Рішення

від 08.11.2018 по справі 906/900/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/900/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

секретаря судового засідання: Василенко М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов.б/н від 06.11.2018;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашівський лабрадорит" ( с. Галинівка, Хорошівський район)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікам" (с. Старошийка, Житомирський район)

про стягнення 25183,23 грн

Позивач звернувся з позовом про стягнення з ТОВ "Юнікам" заборгованості за договором поставки №19 від 27.08.2018 в сумі 25183,23 грн, з яких: 24794,00 грн - борг за поставлену продукцію, 389,23 грн - пеня.

Ухвалою від 16.10.2018 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 08.11.2018 о 10:00.

ТОВ "Юнікам" 06.11.2018 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги у сумі 25183,23 грн визнає, однак сплатити борг у підприємства на даний час немає фінансової можливості.

07.11.2018 від ТОВ "Юнікам" надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що відповідно до умов договору ТОВ "Томашівський лабрадорит" поставив гранітні блоки ТОВ "Юнікам", які відповідач не оплатив, що стало підставою для звернення до суду. Також надав для долучення до матеріалів справи: копії податкових накладних на поставлену продукції з копіями квитанції про їх реєстрацію.

Суд дослідив в судовому засіданні оригінали документів, а саме: договір поставки №19 від 27.08.2018, видаткові накладні №41 та №42 від 27.08.2018, рахунок на оплату №3 від 27.08.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 розділу ІІІ ГПК України.

Питання, визначені у ч. 2 ст.182 ГПК України, в судовому засіданні вирішені.

Частиною 3 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Томашівський лабрадорит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікам" укладено договір поставки №19 (а.с. 9),

Відповідно до пункту 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальних передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію із граніту Покостівського родовища, згідно видаткових накладних.

Постачальник відпускає продукцію за договірною ціною, що діє на момент відпуску продукції (п. 1.2. договору).

За п.2.1. договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти продукцію по кількості і якості з документами на складі постачальника.

Згідно з п. 2.2. договору перехід права власності відбувається в момент передачі продукції. Після прийомки продукції претензії щодо якості і кількості не приймаються.

Пунктом 4.1. договору визначено, що загальна вартість продукції складає 24794,00 грн.

У п. 4.3. договору сторони домовилися про те, що оплата продукції покупцем здійснюється шляхом оплати на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки. Покупець зобов'язаний оплатити продукцію протягом 5-ти банківських днів (п. 4.5. договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 24794,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №41 та №42 від 27.08.2018 та рахунком на оплату №3 від 27.08.2018 (а.с.10-11, 12).

Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар не виконав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Частиною ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості отриманого товару, станом на день звернення з позовом до суду у ТОВ "Юнікам" наявна заборгованість за поставлену продукцію в сумі 24794,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріали справи підтверджують, що відповідач не сплатив вартість отриманого товару в повному обсязі та у строк, визначений договором поставки №19 від 27.08.2018.

При цьому відсутність коштів не звільняє ТОВ "Юнікам" від виконання обов'язку покупця виконати договірні зобов'язання.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24794,00 грн основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків оплати позивач просить стягнути 389,23 грн пені.

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п.5.1 договору, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору сторона несе відповідальність, визначену договором та чинним законодавством.

Крім відповідальності, встановленої п.5.1 договору, у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, але не більше ніж за 6 місяців прострочення платежу (п.5.2. договору).

Перевіривши розрахунок пені, суд зазначає про правильність розрахункового періоду, застосування облікової ставки та математичного підрахунку, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені в сумі 389,23 грн також підлягає задоволенню.

Стаття 73 ГПК України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги визнав, однак докази погашення заборгованості не надав.

Відповідно до ч. 1 ст.130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Повернення судового збору з державного бюджету регулюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, в якому зазначено, що повернення судового збору здійснюється за ухвалою суду, яка набрала законної сили. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду. Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

З огляду на те, що представник ТОВ "Юнікам" визнав позовні вимоги до початку розгляду по суті, а тому судовий збір в сумі 881,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, про що необхідно постановити відповідну ухвалу господарського суду.

Разом з тим, судовий збір в розмірі 881,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікам" (12424, Житомирська обл., Житомирський район, с. Старошийка, ідентифікаційний код 24705136)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашівський лабрадорит" (12134, Житомирська обл., Хорошівський район, с. Галинівка, вул. Центральна, 2-В, офіс 2, ідентифікаційний код 34152493)

- 24794,00 грн - заборгованості за договором;

- 389,23 грн - пені;

- 881,00 грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.11.18

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов)