, що з метою спрощення розрахунків нарахування орендної плати по актах приймання-передачі №11 та №12 від 30.08.2016 р. здійснив з 18.10.2016 р.

Тобто, розрахунок здійснюється з 18.10.2016 р., а вартість оренди майна, що повернуто, відраховується від вартості оренди майна, визначеного в актах приймання-передачі №11 та №12 від 31.08.2016 р. За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 216 333,90 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив про відсутність у ТОВ Прайм Сіті Корпорейшн на балансі майна і грошових коштів на рахунках, у зв'язку з чим пред'явив вимоги до відповідача в межах суми, що становить 1 000 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статей 526, 527, 530, 599, 610 та 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма кореспондується з статтею 526 Цивільного кодексу, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір оренди № 25/04/2016 від 25.04.2016 р. є договором оренди (найму), який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору за актами приймання-передавання №11 від 31.08.2016 р., №12 від 31.08.2016 р., №13 від 23.09.2016 р., №14 від 07.10.2016 р., №15 від 18.10.2016 р., №16 від 20.10.2016 р., №17 від 25.10.2016 р., №18 від 26.10.2016 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду майно на суму 6 794 612,00 грн.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5.1. Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату з моменту передачі майна в оренду до моменту його повернення орендодавцеві. Розрахунки здійснюються наступним чином: перший платіж - на умовах 100 % передплати суми оренди за розрахунковий період, наступні платежі - на умовах 100 % передплати суми оренди за розрахунковий період, що здійснюються не пізніше, як за 5 днів до початку розрахункового періоду. Розрахунковий період дорівнює одному місяцю (30 днів).

Як вбачається з наявних в банківських виписок з рахунку позивача, відповідач частково сплатив позивачу орендну плату в розмірі 1 116 647,55 грн.

Решту належної до сплати орендної плати за період з 18.10.2016 р. по 08.05.2018 у сумі 3 216 333,90 грн. відповідач позивачу не сплатив, доказів сплати зазначеної суми матеріали справи не містять.

Колегією суддів враховано, що у відповідності до пунктів 6.1. - 6.3. Договору сторонами погоджено підписання між сторонами актів надання послуг.

Відповідні акти надання послуг в матеріалах справи відсутні.

Однак, як встановлено у пункті 6.4. договору, відсутність акту надання послуг не свідчить про відсутність наданих послуг з оренди майна.

За таких обставин відсутність актів надання послуг не спростовує факту користування відповідачем орендованим майном у спірний період.

Апелянт, заперечуючи проти позову, вказав, що відповідач здійснив повернення позивачу орендованого майна, проте позивач не надав всіх актів повернення майна до договору оренди №25/04/2016 від 25.04.2016 р. та всіх банківських виписок у підтвердження повної спати орендних платежів. У зв'язку із зазначеним представником третьої особи було здійснено адвокатський запит.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку, на який він передавався, а у разі передання об'єкту оренди на невизначений строк - у день підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди.

Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю в тому ж стані, в якому його було передано в користування за цим договором, з урахуванням нормального зносу, а також у стані, придатному для подальшого використання об'єкта оренди за цільовим призначенням без будь-якого ремонту або заміни складових об'єкта оренди (п. 3.2. Договору).

В актах приймання-передавання №11 від 31.08.2016 р., №12 від 31.08.2016 р., №13 від 23.09.2016 р., №14 від 07.10.2016 р., №15 від 18.10.2016 р., №16 від 20.10.2016 р., №17 від 25.10.2016 р., №18 від 26.10.2016 р. до договору оренди №25/04/2016 від 25.04.2016 сторони погодили момент закінчення строку оренди - 31.12.2016 р.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження направлення відповідачем позивачу вимог про прийняття орендованого майна за договором оренди №25/04/2016 від 25.04.2016 р.

Належних та достатніх доказів у підтвердження повернення позивачу орендованого майна відповідач та апелянт ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав, розміру заборгованості по орендних платежах не спростував.

Стосовно наданих третьою особою актів прийому-передачі матеріалів, то останні не можуть бути доказами повернення відповідачем позивачу майна з оренди, оскільки такі акти не відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо необхідних реквізитів документа, а саме у наданих актах відсутні назви підприємств, які передають/приймають орендоване майно та детальний опис і ідентифікація майна, що передається.

Стосовно поданої апелянтом заяви свідка, колегія суддів зазначає наступне.

У вказаній заяві свідка - ОСОБА_5, який працював в ТОВ Прайм Сіті Корпорейшн на посаді менеджера з постачання виробничого відділу з 10.02.2017 р. по 01.06.2017 р., зазначено, що у 2017 році він особисто, діючи як представник відповідача, брав участь у передачі представникам ТОВ Аспект-32 обладнання та матеріалів, отриманих у нього. Щодо двох з них у свідка збереглись копії відповідних актів.

Також апелянт зазначив, що їхні оригінали, напевне, мають бути у ТОВ Прайм Сіті Корпорейшн та у ТОВ Аспект-32 . Однак, за твердженням свідка, такі твердження не відповідають дійсності.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що у день повернення об'єкта оренди на склад орендодавця, сторони підписують акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди.

Тобто, належним і допустимим доказом повернення об'єкта оренди буде відповідний підписаних з боку відповідача та позивача акт приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди.

Однак, як вже було встановлено вище, актами приймання-передачі №11 від 31.08.2016, №12 від 31.08.2016, №13 від 23.09.2016, №14 від 07.10.2016, №15 від 18.10.2016, №16 від 20.10.2016, №17 від 25.10.2016, №18 від 26.10.2016 до договору оренди №25/04/2016 від 25.04.2016 відповідачем було повернуто лише частину орендованого майна.

Належних та достатніх доказів у підтвердження повернення позивачу орендованого майна у повному обсязі відповідач та апелянт ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надали.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність доводів третьої особи про повернення позивачу об'єкту оренди та повної сплати орендних платежів.

Також як вбачається із матеріалів справи, на забезпечення виконання умов договору оренди № 25/04/2016 від 25.04.2016, між позивачем та громадянином України ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу від 28.04.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою О.Є, зареєстрований в реєстрі за № 693, відповідно до умов якого останній передає у заставу позивачу автомобіль марки Toyota Sequoia.

Сума застави становить 600 000,00 грн за основним зобов'язанням. За таких обставин, заставодавець ОСОБА_2 солідарно відповідає за зобов'язаннями ТОВ Прайм Сіті Корпорейшн в межах 600 000,00 грн. за договором оренди №25/04/2016 від 25.04.2016.

Реалізовуючи своє право визначене ст. 543 Цивільного кодексу України щодо вибору до кого пред'являти позов, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Сіті Корпорейшн заборгованості по договору оренди №25/04/2016 від 25.04.2016 у розмірі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач своїх зобов'язань за договором оренди не виконав, плату за користування об'єктом оренди за період з 18.10.2016 р. по 08.05.2018 р. не здійснив, доказів на спростування викладених в позові обставин відповідачем та апелянтом не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача за договором оренди у сумі 1 000 000,00 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що належних та достатніх доказів у підтвердження повернення позивачу орендованого майна відповідач суду не надав, розміру заборгованості по орендних платежах не спростував.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект-32" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2018 року у справі № 910/5778/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 року у справі № 910/5778/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 року у справі № 910/5778/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва 16.08.2018 року у справі № 910/5778/18.

5. Матеріали справи № 910/5778/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.11.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко